Ухвала суду № 107449273, 21.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 листопада 2022 рокуСправа №160/17756/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» про розгляд справи за правилами загального провадження у справі №160/17756/22, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду 21.11.2022 р. від позивача надійшло клопотання, в якому він просить здійснювати розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що питання про визнання бездіяльності відповідача протягом періоду з 15.02.2021 р. по 13.07.2022 р., що проявилася у не прийнятті законного рішення про відключення будівлі №58 по вулиці Соборна в місті Павлоград від централізованого опалення - для позивача є досить значним, на численні заяви позивача про відключення будівлі від централізованого опалення відповідач не реагував, у зв`язку з чим створена ситуація по штучному утворенню заборгованості АТ «Укртелеком» перед КП «Павлоградтеплоенерго» за опалення у розмірі 3 095 941,21 грн., незважаючи на те, що в будівлі позивача за адресою: м.Павлоград, вул.Соборна, 58 здійснюється електричне опалення та централізоване теплопостачання відсутнє. У зв`язку з чим, з метою повного і всебічного розгляду цієї справи, дотримання принципу змагальності, вважає, що ця справа є складною та не підпадає під ознаки малозначної справи, а тому повинна бути розглянута в загальному позовному провадженні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов`язком.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З наведеного, суд приходить до висновку, що ця справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.

Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Разом з цим суд також звертає увагу позивача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження позивач не обмежений у поданні доказів, та взагалі отриманні судового захисту.

У заявленому позивачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає необхідність розгляду справи саме в загального позовного провадження, надання яких саме пояснень є необхідним безпосередньо у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.

Керуючись статтями 171, 248, 257, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» про розгляд справи за правилами загального провадження у справі №160/17756/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки передбачені КАС України.

Суддя А.В. Савченко