Ухвала суду № 107443256, 21.11.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/7467/21

Провадження № 1-кп/553/235/2022

У Х В А Л А

Іменем України

21.11.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника адвоката - ОСОБА_5 ,

законного представника

неповнолітнього

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12021221140000349 від 08.06.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4

01.10.2021 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова зі Слобідської окружної прокуратури міста Харкова надійшов обвинувальний акт, складений 30.09.2021 року слідчим СВ ВП№ 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження № 12021221150000884 від 05.09.2021 року відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186КК України(справа № 641/7467/21).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року та востаннє Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Згідно з ухвалою від 17.05.2022 року кримінальне провадження № 12021221150000884 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 186 КК України прийнято до провадження суддею Ленінського районного суду м. Полтави та призначене підготовче судове засідання.

Під час досудового розслідування кримінального провадження згідно з ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.09.2021 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжувався ухвалами Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.11.2021 року, 19.01.2022 року, а також ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 11.05.2022 року, від 20.06.2022 року, від 09.08.2022 року та від 29.09.2022 року.

Ухвалою судді від 18.11.2022 року вирішено судове засідання по справі проводити в режимі відеоконференції з під час трансляції з ДУ "Харківський слідчий ізолятор" з метою забезпечення участі обвинуваченого та дотримання його прав і інтересів. Відеоконференцію за участю законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 вирішено проводити за допомогою системи "EasyCon".

Також у зв`язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_9 на підставі ухвали судді від 18.11.2022 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_4 для проведення окремої процесуальної дії, яким призначено захисника адвоката ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, відносно нього 19.11.2019 року направлений обвинувальний акт до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України, 31.01.20219 року - обвинувальний акт до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України, 13.03.2020 року - обвинувальний акт до Фрунзенського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 296 КК України, 31.07.2020 року - обвинувальний акт до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України, 23.03.2021 - обвинувальний акт до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України, жоден з яких не розглянутий, в тому числі через неявки до суду обвинуваченого, що свідчить про те, що він може вчинити спробу переховуватись від суду з метою уникнути відповідальності, усвідомлюючи суворість покарання у разі доведення винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 неодноразово вчиняв корисливі злочини, що свідчить про те, що вчинення корисливих злочинів є джерелом отримання доходів. Відповідно до інформації, наданої Департаментом служби у справах дітей ОСОБА_4 перебуває на обліку як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах (систематичне самовільне залишення дитиною місця проживання, відсутність батька, скрутне матеріальне становище родини). Крім того, відповідно до відповіді з СЮП ВП ХРУП № 1 за період з 01.01.2019 року по теперішній час надійшло 17 повідомлень про зникнення неповнолітнього ОСОБА_4 , що в сукупності з іншими обставинами свідчить про недоцільність обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 , його законний представник ОСОБА_6 та захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжного заходу відносно нього на інший більш м`який у виді домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю та покладенням обов`язків, передбачених ст. 184 КПК України.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого підтримала позицію обвинуваченого, просила змінити запобіжний захід відносно нього з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, посилаючись на недоведеність прокурором існування на теперішній час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими обґрунтовано підстави для продовження запобіжного заходу, просила врахувати неповнолітній вік обвинуваченого, наявність у нього сім`ї та постійного місця проживання у м. Харкові та застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

При вирішенні клопотання прокурора суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177,178,183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 492 КПК України, за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним устатті 177цього Кодексу

Так, встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, має родину, постійне місце проживання в м. Харкові, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше не судимий, проте в 2019-2020 роках відносно нього до різних судів направлено ряд обвинувальних актів по факту вчинення в тому числі тяжких злочинів, зокрема: 19.11.2019 року - до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України, 31.01.20219 року - до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України, 13.03.2020 року - до Фрунзенського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 296 КК України, 31.07.2020 року - до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України, 23.03.2021 - до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України, жоден з яких не розглянутий, в тому числі через неявки до суду обвинуваченого; він володіє інформацією про анкетні дані та місце проживання потерпілої і свідків в даному кримінальному провадженні. З огляду на вищенаведене, а також ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити іншекримінальне правопорушення,незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючи доводи, наведені обвинуваченим та його захисником в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора, в тому числі про наявність у нього постійного місця проживання в м. Харкові, родини, суд враховує, що це дані, які характеризують особу обвинуваченого, вони існували на час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в будь-якому випадку самі по собі не можуть бути визнані достатніми для висновку про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість ухилення обвинуваченого від суду, як і доводів щодо можливості впливати на потерпілу і свідків у даному провадженні, місце проживання яких йому достовірно відоме, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу не може безперечно свідчити про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованого йому діяння і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даних, які свідчать про зміну та виникнення таких обставин, які істотно впливають на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та можуть бути визнані підставою для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який у виді домашнього арешту, стороною захисту не надано та судом в ході судового засідання не встановлено.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та йогопродовження іякі натеперішній часне зникли,а такожте,що,на переконаннясуду,застосування донього іншогобільш м`якогозапобіжного заходу,не пов`язаногоз триманнямпід вартою,в томучислі домашньогоарешту чиособистого зобов`язання,є неможливим,позаяк зогляду надані проособу обвинуваченого,зміст пред`явленогообвинувачення таінші конкретніобставини справи,а такожвведення вУкраїні воєнногостану,що об`єктивнонегативно впливаєна можливістьздійснення ретельногоконтролю заповедінкою обвинуваченогота збільшуєймовірність реалізаціїним ризиків,запобіганням якимобумовлене застосуваннязапобіжного заходу,-не здатнезабезпечити належнупроцесуальну поведінкуобвинуваченого,з приводузастосування особистоїпоруки тазастави жоднаособа увстановленому закономпорядку незверталась,суд приходитьдо висновкупро доведеністьпідстав дляпродовження застосуванняраніше обраногозапобіжного заходу,та оскількисудовий розглядсправи незавершений,з метоюзабезпечення виконанняобвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожповного,всебічного таоб`єктивного судовогорозгляду даноїсправи врозумні строки,вважає задоцільне продовжитистрок триманняпід вартоювідносно ньогона 60днів, з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.09.2021 року.

Керуючись ст.331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 21 листопада 2022 року по 19 січня 2023 року включно, з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.09.2021 року, - в сумі 68100 грн. 00 коп.

Ухваламоже бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1