Рішення № 107453375, 21.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року м. Київ № 640/24710/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів платника податків у розмірі 237824,53 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 237824,53 грн. а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 201223.15 грн.; військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі Зб601,38 грн.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому вказано, що податковий борг ним сплачений, на підтвердження чого додано квитанції.

Розглянувши підстави позову, дослідивши письмові докази, судом установлено.

Згідно довідки Головного управління ДПС у м.Києві від 16.08.2021 №32950/5/26-15-13-06-16 станом на 12.08.2021, відповідно до даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу, у фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг на загальну суму 237824,53 грн по наступним податкам, а саме:

податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 201223,15 гривень;

військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 36601,38 гривень.

Відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання у звітних податкових деклараціях про майновий стан і доходи:

від 22.02.2021 нараховано за 2020 рік податок на доходи фізичних осіб 219530,33 грн та військовий збір 18294,20 грн.;

від 17.02.2020 нараховано за 2019 рік податок на доходи фізичних осіб 207824,25 грн та військовий збір 17318,69 грн.;

від 16.04.2019 нараховано за 2018 рік податок на доходи фізичних осіб 219688,10 грн та військовий збір 18307,18 грн.

Згідно з корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 08.08.2019 №296388-17 відповідачу сформовано податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 07.08.2019 у розмірі 237993,28 грн. Указану податкову вимогу було ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно до копії конверту, податкова вимога повернулася на адресу позивача із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та.або грошового зобов`язання та.або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та.або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом установлено, що відповідачем подано контролюючому органу звітні податкові декларації від 22.02.2021, від 17.02.2020 та від 16.04.2019, якими самостійно визначено розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу першого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 ПК України встановлено:

контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1);

стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пунктом 95.2);

стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Судом установлено, що контролюючим органом щодо відповідача сформовано податкову вимогу форми Згідно з корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 08.08.2019 №296388-17 відповідачу сформовано податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 07.08.2019 у розмірі 237993,28 грн. Указану податкову вимогу було ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно до копії конверту, податкова вимога повернулася на адресу позивача із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З паспорта ОСОБА_1 вбачається, що з 22.03.2001 він прописаний за адресою: АДРЕСА_2 .

Головним управлінням ДПС у м.Києві податкову вимогу форми "Ф" від 08.08.2019 №296388-17 було напрвлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , тобто на адресу, яка не відповідає місцю прописки/проживання відповідача.

Більше того, в поданих відповідачем податкових деклараціях вказана поштова адреса (місце проживання) платника податку АДРЕСА_3 .

З огляду на зазначене, суд зазначає, що податковим органом не дотримано вимог ПК України щодо належного надіслання (вручення) податкової вимоги, відповідно заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягає задоволенню.

Між тим, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копії платіжних доручень:

від 26.07.2021 №37968834-2 на суму 18294,20 грн., призначення платежу: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

від 26.07.2021 №37968839-2 на суму 219530,33 грн., призначення платежу: податок на доходи фізичних осіб.

З огляду на те що відповідачем сплачено податковий борг у розмірі 237824,53 грн., що підтверджено вищевказаними платіжними дорученнями, що не заперечується позивачем, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець