Рішення № 107436720, 11.11.2022, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4242/22

Справа №754/5436/22

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2022 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Париста А.С.

за відсутності сторін

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністраціїпро визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визначення місця проживання дитини.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

31 серпня 2013 року вона з Відповідачем зареєструвала шлюб, що підтверджується свідоцстовом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . 14.07.2022 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва вказаний шлюб було розірвано. Позивач стверджує, що на момент подання данної заяви по суті, сторонни не проживають разом, після припинення шлюбних відносин спільна донька сторін проживає разом з Позивачем у квартирі АДРЕСА_3 . Дана обставина підтверджується Довідками №77042187 та №77042432 від 10.01.2022 року. Спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини Позивач та Відповідач не мають.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року відкрито провадження у справі.

Призначено підготовче засідання по названій справі. До підготовчого розгляду справи сторони не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.

В поданій суду заяві позивач просила справу слухати за її відсутності.

Ухвалою Деснянського районнгого суду м.Києва від 07 листопада 2022 року закрито підготовче провадження. Призначено справу до розгляду по суті на 11 листопада 2022 року.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надав суду Висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дітини № 102/02/38-3052 від 23.09.2022 року, відповідно до якого Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_4 .

Протягом судового розгляду справи позивач вимоги позову підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Протягом судового розгляду справи відповідач до суду не з`явився. До суду подано заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є «спір» про «право», реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Щвеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (наприклад, Ulyanov v. Ukraine (dec.) (Ул`янов проти України)).

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства" та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 31.08.2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі народилась дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

14.07.2022 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва вказаний шлюб було розірвано.

Позивач стверджує, що на момент подання данної заяви по суті, сторонни не проживають разом, після припинення шлюбних відносин спільна донька сторін проживає разом з Позивачем у квартирі АДРЕСА_3 . Дана обставина підтверджується Довідками №77042187 та №77042432 від 10.01.2022 року. Спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини Позивач та Відповідач не мають.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За умовами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про визначення місця проживання дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до Висновку Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 23.09.2022 року, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої разом з її матір`ю ОСОБА_1 на підставі висновку від 23.09.2022 року №102/02/38-3052.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах найкращим інтересам дитини відповідатиме постійне проживання дитини разом із матір`ю за місцем проживання якої створено всі умови для гармонійного розвитку дитини.

Суд також враховує, що доказів того, що мати якимось чином перешкоджає батьку спілкуватись з дитиною та вчиняє якісь перешкоди для зустрічі батька з сином в процесі розгляду справи не здобуто та відповідачем суду не надано.

Отже, оскільки в процесі розгляду справи судом достовірно встановлено, що матір`ю дитини створені належні умови для проживання та виховання дитини, позивач має можливість забезпечувати нормальний всебічний розвиток дитини, тому в інтересах дитини, суд, приходить до висновку про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю.

Питання судових витрат вирішується в порядку визначеному ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 13, 76-81, 141, 211, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 141, 157, 160, 161, 180-183, 191 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: