Постанова № 10743668, 05.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2010 р. справа № 2а-14193/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

до Державного підприємства «Український державний науково дослідницький інститут пластичних мас», м. Донецьк

про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у сумі 158 202 грн. 36 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Гриненко М.А. - за довір. від 13 квітня 2010 року

від відповідача: Ковальова С.В. - за довір. від 1 лютого 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька заявлено позов до Державного підприємства «Український державний науково дослідницький інститут пластичних мас» про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у сумі 158 202 грн. 36 коп.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статті 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509- ХІІ.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, вважає що у позивача відсутні передбачені законом підстави звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем не зазначено майно, за рахунок якого він просить стягнути суму боргу. Крім того, відповідач вважає, що позивач, як самостійний орган стягнення, має виключні повноваження по стягненню податкового богу, передбачені пунктом 2.3. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Разом з тим, вважає, що пункт 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не дає позивачу право звертатися до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, у звязку з чим просить суд закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Український державний науково дослідницький інститут пластичних мас» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 15 вересня 1993 року, включене до ЄДРПОУ за номером 00209355, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька з 20 грудня 1991 року (арк. справи 8-10).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові розрахунки земельного податку: № 1049 від 27 січня 2009 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 172 906 грн. 51 коп., уточнюючий розрахунок № 15211 від 17 березня 2009 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 174 047 грн. 31 коп., № 9000071796 від 28 січня 2010 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 326 804 грн. 20 коп., уточнюючий розрахунок № 21553 від 2 квітня 2009 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 326 804 грн. 20 коп., уточнюючий розрахунок № 40632 від 5 травня 2009 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 173 017 грн. 37 коп., уточнюючий розрахунок № 76673 від 20 липня 2009 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 172 439 грн. 63 коп., уточнюючий розрахунок № 94142 від 10 вересня 2009 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 172 091 грн. 44 коп., уточнюючий розрахунок № 104485 від 7 жовтня 2009 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 171 994 грн. 22 коп., уточнюючий розрахунок № 139082 від 12 січня 2010 року, яким самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку в сумі 171 969 грн. 79 коп. (арк. справи 12 20).

Внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання за наведеними податковими розрахунками утворилася заборгованість з земельного податку у розмірі 127 715 грн. 57 коп. та пеня у розмірі 2135 грн. 76 коп., що нарахована на підставі статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 34 - 55).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Податковим органом (позивачем у справі) прийняті податкові повідомлення-рішення у відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 липня 2009 року № 0005671541/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на землю в суму 204 грн. 15 коп., від 21 липня 2009 року № 0005681541/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на землю в суму 2999 грн. 90 коп., від 30 січня 2010 року № 0001911541/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на землю в суму 407 грн. 88 коп., від 30 січня 2010 року № 0001921541/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на землю в суму 8 829 грн. 83 коп., від 30 січня 2010 року № 0001931541/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на землю в суму 14 372 грн. 12 коп., від 26 березня 2010 року № 0007891541/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на землю в суму 1 537 грн. 12 коп., які отримані відповідачем особисто, про що свідчать підписи на корінцях податкових повідомлень рішень (арк. справи 21, 22, 25, 26, 27, 32). В адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

Внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання за наведеними податковими повідомленнями рішеннями утворилася заборгованість з земельного податку у розмірі 28 351 грн. 03 коп., яка також підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 34 - 55).

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 5 березня 2009 року № 1/413 та друга від 16 квітня 2009 року № 2/591 податкові вимоги, які отримані відповідачем особисто, про що свідчать підписи на корінцях податкових вимог (арк. справи 56).

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені функції державних податкових інспекцій в районах у містах. Так, відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян, зокрема, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Отже, законом чітко визначено право позивача на звернення до суду з позовом, предметом якого є стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна підприємств.

Згідно із преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного Закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені, в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи державної податкової служби є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.

Наведене спростовує твердження відповідача про відсутність у позивача законних підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення податкової заборгованості перед бюджетом за рахунок майна відповідача, та про наявність виключних повноважень у податкового органу по стягненню податкового богу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається відповідач як на підставу закриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів. Так, пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як було вказано вище, пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» прямо визначено право державних податкових інспекцій в районах у містах звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна підприємств. Отже, даний спір відноситься до категорії, на яку поширюється компетенція адміністративних судів, оскільки субєктом звернення за даним спором є суб'єкт владних повноважень, а його право на звернення до суду встановлено законом України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, та підстави для закриття провадження у справі у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України відсутні.

За правилами пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обовязок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Докази сплати податкового боргу у загальній сумі 158202 грн. 36 коп. відсутні. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Державного підприємства «Український державний науково дослідницький інститут пластичних мас» про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у сумі 158 202 грн. 36 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний науково дослідницький інститут пластичних мас» ЄДРПОУ 00209355 заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 158 202 грн. 36 коп. на р/р 33219811700005, код бюджетної класифікації 13050100, одержувач державний бюджет, Калінінський район м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 серпня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 10 серпня 2010 року.

Суддя Абдукадирова К.Е.