Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року Справа № 280/5183/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Духневича О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача-1 та рішення відповідача-2 від 03.08.2022 № 083950013949 з відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та це рішення скасувати;
зобов`язати відповідача-1 призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зверталася до відповідача-1 із заявою щодо призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, оскільки набула 45-річного віку та мала необхідну кількість загального та пільгового стажу, яку було передано на розгляд до відповідача-2 за принципом екстериторіальності. Зауважує, що за результатами розгляду заяви відповідачем-2 було прийнято рішення від 03.08.2022 № 083950013949 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із недосягненням нею 50-річного віку. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 вказує, що має право на призначення пенсії за віком, оскільки має необхідний для призначення пенсії з 45-річного віку пільговий стаж за Списком № 1, більше ніж 9 років. Зазначає, що її загальний стаж складає 31 рік 6 місяців 11 днів, що визначається відповідачем-2 в оскаржуваному рішенні та у протоколі розрахунку стажу. З огляду на зазначене просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач-1 позов не визнав, 16.09.2022 на адресу суду надіслав відзив (вх. № 36188), у якому, зокрема пояснює, що одними із складових умов для виникнення у певної особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є: встановлення факту зайнятості певної особи на посаді повний робочий день; виконання особою робіт, передбачених Списком № 1; документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці; досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до оскаржуваного рішення вік позивача складав 46 років 08 місяці, страховий стаж становить 31 років 6 місяців 11 днів, у тому числі пільговий стаж 9 років 5 місяців 12 днів. Вказує, що питання призначення дострокових пенсій за віком на пільговий умовах на даний час врегульовано саме статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу було прийнято, у зв`язку із недосягненням позивачем віку 50 років. Вважає, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України. З огляду на викладене вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками відповідач-2 отримав 12.09.2022, однак, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення до суду відзив на позовну заяву не надходив.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
27.07.2022 ОСОБА_1 у віці 46 років звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою № 3956 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, до якої були додані сканкопії оригіналів документів: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 ; диплому про навчання серії НОМЕР_2 ; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 80 від 03.03.2022; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 122 від 15.07.2022; наказу про атестацію № 132 від 30.05.2005 з переліком робочих місць; наказу про атестацію № 261 від 27.09.2010 з переліком робочих місць; наказу про атестацію № 418 від 25.09.2015 з переліком робочих місць; свідоцтва про народження дитини від серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ; трудової книжки серії НОМЕР_5 .
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі Порядок № 22-1) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Враховуючи зазначене, заява позивача від 27.07.2022 № 3956 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Закарпатській області, за результатом розгляду якої було прийнято рішення від 03.08.2022 № 083950013949 про відмову у призначенні такої пенсії.
У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 31 років 6 місяців 11 днів, пільговий стаж 9 років 5 місяців 12 днів. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У зв`язку із відсутністю віку 50 років позивачу відмовлено у призначенні вказаної пенсії.
Копію зазначеного рішення направлено позивачу, ГУ ПФУ в Запорізькій області з повідомленням від 05.08.2022 № 0800-0209-8/31954.
В подальшому позивач зверталася до відповідача-1 із запитом щодо свого пенсійного забезпечення, у відповідь на який відповідач листом від 15.08.2022 № 0800-0209-8/33503 повідомив про те, що її заява від 27.07.2022 № 3956 була розглянута ГУ ПФУ в Закарпатській області, за результатом розгляду якої було прийнято рішення від 03.08.2022 № 083950013949 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що на теперішній час до вказаного закону не було внесено змін згідно рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Не погодившись з діями відповідача-1 та рішенням відповідача-2 від 03.08.2022 № 083950013949 з відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтю 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно доКонституції Українигарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно вимог статтею 2 Закону № 1788-XII, за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII, право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213- VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213- VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
09.07.2003 був прийнятий Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Надалі Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», Закон № 1058-ІV доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 1 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Таким чином, рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення рішення (пункт 2 резолютивної частини рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
За наявними матеріалами справи судом встановлено, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 46 років та при наявності у неї загального страхового стажу 31 років 6 місяців 11 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 1 9 років 5 місяців 12 днів.
Натомість, як вбачається з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області відмовляючи у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах керується приписами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV (в редакції Закону № 2148-VIII), за яким на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років, зокрема щодо позивача.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Враховуючи вищезазначене суд прийшов до висновку, що позивач, яка на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком досягла 46 років, маючи страховий стаж роботи 31 років 6 місяців 11 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 1 9 років 5 місяців 12 днів, набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі № 1-р/2020).
Суд зазначає, що обрані відповідачем-2 у даному спорі мотиви прийняття оскаржуваного рішення не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного і того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії.
Відтак, наведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 03.08.2022 № 083950013949 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області з відмови у призначенні пенсії за віком, суд зазначає, що пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1) передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абзацами 2, 3, 4, 6 пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера із заявою про призначення/перерахунок пенсії та надання необхідних документів, саме уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти мотивоване рішення. При цьому структурний підрозділ такого органу визначається за принципом екстериторіальності, тобто питання призначення/перерахунку пенсії може бути вирішено будь-яким територіальним органом Пенсійного фонду, обраним за принципом випадковості.
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що ГУ ПФУ в Запорізькій області приймались рішення за наслідками розгляду заяви позивача № 3956 від 27.07.2022 про призначення пенсії.
ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснено лише направлення позивачу рішення про відмову у призначенні пенсії, яке прийняте ГУ ПФУ в Закарпатській області.
З урахуванням вище викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог викладених до ГУ ПФУ в Запорізькій області, оскільки зазначеним Управлінням не вчинялось будь-яких дій та не приймалось будь-яких рішень пов`язаних з розглядом заяви позивача, а отже права позивача ГУ ПФУ в Запорізькій області не порушені.
Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
При цьому, заява позивача про призначення пенсії № 3956 від 27.07.2022 була розглянута в порядку екстериторіальності ГУ ПФУ в Закарпатській області і саме це управління розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії, а тому саме ГУ ПФУ в Закарпатській області повинно відповідати за цими вимогами.
Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.08.2022 по справі № 160/23721/21 зазначив, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача.
Отже, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 03.08.2022 № 083950013949 з відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути подану позивачем заяву від 27.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 992,40 грн., які підтверджуються квитанцією № 0.0.2654787054.1 від 26.08.2022, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким винесено протиправне рішення, а саме ГУ ПФУ в Закарпатській області.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.08.2022 № 083950013949 з відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 27.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
СуддяО.С. Духневич
Судове рішення № 107450593, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 21.11.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/5183/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: