Рішення № 107429221, 15.11.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6404/22

Провадження № 2/201/2881/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 08 вересня 2022 року надійшла позовна заява Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення в розмірі 6602,33 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

В обґрунтування позовних вимог КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради посилалося на те, що між КП «Дніпроводоканал» та відповідачем встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 де абоненту ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . В зв`язку з несплатою відповідачами оплати за надані послуги станом на 28 лютого 2022 року виникла заборгованість в сумі 5537,75 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів, а також у відповідності до ст.625ЦК України просив суд стягнути три відсотки річних в сумі 93,66 грн., інфляційне збільшення в розмірі 970,92 грн.., а всього 6602,33 грн. коп. та судовий збір в розмірі 2 481 грн.(а.с. а.с.3-4).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 вересня 2022 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.17-18).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів (а.с.19,20).

До суду 14 жовтня 2022 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів (а.с.21,22).

Ухвалою судді від 14 жовтня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення (а.с. 23-25).

Від представника позивача 14 листопада 2022 року до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 35).

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, 03 листопада 2022 року ОСОБА_1 надав суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки заборгованість в розмір 5600 грн. сплачена на підтвердження чого долучив квитанції. Окрім того зазначив, що відповідач ОСОБА_2 на теперішній час знаходиться за межами Дніпропетровської області (а.с.28-34)

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством, яке надає послуги водопостачання та водовідведення.

З приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 та станом на 28 лютого 2022 року мається заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення в розмірі 5537,75 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також у відповідності до ст.625ЦК України просив суд стягнути три відсотки річних в сумі 93,66 грн., інфляційне збільшення в розмірі 970,92 грн.., а всього 6602,33 грн. коп. та судовий збір в розмірі 2 481 грн

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до п.1 ч.1ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(тут та далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Згідно з п.5 ч.3ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2015 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідност.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року №6-2951цс15.

Відповідно до ч.1ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідност.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідност.160ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Частиною 2ст.317 ЦК Українивстановлено, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.4ст.319 ЦК Українивласність зобов`язує.

Згідно ч.1ст.322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно долученого до позовної заяви розрахунку, в результаті неналежного виконання зобов`язань щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 28 лютого 2022 рік утворилась заборгованість у розмірі 5537,75 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів.

Відповідно наданих відповідачем ОСОБА_1 квитанції №876С-2500-3ХЕ2-8В75 від 03 листопада 2022 року та квитанції № 50МА-99В5-ВВ63-Х3ХВ від 04 листопада 2022 року відповідачами сплачено заборгованість за воду та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 в розмір 1400 грн. та 4200 грн. , а всього 5600 грн.

Отже, сума боргу зі сплати за послуги водопостачання та водовідведення відповідачами сплачено, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПКдоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу на підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Згідно із ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно позовних вимог у частині стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних, суд зазначає наступне, що позивачем не надано доказів щодо розрахунку індексу інфляції та 3% річних, а тому вимоги позивача в цій частині позовних вимог не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставіст. 141 ЦПК Українита приймаючи до уваги результат вирішення справи, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2022 року.

Суддя С.О. Демидова