Рішення № 107459088, 22.11.2022, Барський районний суд Вінницької області

133/2265/22

2-а/125/30/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2022 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Захарчук С. О.,

за участі: представника позивача адвоката Виростко А. В. в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просив визнати протиправною і скасувати постанову серії БАВ №180491 від 01.10.2022 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП і стягнути на його користь витрати із сплати судового збору.

В обґрунтування незаконності постанови позивач зазначив, що на час її складання він мав право керувати транспортним засобом, оскільки згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України №184 від 03.03.2022, у період воєнного стану особа допускається до керування транспортним засобом за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого вперше, строк дії якого закінчився. Вказаною постановою не визначено, що строк дії посвідчення має закінчитися саме в період дії воєнного стану.

Позивач також зазначав, що має на утриманні двох малолітніх дітей, був зайнятий доглядом і піклуванням за дітьми, а також у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, а потім і введенням воєнного стану, об`єктивно не мав можливості своєчасно замінити посвідчення водія.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у позовній заяві підстав.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив і просив у його задоволенні відмовити. Звернув увагу суду на те, що строк дії посвідчення водія позивача закінчився за два місяці до введення воєнного стану. Вказав, що адміністративне стягнення на позивача накладено уповноваженою посадовою особою, в межах наданих повноважень і під час виконання службових обов`язків, притягнення до адміністративної відповідальності було здійснено відповідно до вимог законодавства.

Вислухавши представника позивача, ознайомившись із доводами відзиву на позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 2КАСУкраїни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №180491 від 01.10.2022, що складена поліцейським, який діяв як уповноважений представник органу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень за те, що 01.10.2022 о 08 год. 55 хв. в м. Козятин по вул. Довженка ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування, оскільки термін дії посвідчення водія серії НОМЕР_2 закінчився 12.12.2021. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 категорії В, вказане посвідчення було видано 12.12.2019 і строк його дії закінчився 12.12.2021.

ОСОБА_1 16.12.2021 було видано медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії ААЄ №804041, строк дії якої до 16.12.2023, що підтверджується наданою позивачем копією медичної довідки.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з частиною 1 статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 222КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 126 КУпАП.

Згідно зчастиною 2статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 4Закону України«Про дорожнійрух» докомпетенції КабінетуМіністрів Україниу сферідорожнього рухуналежить: підготовка проектів законів, нормативно-правових актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України.

Згідно зпунктом 2.1.аПравил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10.10.2001року №1306,водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питаннядопуску водіївдо керуваннятранспортними засобами»№184від 03.03.2022 (далі постанова КМУ №184 від 03.03.2022), установлено, що у періоддії воєнногостану тапротягом рокуз дняприпинення абоскасування діївоєнного стану: особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився. Вказана постанова, зокрема і підпункт 1 пункту 1, набрали чинності 03.03.2022.

У преамбулі вказаної постанови КМУ №184 від 03.03.2022 вказано, що вона прийнята відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64«Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно з частиною 1 статті 12-1 Закону України «Про правовийрежим воєнногостану» КабінетМіністрів Українив разівведення воєнногостану вУкраїні абоокремих їїмісцевостях: розробляє та вводить в дію План запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в окремих місцевостях України з урахуванням загроз та особливостей конкретної ситуації, яка склалася.

Отже, норми постанови КМУ №184 від 03.03.2022 (як вбачається з її назви і преамбули) приймалися саме з метою врегулювання окремих питань щодо допуску водіїв до керування транспортними засобами у період воєнного стану і були спрямовані на врегулювання тих правовідносин, які виникли саме у зв`язку із введенням воєнного стану.

Законом України «Про затвердження УказуПрезидентаУкраїни«Про продовження строку дії воєнногостанувУкраїні»від15серпня2022року № 2500-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердженняУказу ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» від24лютого 2022року № 2102-IX в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який неодноразово продовжувався, востаннє - з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX.

Згідно із нормами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. (Пункт 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 справа N 1-7/99 N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Отже, до події, факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Ключовим юридичним фактом, який зумовлює дію норми підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ №184 від 03.03.2022, є факт закінчення строку дії посвідчення водія України, виданого вперше, адже якщо строк дії посвідчення не закінчився, що особа має право на керування відповідним транспортним засобом на підставі загальних норм щодо правил дорожнього руху, як не пов`язані з дією воєнного стану.

Проаналізувавши мету прийняття постанови КМУ №184 від 03.03.2022, виходячи з правил дії нормативно-правових актів у часі, суд дійшов висновку, що норми вказаної постанови щодо допуску водіїв до керування транспортними засобами в період воєнного стану застосовуються до тих осіб, строк дії посвідчення водія України яких закінчився після набрання чинності нормами вказаної постанови, тобто після 03.03.2022.

Оскільки постанова КМУ №184 від 03.03.2022 не містить спеціальних приписів щодо поширення її дії на юридичні факти (а саме факт закінчення строку дії посвідчення водія), які мали місце до набрання нею чинності (як з початку введення воєнного стану, так і до моменту введення воєнного стану), то застосується загальне правило щодо дії нормативно-правових актів у часі, викладене у статті 58 Конституції України.

Таким чином, оскільки строк дії посвідчення водія позивача закінчився 12.12.2021, на нього не поширюється дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови КМУ №184 від 03.03.2022 і він не може бути допущений до керуванням транспортним засобом на період воєнного стану.

З моменту закінчення строку дії посвідчення водія, позивач повинен був керуватися чинними на той період нормами, які були чіткими і передбачуваними, зокрема пунктом 25-1 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (з подальшими змінами), і для здійснення керування транспортним засобом повинен був здійснити обмін посвідчення водія.

Позивач не міг мати легітимних очікувань, що він буде допущений до керування транспортним засобом у період воєнного стану на підставі посвідчення водія, строк якого закінчився.

Суд звертає увагу, що 16.12.2021 позивач отримав медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом, що свідчить про відсутність об`єктивних перешкод для здійснення обміну посвідчення водія.

Крім того, на період дії воєнного стану урядом було спрощено процедуру обміну посвідчення водія, що також свідчить про відсутність перешкод в обміні посвідчення в період воєнного стану, а також слугує додатковим аргументом у визначенні наміру правотворчого органу поширити дію постанови КМУ №184 від 03.03.2022 лише на тих водіїв, строк дії посвідчень яких закінчився саме після набрання законної сили цією постановою (№184 від 03.03.2022).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2022 за №360 «Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях», обмін посвідчення водія та отримання його в разі заміни, втрати або викрадення здійснюється без подання до територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ відповідної медичної довідки встановленого зразка.

Незалежно від особистих чи інших обставин, які зумовили відстрочення обміну посвідчення водія, позивач не мав право керувати транспортним засобом за відсутності чинного посвідчення водія, і мав можливість здійснити обмін як до введення воєнного стану, так і під час його дії.

Обставин керування позивачем транспортним засобом у стані крайньої необхідності під час судового розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідачем доведено, що позивача було законно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення БАВ №180491 від 01.10.2022 є законною, тому в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача необхідно залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250,255, 286, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскаргивсімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргунебуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 22.11.2022.

Суддя Юлія САЛДАН