Ухвала суду № 107429910, 17.11.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/402/19

Провадження № 1-кп/535/55/22

УХВАЛА

17 листопада 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене 04.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001680 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшани Дергачівського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, в обґрунтування якого вказав на те, що його батько в даний час приймає участь у захисті України, на наявність суспільного інтересу. Після зміни обраного йому запобіжного заходу він має намір рубати дрова, оскільки раніше рубав дрова в Одесі та допомагав народному депутатові, а тому просив суд змінити обраний запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Під час судового розгляду захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого, та зазначив, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, він не має наміру перешкоджати будь-яким чином кримінальному провадженню.

Прокурор ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого, оскільки воно є безпідставним та необґрунтованим, а відомості про батька, зазначені обвинуваченим, не стосуються справи.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 04.10.2022 року обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений на строк 60 днів до 02.12.2022 року.

Зі змісту поданого обвинуваченим клопотання про зміну запобіжного заходу не встановлено наявності нових обставин, які не розглядалися судом 04.10.2022 року під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, або які б стали підставою для зміни обраного щодо нього запобіжного заходу.

Під час розгляду судом 04.10.2022 року питання про продовження запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , суд, в тому числі, виходив із принципу презумпції невинуватості й не вирішував наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізував обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_6 .

Крім того, судом розглядалася можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 , та суд прийшов до висновку, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, слід відмовити.

Керуючись ст.201, ч.2 ст.376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 21.11.2022 року.

Суддя