Ухвала суду № 107462142, 22.11.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10359/22

Провадження 2/127/1250/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_3 надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 127/17880/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним утримання дитини на території України та повернення її за постійним місцем проживання.

Відповідач підтримав дане клопотання.

Представник позивача заперечив щодо зупинення провадження в справі.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, з огляду на наступні підстави.

Суд звертає увагу, що зупинення провадження до іншої справи застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пунктом 5 ч. 1 ст.253ЦПКУкраїни передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Зупинення провадження у даній справі сприятиме подальшому ухваленню законного, об`єктивного рішення судом, яке набере законної сили.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Пунктом 1 ст.6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Впостанові ПленумуВерховногоСудуУкраїни від12.06.2009року№2«Прозастосуваннянорм цивільногопроцесуальногозаконодавствапри розглядісправусуді першоїінстанції» в п. 33 роз`яснено, що неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку цивільного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

У справі, яка переглядається, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради предметом спору єпозовна вимога визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду судом позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним утримання дитини на території України та повернення її за постійним місцем проживання (справа № 127/17880/22). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 року провадження у даній справі відкрито.

Стаття 11 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року покладає на держави зобов`язання вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону.

З метою запровадженняміжнародно-правового механізму мирного та впорядкованого повернення дітей, яких незаконно вивезено або які незаконно утримуються, урамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права25 жовтня 1980 рокубула розроблена та підписана Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (Гаазька Конвенція).

Відповідно до статей 16, 19 Гаазької Конвенції по суті питання про піклування та надання одному або обом батькам опікунських прав належить до юрисдикції компетентних органів тієї держави, на території якого дитина мала постійне місце проживання, допоки не була переміщена.

На підставі статті 16 Гаазької Конвенції після одержання повідомлення про незаконне переміщення або утримування дитини відповідно до статті 3, судові або адміністративні органи Договірної держави, на територію якої була переміщена дитина, або на території якої вона утримується,не буде вирішувати по суті питання про піклування доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенціїабо поки заява не подана відповідно до цієї Конвенції протягом розумного періоду часу після одержання повідомлення.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що цивільна справа № 127/10359/22 про визначення місця проживання дитини з матір`ю не може бути розглянута до вирішення цивільної справи № 127/17880/22 про визнання незаконним утримання дитини на території України та повернення її за постійним місцем проживання, оскільки результати розгляду справ можуть мати істотне та суттєве значення для вирішення іншої справи, а тому провадження в справі підлягає зупиненню.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 251-253 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 127/17880/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним утримання дитини на території України та повернення її за постійним місцем проживання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя