Рішення № 107431783, 17.11.2022, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

17 листопада 2022 рокуСправа №451/1151/22 Провадження № 2/451/498/22

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Патинок О.П.

секретаря судового засідання Ференс І.І.

Справа № 451/1151/22

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

27.10.2022 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Радехівської міської ради Червоноградського району Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сусідка позивача - ОСОБА_3 у віці 93 років. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Шайноги, Радехівський район, Львівської області. Зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розірвали шлюб 02.03.2004, про що зроблено відповідний актовий запис №26, після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоюєно прізвище позивачу - « ОСОБА_6 ». ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно до дня смерті проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На день її смерті за вищевказаною адресою інших зареєстрованих мешканців не було. Від імені померлої виконкомом Вузлівської сільської ради посвідчувався заповіт, зареєстрований в реєстрі за №3 від 24.01.1996, який не змінювався і не скасовувався. Згідно оригіналу Заповіту посвідченого Луців І.П. державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори від 09.03.1998, зареєстрованого в реєстрі за №704/98 вбачається, що гр. ОСОБА_3 , що мешкає в с.Бабичі Радехівського району Львівської області, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповідає гр. ОСОБА_5 . Позивач на протязі довгих років доглядала та допомагала по господарству спадкодавцю ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що позивач завжди її підтримувала у них склалися добрі та дружні відносини. ОСОБА_3 натякала позивачу, що віддячить їй за доброту. Після смерті ОСОБА_3 позивачка продовжила наглядати за будинком, щоб його не розграбували. Про наявність заповіту від спадкодавця - ОСОБА_3 , позивач - ОСОБА_1 не знала. Під час прибирання в будинку нею випадково було виявлено документи на житло (копія свідоцтва на право особистої власності на будинок), державний акт на землю на право приватної власності на земельні ділянки для (обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства) та заповіт. Сама ж спадкодавець не повідомила ОСОБА_1 про те що вона склала заповіт на неї, а тому позивачу і не було відомо про його існування. Оскільки, позивач не може реалізувати свої майнові права, як спадкоємець у позасудовому порядку, у неї виникає необхідність звернутися з позовом до суду. Просить суд визначити позивачеві - ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

31.10.2022 матеріали позовної заяви залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 08.11.2022 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.11.2022 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.33).

15.11.2022 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі Радехівської міської ради Львівської області за наявними матеріалами справи, проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с.32)

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.05.2002 Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сусідка позивача - ОСОБА_3 (а.с.9).

Відповідно до копії паспорта № НОМЕР_2 та довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру №817887-2021 від 19.08.2021 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Шайноги, Радехівський район, Львівської області та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 11.08.2021 виданого повторно Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розірвали шлюб 02.03.2004, про що зроблено відповідний актовий запис №26. Після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоюється прізвище йому- « ОСОБА_7 », (позивачу) « ОСОБА_6 » (а.с.12).

Відповідно до довідки №568 від 22.08.2022, виданої старостою сіл Бабичі, Вузлове, Нестаничі, Раковище, Шайноги про те, що «гр. ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно до дня смерті проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На день її смерті за вищевказаною адресою інших зареєстрованих мешканців не було. Від імені померлої виконкомом Вузлівської сільської ради посвідчувався заповіт, зареєстрований в реєстрі за №3 від 24.01.1996, який не змінювався і не скасовувався» (а.с.13).

Відповідно до Заповіту посвідченого Луців І.П. державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори від 09.03.1998 року, зареєстрованого в реєстрі за №704/98 вбачається, що «гр. ОСОБА_3 , що мешкає в с.Бабичі Радехівського району Львівської області, на випадок моєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з ного б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що за законом матиме право, заповідає гр. ОСОБА_5 » (а.с.15).

Згідно витягу №70172070 від 28.09.2022 зі спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) вбачається, що по параметрах пошук у Спадковому реєстрі знайдено наступну інформацію: заповіт- номер у спадковому реєстрі 1213865, стан- чинний (а.с.14).

Відповідно до витягу із спадкового реєстру № 70172056 від 28.09.2022, виданого Соснівською державною нотаріальною конторою вбачається, що спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - не заводилися та не видавалися, тобто за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.17).

Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03.11.2022, виданої Радехівською державною нотаріальною конторою вбачається, що «відкрити спадкову справу після смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 немає підстав, так як відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (а.с.28).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, які регулюються нормами Книги шостої Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Частина 3 ст. 1272 ЦК України визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови №7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування" зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17 роз`яснив, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18 визначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. .

У ході розгляду справи, суд встановив, що після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , позивач - ОСОБА_1 не звернулася у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту від спадкодавця - ОСОБА_3 , складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 не заводилася, тому відповідно не були здійсненні повідомлення та виклики спадкоємця за заповітом.

Судом встановлено, що спадщина після смерті спадкодавця ніким не прийнята, відповідач подав суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовним вимог позивача..

Отже, виходячи з конкретних обставин справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, крім того позивач не була зареєстрована за місце проживання спадкодавця, тому позовні вимоги підлягають до задоволення..

Згідно ст.. 141 ЦПК України суд за клопотанням позивача залишає судові витрати на її стороні.

На підставі ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити для позивача - ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП № НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Радехівська міська рада, код ЄДРПОУ 26361149, адреса: м. Радехів пр.. Відродження,3 Червоноградського району Львівської області.

Повний текст рішення складено 22.11.2022.

Головуючий суддяПатинок О. П.