Рішення № 107435056, 10.11.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3391/2021 Справа № 490/3723/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі :

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Марченко О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Південна товарна біржа, Перша Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним та визнання права власності,-

встановив:

20.05.2021 року ОСОБА_1 - Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом та просить суд визнати дійсним договір міни нерухомого майна №9183 від 23 вересня 1998 року, укладеного на Південній товарній біржі між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , діючої в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на відсутність нотаріального посвідчення.

В обґрунтування позову зазначила, що 23.09.1998 року між рідною сестрою Позивача ОСОБА_10 , матір`ю позивача ОСОБА_7 , діючої від свого імені та імені своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 на Південній товарній біржі було укладено договір міни №9183 41/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Договір був зареєстрований КП ММБТІ 26.10.1998 року за реєстровим номером 1724. Право спільної сумісної власності було зареєстровано за ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра Позивача ОСОБА_6 , після її смерті відкрилась спадщина на частку належного їй домоволодіння, яку фактично прийняла мати ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати Позивачки ОСОБА_7 , після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частку домоволодіння, на момент смерті її матері разом з нею мешкали та були зареєстровані її діти, які є спадкоємицями першої черги, а саме дочка померлої ОСОБА_1 , ОСОБА_9 син померлої та ОСОБА_8 син померлої, відповідно прийняли спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 рідний брат Позивачки. На момент його смерті разом з ним були зареєстровані та проживали ОСОБА_9 рідний брат та позивач ОСОБА_1 рідна сестра. Інших спадкоємців не має. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 рідний брат позивача. На момент його смерті разом з ним була зареєстрована та проживала позивач ОСОБА_1 рідна сестра. Інших спадкоємців не має. Позивач звернулась до Першої державної нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав, але з огляду на те, що оригінали документів, що посвідчують право власності, а саме договір міни №9183 від 23.09.1998 року укладений на Південній товарній біржі був втрачений, дублікат отримати не має можливості, а також та обставина, що договір був укладений на товарній біржі, унеможливлює оформити спадкові права. Таким чином, частка яка наразі фактично прийнята позивачем після смерті матері та рідних братів та сестри з урахуванням частки, яка належить на підставі договору міни складає 41/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2021 року було визначено головуючого по справі суддю Саламатіна О..В.

Ухвалою суду від 11.06.2021 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду, в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання, з викликом сторін; витребувано з Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області відомості щодо заведених спадкових справ після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 29.12.2021 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Розпорядженням №439 від 06.06.2022 року, у зв`язку з увільненням від виконання обов`язків судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_11 на час мобілізації, справ було передано на повторний автоматизований перерозподіл.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.06.2022 року було визначено головуючого суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 07.07.2022 року, справ було прийнято до провадження, призначено судове засідання.

Позивач та її представник адвокат Душаченко І.С. до судового засідання не з`явились, надала заяву про розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, в порядку, передбаченому вимогами статті 128 ЦПК України, відзиву не надали.

Представник Третьої особи Перша державна нотаріальна контора Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних матеріалів і просили прийняти рішення на розсуд суду.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась в судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Як встановлено судом, 23.09.1998 року між рідною сестрою Позивача ОСОБА_10 , матір`ю позивача ОСОБА_7 , діючої від свого імені та імені своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 на Південній товарній біржі було укладено договір міни №9183 41/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .

Договір був зареєстрований КП ММБТІ 26.10.1998 року за реєстровим номером 1724. Право спільної сумісної власності було зареєстровано за ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра Позивача ОСОБА_6 , після її смерті відкрилась спадщина на частку належного їй домоволодіння, яку фактично прийняла мати ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати Позивачки ОСОБА_7 , після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частку домоволодіння, на момент смерті її матері разом з нею мешкали та були зареєстровані її діти, які є спадкоємицями першої черги, а саме дочка померлої ОСОБА_1 , ОСОБА_9 син померлої та ОСОБА_8 син померлої, відповідно прийняли спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 рідний брат Позивачки. На момент його смерті разом з ним були зареєстровані та проживали ОСОБА_9 рідний брат та позивач ОСОБА_1 рідна сестра. Інших спадкоємців не має.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 рідний брат позивача. На момент його смерті разом з ним була зареєстрована та проживала позивач ОСОБА_1 рідна сестра. Інших спадкоємців не має.

Позивач звернулась до Першої державної нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав.

24.03.2021 року Перша державна нотаріальна контора Миколаївської області надала роз`яснення, відповідно до якого рекомендувала звернутися до суду.

Перша державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 08.10.2021 року повідомила, що за даними перевірки алфавітних книг спадкових справ за 2009-2021 року та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 не заводились.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України, Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На момент смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 за вказаною адресою постійно була зареєстрована та проживала Позивачка, а отже вона фактично прийняла спадщину після вказаних осіб, які були співвласниками 41/500 часток домоволодіння кожний .

Як вбачається з матеріалів справи, сторони договору обміну виконали умови договору, передали один-одному об`єкти нерухомості, прийняли їх. Однак нотаріально сторони договір не посвідчили, він був укладений на товарній біржі, згідно тексту договору, такий договір не підлягає нотаріальному посвідченню, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу».

Згідно до ч. 1ст. 715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Як зазначено вст. 716 ЦК України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не заперечить суті зобов`язання.

Ст. 9 Житлового Кодексу Українивказує, що громадяни України мають право на придбання будинків і квартир на біржових торгах.

Відповідно до ст. ст.57,58 Конституції України, ст. 5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, згідно п.1прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до абз. 1 п. 4прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов`язків, що виникли або породжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» вказано, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Разом із тим, згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 10 квітня 1998 року № 17-12/44 «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини). Якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважається, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги згідно зі ст. 47 ЦК УРСР тягне недійсність договору.

Також у вказаному роз`ясненні звертається увага на те, що угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Згідно зі статтею 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 128 ЦК УРСР).

Відповідно до частини першої статті 45, статті 47 ЦК УРСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі.Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі частини другої статті 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями101,102,105,114,226 ЦК).

Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі частини другої статті 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач послався на те, що їй не було відомо про необхідність реєструвати біржовий договір у нотаріальній конторі, дізналась про обов`язковість нотаріального посвідчення він лише при зверненні щодо оформлення спадковим прав після смерті свої матері, сестри та братів, тому просить визнати дійсним спірний договір обміну нерухомого майна з тих підстав, що між сторонами відбулося повне виконання умов договору.

Відповідно до частини другої статті 47 ЦК УРСР, чинної на час виникнення спірних правовідносин, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до ч. 2ст. 220 ЦК України(2003), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що між сторонами мав місце договір обміну нерухомого майна, який не був нотаріально посвідчений, як того вимагає частина перша статті 227 ЦК УРСР, але він був письмо укладений та зареєстрований на Південній товарній біржі та зареєстрований в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації. Обидві сторони умови договору виконали, однак нотаріально його не посвідчили, оскільки оформляючи його на товарній біржі були ознайомлені із застереженням в договорі про те, що нотаріальному посвідченню він не підлягає.

Тому суд вважає, що є підстави для визнання його дійсним.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.47,224,225,227 ЦК України(в редакції Закону 1963 року), ст.ст.10,12,13,81,141,263,265,280-284 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Південна товарна біржа, Перша Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним та визнання права власності- задовольнити.

Визнати дійсним договір міни нерухомого майна №9183 від 23 вересня 1998 року, укладеного на Південній товарній біржі між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , діючої в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 41/100 частки домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 41/100 частину домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2022 року.

Суддя Гуденко О.А.