Рішення № 107459176, 10.11.2022, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/731/21

Провадження № 2/938/44/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

за участю особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: органу опіки та піклування в особі Служби у справі дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади,

про позбавлення батьківських прав,

за участю представників сторін:

від позивача: Козак О.І., Чернецького В.І. ;

від відповідача: ОСОБА_3 ;

від третьої особи: Якушевої Л .

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 за участю особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - органу опіки та піклування в особі Служби у справі дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади про позбавлення відповідача батьківських прав щодо їх дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 07.12.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання на 11.01.2022.

Ухвалою суду від 11.01.2022 у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, враховуючи відсутність у суду доказів отримання відповідачем повідомлення про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, підготовче засідання було відкладено на 27.01.2022.

Ухвалою суду від 27.01.2022 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 16.02.2022 для надання можливості відповідачу скористатися правовою допомогою адвоката, а позивачу подати додаткові докази у справі.

Проте, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Джуса Р.В. в період із 01.02.2022 по 16.02.2022, судове засідання у справі №938/731/21, призначене на 16.02.2022, не відбулось.

Ухвалою суду від 17.02.2022 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.03.2022.

Ухвалою суду від 17.03.2022 у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, а також відсутність у суду доказів отримання сторонами судової повістки, судом відкладено підготовче засідання на 19.04.2022.

Ухвалою суду від 07.04.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання призначеного судом 19.04.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чернецької Лілії Володимирівни.

Розгляд справи в підготовчому засіданні 19.04.2022 відкладено на 12.05.2022 з метою вирішення клопотань учасників справи.

Ухвалою суду від 03.05.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання призначеного судом 12.05.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чернецької Лілії Володимирівни.

У зв`язку з неявкою позивача та його представника, підготовче засідання було відкладено на 27.05.2022.

Ухвалою суду від 27.05.2022 суд задовольнив клопотання представників сторін про виклик свідків, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.06.2022.

Ухвалою суду від 10.06.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання призначеного судом 23.06.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чернецької Лілії Володимирівни.

В судовому засіданні 23.06.2022 оголошено перерву до 22.07.2022 з метою виклику для допиту свідків, які не з`явились до суду.

Ухвалою суду від 13.07.2022 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання відкладеного на 22.07.2022 у режимі відеоконференції із Гусятинським районним судом Тернопільської області за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чернецького Володимира Івановича.

Ухвалою суду від 22.07.2022 задоволено заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про їх участь в судовому засіданні призначеного судом 22.07.2022 у режимі відеоконференції із Гусятинським районним судом Тернопільської області. В задоволенні заяви свідка ОСОБА_8 про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

В судовому засіданні 22.07.2022 за участю позивача, її представника, представника відповідача, судом оголошено перерву до 30.08.2022, у зв`язку із виникненням технічних проблем, що унеможливили участь позивача та його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також проведення допиту свідка ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 30.08.2022 за клопотаннями представника відповідача розгляд справи судом відкладено на 28.09.2022. Задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання призначеного судом 28.09.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чернецького Володимира Івановича.

Ухвалою суду від 28.09.2022 задоволено заяву свідка ОСОБА_7 про його участь в судовому засіданні призначеного судом 28.09.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом.

В судовому засіданні 28.09.2022 за участю позивача, її представника, представника відповідача судом оголошено перерву до 20.10.2022.

Ухвалою суду від 19.10.2022 задоволено клопотання представника третьої особи про проведення судового засідання призначеного судом 20.10.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом за участю начальника Служби у справі дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади Людмили Якушевої.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 20.10.2022 позивача та його представника та відхилення судом клопотання про їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, судом оголошено перерву до 10.11.2022.

Ухвалою суду від 31.10.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання 10.11.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом за участю позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Чернецького Володимира Івановича.

Ухвалою суду від 10.11.2022 задоволено клопотання представника третьої особи про проведення судового засідання призначеного судом 10.11.2022 у режимі відеоконференції із Тернопільським апеляційним судом за участю начальника Служби у справі дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади Людмили Якушевої.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та матеріалах справи.

Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи не заперечила проти задоволення позову.

Суд звертає увагу на те, що відкладаючи неодноразово розгляд справи, суд керувався одним із основних принципів цивільного судочинства, який передбачає розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Судом також взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, застосовується українськими судами як джерело права.

Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Як вбачається із матеріалів справи, саме у зв`язку із неодноразовою неявкою того чи іншого учасника справи в судове засідання та подачею ними клопотання про відкладення розгляду справи, необхідністю допиту свідків, які в судові засідання не з`являлись, виникнення технічних проблем, що унеможливлювали проведення судового засідання в режимі відеоконференції, розгляд справи неодноразово відкладався.

Таким чином, суд відкладаючи розгляд справи, врахував обставини справи, поведінку сторін, та застосував принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу, принципів рівності та змагальності сторін.

В судовому засіданні 10.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 посилається на те, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачем у них народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між ними було розірвано 03.08.2018 рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області. Після розірвання шлюбу, дочка проживає з нею, вона самостійно займається її вихованням, піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідач не цікавиться дочкою, не проявляє до неї батьківської турботи, не бере участі у її вихованні, не відвідує її, внаслідок чого дочка майже не знає свого справжнього батька. На даний час дитина називає батьком її чоловіка ОСОБА_6 , за якого вона вийшла заміж 18.01.2021 та який бажає усиновити дитину. Також вона не чинить жодних перешкод для виконання відповідачу свого батьківського обов`язку. Крім того, відносно відповідача працівниками поліції було застосовано терміновий заборонний припис, оскільки він приїхавши з своїми батьками до неї додому, вів себе неадекватно, висловлював в її сторону безпідставні претензії щодо заборони йому бачитися з дочкою, виражався нецензурними словами. Вважає, що відповідач свідомо, протягом тривалого часу ухиляється від своїх обов`язків з виховання дитини, а тому просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги з аналогічних підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначила, що до 2016 року вона жила разом із відповідачем та дочкою у в с.Полянки Верховинського району. Потім вона переїхала жити до своїх батьків у с.Клювинці. Відповідач з 2016 по 2020 рік жодної участі у вихованні дитини не брав, в садочку та школі її не відвідував. Дитина боїться відповідача, оскільки він постійно застосовував фізичне насильство відносно неї і дитина це бачила. Відповідач також не спілкувався з дитиною, почав телефонувати до дочки лише після того, як вона звернулася до нього з позовом про позбавлення батьківських прав до суду. Вона не хоче щоб відповідач спілкувався з дитиною, оскільки він погано впливає на дитину, телефонує до неї в стані алкогольного сп`яніння, говорить їй, що мама погана і він забере її до себе.

Також вказала, що відповідач 05.11.2021 разом з батьками приїхав до неї додому та хотів забрати дитину до себе, однак вона відмовила, так як не довіряє йому, оскільки він зловживає алкогольними напоями, курить заборонені речовини. Це розлютило відповідача і він почав ображати її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, через що вона змушена була викликати працівників поліції, які склали відносно відповідачатерміновий заборонний припис. Крім цього, відповідач неодноразово телефонував до неї та погрожував фізичною розправою їй та її сім`ї, з приводу чого вона 06.05.2022 звернулася до поліції із заявою про застосування до неї психологічного насильства.

Представник позивача, адвокат Чернецький Володимир Іванович підтримав заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позові. Додатково суду пояснив, що наведені в позові обставини підтверджуються долученими до позовної заяви доказами. Також враховуючи застосування відносно відповідача заборонного припису, має місце жорстоке поводження батька з дитиною та застосування відносно неї насильства. Оскільки відповідач протягом п`яти років не спілкувався з дитиною, не піклувався про неї як вона була маленька, тривалий час умисно ухилявся від виконання батьківських обов`язків передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, а тому є всі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_5 . При цьому, спілкуватися з дитиною та відвідав її в школі, відповідач лише після того, як позивач звернулася з позовом до суду. Також його пропозиція щодо укладення мирової угоди направлена виключно на те, щоб позивач забрала позовну заяву.

Правова позиція відповідача.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за його безпідставністю.

Заперечення мотивовані тим, що за час перебування його в шлюбі з позивачем, в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_9 . Після розірвання шлюбу 03.08.2018, дочка залишилася проживати з позивачкою в с.Клювинці Чортківського району. Він перебуває постійно за кордоном, оскільки там офіційно працевлаштований. Однак він постійно спілкувався з дочкою, телефонував матері дитини. В той час, як приїздив з-за кордону, то постійно приходив до дочки, купляв їй подарунки, продукти та речі. Також він приїздив до неї та вони разом ходили по магазинах і дитина була дуже рада його бачити. У січні 2021 року позивач вдруге вийшла заміж і після цього почала забороняти йому спілкуватися з дитиною. Теперішній чоловік позивача заявив йому, що бачитися з дитиною він зможе за певну грошову винагороду. Він відмовився і після цього, йому і його батькам заборонили бачитися з дитиною. Влітку 2021 року він хотів взяти дочку на відпочинок в Солотвино, однак позивач не відпустила дочку за кілька днів до домовленої дати. Також 05.11.2021 він з батьками приїхав додому до позивача, щоб побачитися з дочкою, однак позивач влаштувала скандал. Побачитися з дочкою 17.11.2021 йому знову не вдалося. А тому, з приводу даних обставин він звертався до Служби у справах дітей з проханням допомогти вирішити це питання. Однак, оскільки через роботу, він змушений був повернутися за кордон, спілкувався з посадовими особами Служби у справах дітей за допомогою повідомлень у застосунку Вайбер.

Коли 16.01.2022 він повернувся в Україну, батьки вручили йому позовну заяву про позбавлення батьківських прав, в якій наведені позивачем обставини позбавлення батьківських прав не відповідають дійсності. Рішення Служби у справах дітей щодо доцільності позбавлення його батьківських прав винесене на підставі лише пояснень позивача та представлених нею документів. Його особисті дані не вивчалися, як і не досліджувалися його стосунки з дитиною. Також представлена позивачем довідка про притягнення його до адміністративної відповідальності не свідчить про його асоціальну поведінку, оскільки постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності складені в один день та за одним фактом, після його суперечки з працівниками поліції. Заборонний припис від 05.11.2021 винесений саме після його спроби побачитися з дочкою і ніяк не характеризує його ставлення до дитини, а стосується лише його та позивача.

Він дуже любить свою дитину і бажає бачитися з нею і приймати участь в її вихованні, однак не може в повній мірі виконувати свої батьківські обов`язки через перешкоджання йому в цьому позивачем та її теперішнім чоловіком.

Зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім засобом сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують виховання своїх дітей. Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав передбачений ст.164 СК України. Однак, жодних доказів, які б підтверджували такі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно дочки, позивачем не представлено.

В судовому засіданні, представник відповідача підтримала заперечення викладені у відзиві на позов, додатково зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема не відповідають дійсності твердження сторони позивача про те, що батько умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки як встановлено в судовому засіданні, що він часто спілкується з дитиною, приїжджає, купляє їй подарунки та шкільне приладдя. Також зазначила, що висновок органу опіки та піклування винесено формально, такий обґрунтований лише доводами, які представила мати дитини, особу батька, умови його проживання, його думка, органом опіки та піклування при винесенні висновку не досліджувалися та не заслуховувалися.

А тому просить в задоволенні позову відмовити.

Правова позиція третьої особи.

Третя особа органу опіки та піклування в особі Служби у справі дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади, письмових пояснень по суті спору не подала. В усних поясненнях наданих в судовому засіданні представник третьої особи підтримала позовні вимоги позивача. Пояснила, що дане питання розглядалося на засіданні комісії органу опіки та піклування, де було встановлено, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, не провідує її, матеріально не підтримує, не цікавиться навчанням та розвитком. Зазначила, що на даний час неповнолітня дитина проживає з матір`ю. А тому, органом опіки, грунтуючись на словах матері дитини та представлених нею доказів, було винесено рішення від 24.12.2021 №12 про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, на засіданні комісії, батька дитини не було, він перебував за кордоном. Батько дитини звертався до Служби у справах дітей з приводу вчинення позивачем перешкод у спілкуванні з дитиною, однак йому було роз`яснено, що така заява подається у письмовій формі з долученням відповідних доказів.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області вбачається, що батьками малолітньої являються ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с. 7, Т.1).

Заочним рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.08.2018 шлюб між сторонами було розірвано (а.с.8, Т.1).

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеної 27.10.2020 старшим державним виконавцем Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Томащук А.Я. у виконавчому провадженні ВП №577024852, виконавчий лист №596/1278/18 виданий 25.10.2018 Гусятинським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_10 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.08.2018 до досягнення дитиною повноліття, повернуто стягувану. Виконавче провадження завершено на підставі заяви стягувача від 21.10.2018. Заборгованості по сплаті аліментів немає (а.с.101,102, Т.1).

З свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 18.01.2021 виданого Хоростківською міською радою Гусятинського району Тернопільської області вбачається, що 18.01.2021 ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб. Після державної реєстрації шлюбу, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_11 » (а.с. 9, Т.1).

Як вбачається із довідки Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області про склад сім`ї від 08.11.2021 за № 378/2/2-19, до складу сім`ї ОСОБА_1 входять дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10, Т.1).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , від 08.11.2021 №23/2/2-27 вбачається, що під час проведення спеціалістом І категорії Шараваського І.В., депутата Хоростківської міської ради Музики М.К. обстеження в житловому будинку заявника ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що разом з нею проживають: чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (фактично проживає, однак не зареєстрований), дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований, однак не проживає).

У власності сім`ї перебуває житловий будинок загальною площею 50 м.кв., будинок газифікований, умови проживання задовільні. Сім`я користується земельною ділянкою в розмірі 1,146 га для ведення особистого селянського господарства, веде підсобне господарство, у власності сім`ї є земельний пай розміром 2,21 га, який здано в орендо ПАП «Аркадія» (а.с. 11, Т.1).

З характеристик на ОСОБА_1 видану Хоростківською міською радою Чортківського району Тернопільської області від 08.11.2021 за № 31/2/2-14 та від 11.02.2022 №17/2/2-14, вбачається, що ОСОБА_1 уродженка села Клювинці Чортківського району Тенопільської області за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Одружена, виховує двох дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ввічлива, користується повагою і авторитетом серед молоді села (а.с. 12, 114 Т.1).

З довідки Клювинецького дитячого садочка «Дзвіночок» від 03.09.2018 №4 вбачається, що ОСОБА_2 за час відвідування його дочкою ОСОБА_5 дитячого садка, батьківські збори не відвідував, життям дочки в дитячому садку не цікавився (а.с. 13, Т.1).

З довідок Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 02.11.2020 №32, від 16.02.2022 №02-01-08/06 та 08.11.2021 №34 вбачається, що батько ОСОБА_2 участі у вихованні дочки з 01.09.2020 та 01.09.2021 не бере, не цікавиться шкільним життям дитини, дочку виховує мати, приводить і забирає дитину з школи. Дівчинка завжди доглянута та охайна, участь в батьківських зборах, які проводяться онлайн, завжди бере мати (а.с. 14-15, 112 Т.1).

Із характеристик, виданих Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с.Клюквинці від 08.11.2021 №35 та від 14.02.2022 №4 на ученицю 2-го класу ОСОБА_5 , вбачається, що за місцем навчання дитина характеризується як старанна, здібна, активна, комунікабельна учениця. Матір систематично контролює навчання доньки та відповідально ставиться до її виховання в родині, надає допомогу класному керівнику, регулярно відвідує батьківські збори та виконує рекомендації вчителя (а.с. 16, 113, Т.1).

З довідки від 28.08.2018, консультаційних висновків спеціаліста від 08.06.2018, 06.08.2018 виданих лікарем ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , КНП «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гусятинської селищної ради вбачається, що на прийомі у лікарів з дитиною завжди була тільки мама і батько на прийом до сімейного лікаря з дитиною не з`являвся, з приводу стану здоров`я дитини не звертався. З 28.09.2018 ОСОБА_5 знаходиться на обліку в Гримайлівській АЗПСМ (а.с. 17-19, 115, Т.1).

Згідно з терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА №192880 від 05.11.2021, винесеного стосовно ОСОБА_2 у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства відносно колишньої дружини, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразилися в тому, що він виражався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Згідно припису, до ОСОБА_2 застосовано такі заходи термінового заборонного примусу, як заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на строк 5 діб з до 12.40 год 05.11.2021 до 12.40 год 09.11.2021 (а.с. 20, Т.1).

З висновку психолога після бесіди з дитиною, зробленого Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 08.11.2021 №36 вбачається, що ОСОБА_9 ображають крики дорослих, але вона одразу намагається їх виправдати, вміє відстоювати власну думку, впевнена в собі. Любить своїх рідних і боляче переносить конфліктні ситуації в сім`ї. Учениця доглянута, відчувається допомога мами при виконанні домашніх завдань. Зі слів дівчинки, батько приїжджає лише раз на рік, дзвонить дуже рідко. Дівчинка пояснила, що боїться батька, бо він хоче її викрасти. Кароліна хоче жити з мамою, але не проти спілкування з батьком на території села (а.с. 38, Т.1).

З довідки Укрпошти від 12.11.2021 №1853-К-2021111010338-В вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 с.Клювинці, Чортківського району, Тернопільської області від ОСОБА_2 в період з 01.05.2021 року по 31.10.2021 року перекази не надходили та не оплачувалися (а.с. 41, Т.1).

Крім цього, з висновку органу опіки та піклування Хоростківської міської ради оформленого у формі рішення від 28.12.2021 за №140 вбачається, що батько ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дитини, лише протягом останнього року присилав подарунки та зрідка приїжджав на побачення з дитиною, а саме лише на декілька годин - проводячи цей час скуповуючи подарунки у магазинах. Згідно повідомлення Чортківського районного ВП №3 ГУНП в Тернопільській області неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме психологічна форма насильства та заборона контактувати з 07.11.2021 по 11.11.2021 року з сім`єю ОСОБА_1 . Також зі слів матері стало відомо, що батько неодноразово телефонував до дитини в стані алкогольного сп`яніння та погрожував дитині та матері. А тому орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48-50, Т.1).

Оцінка суду.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ч. 2,3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенції про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У Преамбулі Конвенції проголошено, що діти мають право на особливе піклування і допомогу, а також що дитині мають бути надані необхідні захист і сприяння, з тим щоб вона могла повністю покласти на себе зобов`язання в рамках суспільства, визнано, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Дитині, здатній сформулювати власні погляди, згідно ст. 12 Конвенції, забезпечується право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Крім цього, статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Статтею 59 Закону України «Про освіту», статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачені обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, відповідно до яких батьки зобов`язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та ін.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як роз`яснив у своїй постанові Пленум Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2018 у справі № 404/6391/16-ц дійшов висновку, що обов`язковим елементом позбавлення батьківських прав є встановлення судом винності в умисному ухиленні батька від виконання його батьківських обов`язків.

Також Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Одночасно, у відповідності до положень ст.76 ЦПК України доказування у цивільних справах здійснюється за допомогою визначених засобів доказування, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За змістом положень ЦПК України:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3 і 4 ст.12 ЦПК України);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими,речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, ОСОБА_1 , як на підставу заявлених вимог, посилалась на те, що після розірвання шлюбу відповідач не цікавиться дочкою, не проявляє до неї батьківської турботи, не бере участі у її вихованні, не відвідує її, внаслідок чого дочка майже не знає свого справжнього батька. Дочка проживає з нею, вона самостійно займається її вихованням, піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Вважає, що відповідач свідомо, протягом тривалого часу ухиляється від своїх обов`язків з виховання дитини.

На підтвердження зазначених обставин позивачкою представлено суду наступні докази, а саме: довідку Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області про склад сім`ї від 08.11.2021 за № 378/2/2-19; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , від 08.11.2021 №23/2/2-27; характеристики на ОСОБА_1 видані Хоростківською міською радою Чортківського району Тернопільської області від 08.11.2021 за № 31/2/2-14 та від 11.02.2022 №17/2/2-14; довідки Клювинецького дитячого садочка «Дзвіночок» від 03.09.2018 №4; довідки Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 02.11.2020 №32, 08.11.2021 №34 та від 16.02.2022 №02-01-08/06; характеристики, видані Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 08.11.2021 №35 та від 14.02.2022 №4 на ученицю 2-го класу ОСОБА_5 ; довідки від 28.08.2018, консультаційні висновки спеціаліста від 08.06.2018, 06.08.2018 виданих лікарем ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , КНП «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гусятинської селищної ради; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №192880 від 05.11.2021, винесеного стосовно ОСОБА_2 ; висновок психолога після бесіди з дитиною, зробленого Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 08.11.2021 №36; довідку Укрпошти від 12.11.2021 №1853-К-2021111010338-В; висновок органу опіки та піклування Хоростківської міської ради оформленого у формі рішення від 28.12.2021 за №140.

Надаючи оцінку зазначеним вище доказам, суд вважає їх недостатніми для підтвердження позиції позивача щодо винності в умисному ухиленні відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітньої дитини, виходячи з наступного.

Так, судом в судовому засіданні безспірно встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являються сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , яка після реєстрації шлюбу 18.01.2021 з ОСОБА_6 , на наний час іменується ОСОБА_1 (а.с. 7, 9 Т.1). Заочним рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.08.2018 шлюб між сторонами було розірвано (а.с.8, Т.1).

З представлених позивачем доказів, а саме довідки Хоростківської міської ради Чортківського району Тернопільської області про склад сім`ї від 08.11.2021 за № 378/2/2-19; акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , від 08.11.2021 №23/2/2-27; характеристик на ОСОБА_1 видані Хоростківською міською радою Чортківського району Тернопільської області від 08.11.2021 за № 31/2/2-14 та від 11.02.2022 №17/2/2-14 вбачається, що такі підтверджують обставини проживання дитини, ОСОБА_5 після розірвання шлюбу з відповідачем, разом з матірА`ю ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 . Дані обставини не заперечуються відповідачем по справі.

Довідки Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 02.11.2020 №32, від 16.02.2022 №02-01-08/06 та 08.11.2021 №34, характеристики, видані Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 08.11.2021 №35 та від 14.02.2022 №4 на ученицю 2-го класу ОСОБА_5 , довідки від 28.08.2018, консультаційних висновків спеціаліста від 08.06.2018, 06.08.2018 виданих лікарем ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , КНП «Гусятинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гусятинської селищної ради також підтверджують обставини, що мати ОСОБА_1 виховує дитину, приводить і забирає її з школи, бере участь в батьківських зборах, які проводяться онлайн, приходить на прийом до лікарів з дитиною. Батько не цікавиться шкільним життям дитини, на прийом до сімейного лікаря з дитиною не з`являвся, з приводу стану здоров`я дитини до лікарів не звертався (а.с. 14-15, 16-19, 112, 113, 115 Т.1).

Однак, такі докази самі по собі не можуть бути доказом винності в умисному ухиленні відповідача від виконання ним батьківських обов`язків відносно дитини, оскільки в судовому засіданні було встановлено, зокрема з показів свідків, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , що батько дитини, знаючи про необхідність витрат для підготовки дитини до школи, приймав участь у підготовці дитини до школи, купляв їй спортивний костюм, канцтовари та парту для навчання, мольберт, також подарував телефон. Дані обставини також підтвердила позивач. Також знаючи про навчальний заклад, в якому навчається дитина, відповідач разом з батьками був у школі та спілкувався з директором та вчителями.

При цьому, сама незацікавленість батька, в підготовці дитини до школи, його необізнаність про стан здоров`я дитини не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв`язку між членами родини, що може бути результатом відсутності сталого спілкування чи різних світоглядів.

Така позиція суду також узгоджується з висновком зробленим Верховним Судом у постанові від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17.

Також, як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеної 27.10.2020 старшим державним виконавцем Верховинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Томащук А.Я. у виконавчому провадженні ВП №577024852, виконавчий лист №596/1278/18 виданий 25.10.2018 Гусятинським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_10 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.08.2018 до досягнення дитиною повноліття, повернуто стягувану та завершено виконавче провадження на підставі заяви стягувача, тобто позивача, від 21.10.2018. Заборгованості по сплаті аліментів на час завершення виконавчого провадження не було (а.с.101,102, Т.1).

Наведене свідчить про те, що відповідач справно сплачував аліменти на утримання дитини в період з 2018 по 2020 роки, однак позивач добровільно відмовилася від отримання від відповідача аліментів на утримання дочки.

Довідку Клювинецького дитячого садочка «Дзвіночок» від 03.09.2018 №4 про те, що ОСОБА_2 за час відвідування його дочкою ОСОБА_5 дитячого садка, батьківські збори не відвідував, життям дочки в дитячому садку не цікавився (а.с.13, Т.1) суд не бере до уваги, оскільки така не конкретизує, якого саме періоду стосується. З довідки вбачається, що така видана 03.09.2018, в той час як судом встановлено, що шлюб між сторонами було розірвано 03.08.2018 і позивачем в позовній заяві наводяться обставини щодо невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків саме в період після розірвання шлюбу. А тому така сама по собі не може підтверджувати обставин наведених в позовній заяві.

Також доводи сторони позивача щодо жорстокого поводження батька з дитиною та застосування відносно неї насильства, суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про вчинення насильства відповідачем по відношенню до дитини.

Наданий позивачем терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №192880 від 05.11.2021, винесений стосовно ОСОБА_2 свідчить про те, що такий був складений працівниками поліції на відповідача у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства відносно колишньої дружини, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразилися в тому, що він виражався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Згідно даного припису, до ОСОБА_2 застосовано такі заходи термінового заборонного примусу, як заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою на строк 5 діб з до 12.40 год 05.11.2021 до 12.40 год 09.11.2021 (а.с. 20, Т.1).

Тобто, як вбачається з припису, такий стосується вчинення відповідачем умисних дій психологічного характеру виключно відносно позивача і такий жодним чином не стосується дитини та не містить заборони контактувати з дитиною.

При цьому, судом було встановлено, що сварка між сторонами 05.11.2021 виникла з тих підстав, що відповідач разом з своїми батьками приїхав до позивача додому та вони хотіли, щоб позивач відпустила дитину разом з ними до них додому, однак позивач заперечувала проти цього, не давала дитину та викликала працівників поліції. Дані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , а також сама позивач.

Також свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 ствердили, що постійні конфлікти та сварки виникають тільки між відповідачем та позивачем, вони не чули щоб відповідач кричав на дитину, він гарно до неї ставиться та хоче з нею спілкуватися.

Крім того, з висновку психолога після бесіди з дитиною, зробленого Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів с.Клювинці від 08.11.2021 №36 вбачається, що ОСОБА_9 ображають крики дорослих, але вона одразу намагається їх виправдати, вміє відстоювати власну думку, впевнена в собі. Любить своїх рідних і боляче переносить конфліктні ситуації в сім`ї. Учениця доглянута, відчувається допомога мами при виконанні домашніх завдань. Зі слів дівчинки, батько приїжджає лише раз на рік, дзвонить дуже рідко. Дівчинка пояснила, що боїться батька, бо він хоче її викрасти. ОСОБА_9 хоче жити з мамою, але не проти спілкування з батьком на території села (а.с. 38, Т.1).

Наведене свідчить про те, що дитина хоче спілкуватися з батьком. При чому, суд звертає увагу на те, що при спілкуванні батька з дитиною по телефону, при розмові завжди присутня мати, що на думку суду, може відображатися на манері спілкування дитини з батьком.

Зокрема, свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 дуже добре ставиться до дочки, коли немає поряд матері дитини, вони гарно спілкуються, як тільки появляється мати, то манера спілкування змінюється. Також даний свідок вказав, що він з дружиною та сином ОСОБА_2 приїздили до позивача щоб побачитися з дитиною та просили, щоб вона дозволила забрати на деякий час дитину до себе, також хотіли забрати дитину на відпочинок в Солотвино , однак позивачка постійно заперечувала та не давала дитину. Коли вони відвідали дитину в школі, то вона перелякано тікала від них до вчительки, просила не давати її їм, оскільки вони викрадуть її та продадуть на органи. А тому, для нього є дивним поведінка дитини та йому взагалі не зрозуміло звідки дитина могла таке взяти та хто підштовхує її до таких думок.

З висновку органу опіки та піклування Хоростківської міської ради оформленого у формі рішення від 28.12.2021 за №140 вбачається, що батько ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дитини, лише протягом останнього року присилав подарунки та зрідка приїжджав на побачення з дитиною, а саме лише на декілька годин - проводячи цей час скуповуючи подарунки у магазинах. Згідно повідомлення Чортківського районного ВП №3 ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме психологічна форма насильства та заборона контактувати з 07.11.2021 по 11.11.2021 року з сім`єю ОСОБА_1 . Також зі слів матері стало відомо, що батько неодноразово телефонував до дитини в стані алкогольного сп`яніння та погрожував дитині та матері. А тому орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48-50, Т.1).

Так, згідно ч.5,6 ст.16 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Однак, висновок органу опіки та піклування Хоростківської міської ради оформлений у формі рішення від 28.12.2021 за №140 зроблений без належного встановлення фактичних обставин справи, зокрема органом опіки та піклування не було заслухано думку батька дитини, не досліджено його особу, умови проживання, його поведінку, не встановлено, які дії чи бездіяльність відповідача свідчать про ухилення ним від виконання свого обов`язку по вихованню дитини, які фактичні обставини впливають на виконання ним своїх обов`язків відносно дитини, з одночасним урахуванням поведінки обох батьків та їх ставлення до дитини, не встановлено, чи буде застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відповідати якнайкращим інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування прийнято передчасно та виключно на підставі наданих матір`ю дитини документів та з її слів, що також підтвердила в судовому засідання представник третьої особи начальник Служби у справі дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади Людмила Якушева.

При винесенні висновку були присутніми мати дитини та батьки відповідача, оскільки відповідач на час прийняття висновку знаходився за кордоном.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на ОСОБА_2 , адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його діях, чого органом опіки та піклування не було враховано при винесенні висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки.

В той же час, орган опіки та піклування у своєму висновку зазначає, що батько протягом останнього року присилав подарунки та зрідка приїжджав на побачення з дитиною, а саме лише на декілька годин - проводячи цей час скуповуючи подарунки у магазинах.

Крім того, судом було встановлено, що відповідач звертався до Служби у справах дітей Хоростківської міської ради з метою врегулювання питання щодо участі у вихованні дитини одним з батьків, що проживає окремо від дитини, про що свідчить відповідь на отриману заяву про визначення способу участі у вихованні дитини Служби у справах дітей Хоростківської міської ради від 07.02.2022 №03-12/20 (а.с.134, Т.1). Зокрема такою відповіддю було роз`яснено відповідачу про необхідність подання ним письмової заяви та відповідних документів, що долучаються до заяви.

З наведеного вище вбачається, що поведінка батька змінюється у кращу сторону і він прагне спілкування з дитиною та хоче бачитися з нею.

Таким чином судом встановлено, що неактивна участь батька в житті дочки спричинена проживанням відповідача на значній відстані від дитини та частим довготривалим його перебуванням за кордоном, тривалим конфліктом між сторонами, та неналежним усвідомленням матір`ю необхідності участі батька у вихованні дочки, незважаючи на конфліктні стосунки між сторонами. Після розірвання шлюбу, батько фактично позбавлений можливості спілкуватися із дочкою, що призводить до того, що формування відношення дитини до батька відбувається лише за впливом матері, яка має вкрай неприязні стосунки із відповідачем.

А тому, суд установивши відсутність винної поведінки та свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, беручи до уваги той факт, що батько дитини бажає продовжувати спілкуватися із дочкою, а також відсутність інших передбачених частиною першою статті 164 СК України підстав для позбавлення батьківських прав, вважає, що в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав слід відмовити.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову, а тому понесені позивачем у справі судові витрати зі сплати судового збору у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81,89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади, про позбавлення батьківських прав- відмовити.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Клювинці Чортківського району Тернопільської області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_4 .

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей при виконавчому комітеті Хоростківської об`єднаної територіальної громади, юридична адреса: м. Хоростків, вул. Князя Володимира, буд 17 Чортківського району Тернопільської області; код ЄДРПОУ 21157740.

Повне рішення суду складено 21.11.2022.

Суддя Роман ДЖУС