Ухвала суду № 107448783, 17.11.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/14751/22

Провадження № 2/686/4750/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Антосєва В.П.,

розглянувши в письмовому провадженні в залі суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

встановив:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 04 серпня 2022 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30 серпня 2022 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутні предмету спору та долучив копію квитанції про сплату на рахунок позивача грошових коштів.

07 вересня 2022 року представник позивача подав до суду клопотання про закриття провадження в частині основного боргу та розподілу судових витрат, в якій просив закрити провадження в справі і стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481 грн. та 5000 грн. судових витрат, пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги.

21 вересня 2022 року відповідач подав до суду письмові заперечення на клопотання представника позивача про закриття провадження та просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання про закриття провадження в частині основного боргу та розподілу судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що проти заявленого позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позову та заяви про розподіл судових витрат.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши позицію сторони позивача та відповідача, викладену у письмових процесуальних документах, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновків.

Так, судом встановлено, що 19 липня 2022 року до суду надійшла позовна заява ПАТ «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, а 25 липня 2022 року відповідачем було відшкодовано позивачу шкоду в розмірі 10280 грн., що підтверджується копією квитанції 0.0.2620513819.1.

Таким чином, оскільки заявлена до стягнення сума сплачена відповідачем, то предмет спору у даній справі відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи повернення відповідачем суми коштів позивачу та відсутністю спору у справі у зв`язку з цим, а також зважаючи на клопотання сторін про закриття провадження у справі, суд вважає за можливе у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, закрити провадження у даній справі.

Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2481 грн. 00 коп. та 5000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 133 КПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача 5000 грн. витрат за професійну правничу допомогу. На підтвердження факту наданих послуг правової допомоги до матеріалів справи долучено платіжне доручення №7424 від16.06.2022 року за надані юридичні послуги. Також, до матеріалів справи долучено ордер про надання правничої допомоги Серії АІ № 1116322, виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020 року, копія посвідчення адвоката Синюка С.Л., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020 року, копію реєстру справ від 16.06.2022 року та копію акту виконаних робіт від 30.06.2022 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 30.06.2022 року.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що факт отримання позивачем правових послуг, наданих адвокатом Синюком С.Л. та їх оплата підтверджена відповідними доказами.

Також, факт надання правових послуг не оспорюється сторонами.

У той же час, відповідач просить відмовити представнику позивача в задоволенні клопотання про розподіл судових витрат, зокрема, щодо відшкодування вартості послуг за надану правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, положення спеціального Закону про адвокатуру передбачають, що розмір гонорару визначається у договорі про надання правової допомоги за взаємною згодою обох сторін, як клієнта так і адвоката. З однієї сторони норми вказаного Закону покликані гарантувати оплату праці адвоката за надані правові послуги, з іншого боку визначити вартість кваліфікованих правових послуг, які спроможний буде заплатити клієнт з урахуванням його фінансових можливостей та з огляду на кваліфікацію, досвід адвоката, обсяг наданих ним послуг.

Особа, бажаючи ефективно захисти своє право, яке порушено/порушується, звертається за допомогою до адвоката, та, укладаючи з ним договір про надання правової допомоги, погоджується оплатити вартість запропонованих ним правових послуг. Разом з тим, така особа має правомірні очікування повернути назад вказані кошти, стягнувши їх із відповідача, у випадку, якщо її право буде відновлено, чи судом буде визнана її правота.

Інститут відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, передбачений у ст. 137 ЦПК України, власне і покликаний гарантувати право людини на повернення здійснених нею витрат на правову допомогу у разі постановлення судом рішення на її користь.

У пункті 26 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20, провадження №К/9901/29763/2026) Верховний Суд, аналізуючи положення ст. ст. 134, 139 КАС України, які регулюють питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту своїх прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

З огляду на все викладене вище, з урахуванням особливостей вказаної справи, зокрема, того, що передумовою звернення позивача до суду були дії відповідача, які полягали у неповерненні впродовж розумного строку коштів, а також того, що лише після вжиття позивачем правових способів захисту шляхом пред`явлення позову, у зв`язку з чим, позивачу необхідно було скористатися правовою допомогою кваліфікованого адвоката, - відповідачем було відновлено його право і повернуто кошти, суд вважає, що стягнення витрат за правову допомогу відповідатиме основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, верховенству права та відшкодуванню судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

У той же час, відповідності до ч. 4, 5, 6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, розмір витрат на правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги становить 5000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, з урахуванням принципів розумності та співмірності, суд приходить до висновку про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до розміру 2000 грн. 00 коп.

Щодо стягнення судового збору

Позивач наполягає на стягненні судового збору з відповідача.

При цьому, відповідач заперечив стягнення судового збору з нього, просив закрити провадження у справі, не здійснюючи розподілу судових витрат у частині судового збору способом їх покладання на відповідача, посилаючись ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Проаналізувавши матеріали справи та доводи учасників справи, суд приходить до таких висновків.

Частиною другою статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 141, ч. 3 ст. 142 ЦПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом встановлено, що при зверненні в суд з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481 грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було відшкодовано шкоду вже після звернення позивачем в суд з позовом, хоч і до відкриття провадження у справі.

Відтак, суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Як убачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути саме з відповідача судовий збір, тому з огляду на те, що є письмове волевиявлення позивача, при вирішенні питання про стягнення судового збору, застосуванню підлягають норми ч. 9 ст.141, ч.3 ст.142 ЦПК України, відтак, вимоги позивача є підставними, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2481 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 255 ЦПК України, суд, -

постановив:

Провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (код ЄДРПОУ 24745673, IBAN НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17 листопада 2022 року.

Суддя: О.М. Палінчак