Постанова № 10743157, 27.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 р. справа № 2а-13495/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріЯровій Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:Якименка Д.Г. (дов. від 08.06.2010р. № 6436/08)

відповідача:Симонова М.А. (директор)

прокурор:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заявуПрокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька

доДержавного підприємства Дослідне виробництво інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.. Л.М. Литвиненка Національної академії наук України

простягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі позивач, УПФ України у Ворошиловському районі м. Донецька) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства Дослідне виробництво інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка Національної академії наук України (надалі відповідач, ДП ДВ ІнФОВ НАН України) про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 48834,07 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, заборгованість за якими станом на 21.04.2010р., з урахуванням стягнення за іншими судовими рішеннями та часткової сплати, складає 48834,07 грн.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити у задоволені позову у звязку із тим, що ця справа не повинна розглядатись Донецьким окружним адміністративним судом, та прокурор не має права подавати позови до держави.

У судовому засіданні від 10.06.2010р. оголошувалась перерва до 01.07.2010р. та від 01.07.2010 до 27.07.2010р. на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

У судовому засіданні від 27.07.2010р. представник позивача подав уточнення до позовної заяви, відповідно до якої зменшує суму позовних вимог до 48145,90 грн.

В судовому засіданні від 27.07.2010р. представник позивача позов, з урахуванням уточнення, підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні від 27.07.2010р. представник відповідача проти задоволення позову, з урахуванням уточнення, не заперечував.

Прокурор у судове засідання від 27.07.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Довідки № 7-25-349 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Свідоцтва про державну реєстрацію Серія А00 №304312, ДП ДВ ІнФОВ НАН України 01.04.2002р. зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, ідентифікаційний код 03534222; місцезнаходження: 83114, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Рози Люксембург, 70.

ДП ДВ ІнФОВ НАН України має права юридичної особи, самостійний баланс, має розрахунковий рахунок, здійснює виробничу і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку, про що зазначено в п. 1.6. Статуту відповідача, затвердженого віце-президентом Національної академії наук України 05.02.2002р.

Статтею 361 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Одною із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, посилання відповідача у наданих запереченнях щодо відсутності у Прокурора Ворошиловського району м. Донецька права на подання позовної заяви по цій справі є безпідставним.

Згідно п.4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 19 зазначеного кодексу встановлено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Частиною 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Таким чином, справа ця справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства Донецьким окружним адміністративним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП ДВ ІнФОВ НАН України перебуває на обліку в УПФ України у Ворошиловському районі м. Донецька, як платник внесків до Пенсійного фонду України.

УПФ України у Ворошиловському районі м. Донецька, розраховано суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 щодо несплати ДП ДВ ІнФОВ НАН України відшкодування, з урахуванням уточнення, у сумі 48145,90 грн. (станом на 21.04.2010р.).

Вказаний борг розраховано відносно працівників ДП ДВ ІнФОВ НАН України.

Позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки суми місячних витрат на виплату та доставку пенсій.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Також у матеріалах справи наявні довідка ДП ДВ ІнФОВ НАН України від 17.06.2010р. № 03/76 щодо працівників відповідача, що мають пільговий стаж та копії їх трудових книжок.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ, визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 цього Закону).

Відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності вказаного Закону.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до вказаного Закону.

При цьому згідно з ч. 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п.п. 6.1. п. 6 вказаної Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

·20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

·30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

·40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

·50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

·60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

·70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Обовязок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Довідки Відшкодування пільгових пенсй по відповідачу по п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вбачається, що станом на 21.04.2010р. відповідач має заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (Список № 1) у розмірі 48145,90 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до Державного підприємства Дослідне виробництво інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка Національної академії наук України задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Дослідне виробництво інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.. Л.М. Литвиненка Національної академії наук України (83114, и. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 70; ідентифікаційний код 03534222) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у відповідності до частини ІІ розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 48145 (сорок вісім тисяч сто сорок пять) гривень 90 (девяносто) копійок на користь Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (83015, м. Донецьк, пр-т Миру, 10 ;рахунок № 256033012000 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072.

2. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 липня 2010 року, повний текст виготовлено 30 липня 2010 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Буряк І. В.