Вирок № 107445571, 22.11.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5419/22

№ 1-кп/183/1168/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року Дніпропетровська обл.,

м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши усудовому засіданнів залісуду кримінальнепровадження,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза № 12022041350000492 від 07.06.2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, розлученого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:

-27.05.2004 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської областi за ч.3 ст.289, ст.69 КК України, засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна. Звільнився 08.09.2008 з Солонянської ВК Дніпропетровської області №21 на підставі постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 18 днів;

-26.01.2010 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України, засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбутий строк 2 місяці за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області вiд 27.05.2004, до відбуття 5 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Звільнився 12.11.2013 року з Синельниківської ВК Дніпропетровської області № 94 на підставі постанови Синельниківського мiського суду Дніпропетровської областi вiд 04.11.2013 умовно - достроково на не відбутий строк 1 рік 2 місяці 4 дні;

-30.12.2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпро за ч.1 ст.185 КК України засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.71 КК України приєднати не відбутий строк 3 мiсяці за вироком суду м. Синельникове Дніпропетровської області від 26.01.2010, до вiдбуття 1 рік 3 місяці позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано тримання під вартою з 04.12.2015 по 30.12.2015;

-15.01.2016 року Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро за ч.1 ст.309 КК України засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднати не вiдбутий строк 1 місяць за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 30.12.2015, до вiдбуття 1 рік 4 місяці позбавлення волі, на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано тримання під вартою з 04.12.2015 по 30.12.2015 та з 31.12.2015 по 15.01.2016. Звільнився 23.01.2017 з Солонянської ВК Дніпропетровської області №21 по відбуттю строку покарання;

-03.11.2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпро за ч.1 ст.395 KK України, засуджений до покарання у вигляді арешту строком на 2 місяці. Звільнився 23.03.2018 з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області №26 по вiдбуттю строку покарання;

-07.12.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 KK України, засуджений до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. 28.06.2022 згiдно ухвали Новомосковського міськрайонного суду від 14.06.2022 знятий з обліку у зв`язку з закінченням іспитового строку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всі території України.

Водночас, на початку травня місяця 2022 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_5 йшов по АДРЕСА_1 , де проходячи поблизу будинку № 27 у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що може знаходитись в вищевказаному будинку поєднане з проникненням у житло, яке належить ОСОБА_4 вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку травня місяця 2022 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, приблизно о 18 годині 25 хвилин, ОСОБА_5 , зупинившись поблизу буд. АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що власники будинку відсутні вдома, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої діянь, переконавшись, що за його дiями ніхто не спостерігає, передбачаючи і бажаючи настання суспiльно - небезпечних наслідків, переліз через паркан домоволодіння. Після чого, підійшов до вищевказаного будинку та взявши в руки цеглу, яка лежала поряд, розбив скло у вікні. Після чого, ОСОБА_5 відкривши вікно з середини, через нього незаконно проник у житло, а саме до будинку АДРЕСА_2 , де в приміщенні кухні побачив газовий балон, червоного кольору, об`ємом 50 літрів, який визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Доводячи свою злочинну діяльність до кінця, ОСОБА_5 тримаючи у руках зазначений балон, відкрив вхідні двері зсередини та місце вчинення злочину залишив. розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2583 гривні 75 копійок.

На цих підставах обвинувальним актом від 01 вересня 2022 р. ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Обвинувальним актом від 27 вересня 2022 р. прокурор змінив висунуте ОСОБА_5 обвинувачення в частині правової кваліфікації дій обвинуваченого та кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст.349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 ..

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_5 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що коли почалася війна він з сім`єю виїхали на ОСОБА_7 30.05.2022 р. повернулися додому та побавили розбите вікна, безлад у будинку та виявив що вкрадений балон.

В обвинувальному акті дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що газовий балон він викрав проникши в будинок потерпілого, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення відбулося в травні 2022 р.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 (який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022) на території України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено: з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента№ 133/2022 від 14.03.2022; з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента№ 259/2022 від 18.04.2022; з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 дібзгідно з Указом Президента№ 341/2022 від 17.05.2022.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Згідно класифікації, передбаченоїст. 12 КК України,обвинувачений ОСОБА_5 тяжкий злочин.

Обставиною, яка згідно зі ст.66КК України пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставиною, яка згідно зі ст.67КК України обтяжує покарання обвинуваченому, в обвинувальному акті зазначений рецидив злочинів.

Щодо наявності рецидиву кримінальних правопорушень суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Тобто для визначення чи має місце рецидив злочину необхідно встановити чи має судимість обвинувачений на час вчинення нового кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що вироком від 07.12.2020 року Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 був засуджений за ч.1 ст.309 KK України та йому було призначене покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 був звільнений від відбуття призначеного покарання з випробовуванням із встановленням іспитового строку один рік шість місяців. Тобто іспитовий строк закінчився 09 травня 2022 р.

З обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 вчинив на початку травня 2022 р. Точна дата вчинення кримінального правопорушення під час досудового розслідування не встановлена. Суду доказів точної дати вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення не надано.

Отже, доказів вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у період іспитового строку суду не надано.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 рецидиву кримінальних правопорушень.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він не працює, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога та лікаря фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання зарекомендував себе з негативної сторони, раніше неодноразово (шість разів) притягувався до кримінальної відповідальності.

Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України,враховує принципизаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,характер іступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,який єтяжким злочином,відношення особидо скоєногокримінального правопорушення,наявність пом`якшуючоїобставини тавідсутність обтяжуючоїобставини, даніпро особуобвинуваченого,який ранішенеодноразово (шістьразів)притягувався докримінальної відповідальності,думку сторониобвинувачення узв`язкуз чим,суд вважає,що обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.185КК України необхіднопризначити покаранняу видіпозбавлення волі,саме такепокарання єнеобхідним тадостатнім длявиправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_5 неодноразово судимий (6 разів). Двічі він був звільнений від відбуття призначеного покарання з випробовуванням.

Зокрема, вироком від 07.12.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 KK України та звільнений від відбуття призначеного покарання з випробовуванням.

ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим, будучи двічі звільненим від відбуття призначеного покарання з випробовуванням на шлях виправлення не став та знову вчинив злочини.

Наведене характеризує обвинуваченого ОСОБА_5 , як суспільно небезпечну особу, яка не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання.

В зв`язку з цим для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, із застосуванням положень ст. ст. 75 та 76 КК України, суд не находить підстав.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У зв`язку з цим процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , застосований ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 р. (справа № 183/4278/22; провадження № 1-кс/183/1040/22), у виді домашнього арешту з покладанням певних обов`язків - до набрання вироком законної сили слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 у виді домашнього арешту залишити без змін, заборонивши обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою суду.

Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на проведення експертизи в сумі 755,08 грн. (сімсот п`ятдесят п`ять грн. вісім коп.).

Речовий доказ: газовий балон, об`ємом 50 л, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , залишити у останнього та вважати переданим за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1