YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Одеська область

/

Господарський суд Одеської області

Рішення № 107428192, 14.11.2022, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення

14.11.2022

Номер справи

916/2244/21

Номер документу

107428192

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

_________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2244/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Піун С. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» про стягнення 2045253,16грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» про стягнення 6045253,16грн. у тому числі 4000000,00грн. основного боргу, 345788,24грн. пені, 492448,70грн. 3% річних, 1207016,22грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» посилається на неналежне виконання Комунальним виробничим експлуатаційним підприємством «Подільськтеплокомуненерго» умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу №7705/1920-ТЕ-23 від 20.10.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2022р. відкрито провадження у справі №916/2244/21, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.09.2021р. о 11:00.

15.09.2021р. за вх.суду№24387/21 позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

15.09.2021р. за вх.суду№24477/21 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

15.09.2021р. за вх.суду№24479/21 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення пені в якому просить зменшити розмір пені на 99%.

В підготовче засідання від 16.09.2021р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2021р. відкладено підготовче засідання на 19.10.2021р. о 11:45 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

27.09.2021р. за вх.суду№25477/21 позивач надав до суду відповідь на відзив

В підготовчому засіданні від 19.10.2021р. було оголошено перерву на 16.11.2021р. о 11:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

16.11.2021р. за вх.суду№30642/21 відповідач звернувся до суду з заявою про зупинення провадження у справі в якому просить зупинити провадження у справі на час укладання договору про реструктурізацію за договором від 20.10.2019р. №7705/1920-ТЕ-23 між сторонами згідно ЗУ №1639-ІХ.

У зв`язку із технічною неможливістю провести судове засідання в режимі відеоконференції, підготовче засідання 16.11.2021р. не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2021р. відкладено підготовче засідання на 25.11.2021р. о 12:50 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному по 17.12.2021р. включно, судове засідання 25.11.2021р. о 12:50 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.12.2021р. призначено судове засідання у справі №916/2244/21 на 11.01.2022р. о 12:00.

05.01.2022р. за вх.суду№272/22 відповідач звернувся до суду з клопотанням про приєднання доказів.

В підготовчому засіданні від 11.01.2022р. було оголошено перерву на 18.01.2022р. о 10:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2022р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовче засідання від 18.01.2022р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2022р. відкладено підготовче засідання на 10.02.2022р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

09.02.2022р. за вх.суду№3693/22 позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 2045253,16грн. у тому числі 345788,24грн. пені, 492448,70грн. 3% річних, 1207016,22грн. інфляційних втрат та повернути судовий збір у сумі 60000,00грн.

09.02.2022р. за вх.суду№3695/22 позивач надав до суду письмові пояснення.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 08.02.2022р., підготовче засідання 10.02.2022р. о 11:00 не відбулося.

24.02.2022р. указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України було запроваджено воєнний стан, який 14.03.2022 згідно указу Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено до 25.04.2022.

02.03.2022 року Рада Судів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022 рекомендовано суддям:

- продовжити розгляд справ раніше знятих з розгляду, зокрема, з участю учасників справ у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням думки учасників справ;

- відкладати підготовчі та судові засідання в межах розумного строку відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності повідомлення учасників справи або за наявності їх клопотання про це із посиланням на перешкоджання їх явки у зв`язку із введенням воєнного стану;

- здійснювати розгляд справ у письмовому провадженні;

- продовжити видачу судових наказів у наказному провадженні;

- продовжити видачу наказів на виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Згідно указу Президента України від 18.04.2022р. №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан на території України продовжено до 25.05.2022р.

З 16.03.2022р. по 12.05.2022р. включно суддя Степанова Л.В. перебувала у відпустці.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з відпустки, ухвалою суду від 18.05.2022р. призначено підготовче засідання у справі №916/2244/21 на 18.07.2022р. о 11:00.

18.07.2022р. о 11:00 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2022р. призначено підготовче засідання на 25.08.2022р. о 10:30 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовче засідання від 25.08.2022р представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2022р відкладено підготовче засідання на 06.09.2022р о 11:20 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 06.09.2022р було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2022р закрито підготовче провадження у справі №916/2244/21, призначено справу до розгляду по суті на 06.10.2022р о 12:45 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В судовому засіданні від 06.10.2022р було оголошено перерву на 08.11.2022р о 10:50, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2022р повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 08.11.2022р було оголошено перерву на 14.11.2022р о 11:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2022р повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 14.11.2022р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2244/21.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20.09.2019р. між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач, Постачальник) та Комунальним виробничим експлуатаційним підприємством «Подільськтеплокомуненерго» (відповідач, Споживач) було укладено договір №7705/1920-ТЕ-23 постачання природного газу (далі договір) на виконання якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах договору (п.1.1. договору).

Ціна за 1000куб.м. природного газу визначається сторонами щомісячно шляхом укладання додаткової угоди на підставі Прейскуранту. Загальна вартість договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.п.4.2.,4.4. договору).

Відповідно до п.5.1. договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.п.5.1., 5.2., він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 17,8%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Згідно розділу 12 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2020р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Під час дії договору між сторонами були укладена додаткова угода №1 від 29.10.2019р. якою сторони зокрема доповнили п. 4.2 Розділу 4 підпунктом 4.2.1 у наступній редакції: « 4.2.1. Ціна за 1000куб.м природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) за цим договором складає 4272,7604 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ -5127,3125грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63грн. за 1000куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4429,9504грн. за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5315,9405грн. за 1000 куб. м.».

29.10.2019р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 якою сторони виклали п. 2.1. Розділу 2. в наступній редакції: замовлений Споживачем на жовтень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу, зазначений в цьому пункті - жовтень 2019 року 80,0тис.куб.м.

12.11.2019р. сторони уклали додаткову угоду №3 відповідно до умов якої зокрема доповнили п.4.2. Розділу 4. у наступній редакції: « 4.2.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) за цим договором складає 4899,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 5878,80грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63грн. за 1000куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5056,19грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 6067,43грн. за 1000куб.м.».

09.12.2019р. між сторонами було укладено додаткову угоду №4 відповідно до умов якої сторони доповнили п. 4.2 підпунктом 4.2.3. у наступній редакції: « 4.2.3. Ціна за 1000куб.м природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) за цим договором складає 4276,6958 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 5132,035грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63грн. за 1000куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4433,8858грн. за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5320,663грн. за 1000куб.м.».

23.01.2020р. сторони уклали додаткову угоду №5 за якою сторони вилучили з умов пункту 4.1. цього договору слова «з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від

03.04.2019 №293 (із змінами)» та доповнили п. 4.2 підпунктом 4.2.4. у наступній редакції: « 4.2.4. Ціна за 1000куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим договором складає 5500,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 6600,00грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 - 157,19грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63грн. за 1000куб.м на добу. Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5657,19грн. за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6788,63грн. за 1000куб.м.».

28.01.2020р. між сторонами було укладено додаткову угоду №6 відповідно до умов якої сторони виклали з 01 січня 2020 року пункти 4.1. та 4.2. у наступній редакції: « 4.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, п також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється відповідно до вимог Положення (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 24.01.2020 № 17) та інших нормативно-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» під час виконання Компанією обов`язків постачати природний газ споживачам, які підпадають під дію спеціальних обов`язків для забезпечення (загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на Компанію відповідно до статті 11 Закону України Про ринок природного газу" (далі - Прейскурант). Прейскурант розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності). У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони с обов`язковими для Сторін за цим Договором здати набрання чинності відповідних змін. « 4.2. Ціна за 1000куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим Договором складає 4650,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 580,00грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4774,16грн. за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 5728,99грн.». Виклали з 01 січня 2020 року перший абзац пункту 7.2 у наступній редакції: « 7.2. У разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової (ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми j простроченого платежу за кожний день прострочення.».

24.02.2020р. сторони уклали додаткову угоду №7 за якою сторони виклали з 01 лютого 2020 року п. 4.2 у наступній редакції: « 4.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) за цим Договором складає 3948,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 4737,60грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 лютого 2020 року но 29 лютого 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4072,16грн. за 1000куб.м. без ПДВ. крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4886,59грн.».

23.03.2020р. між сторонами було укладено додаткову угоду №8 відповідно до умов якої сторони виклали з 01 березня 2020 року пункт 4.2 у наступній редакції: « 4.2. Ціна за 1000куб.м природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) за цим Договором складає 3396,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ 4075,20грн.». До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3520,16грн. за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4224,19грн.».

23.04.2020р. сторони уклали додаткову угоду №9 за якою зокрема сторони виклали з 01 квітня 2020 року пункт 4.2 у наступній редакції: « 4.2. Ціна за 1000куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) за цим Договором складає 2897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ 3476,40грн.». До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 №3013 - 124,16грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн. Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3021,16грн. за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ 3625,39грн.».

Як вказує позивач, на виконання умов договору, він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 20013788,99грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до цього позову. Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.

Станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача за спожитий за договором природний газ складала 4000000,00грн. Під час розгляду справи відповідач заборгованість за спожитий за договором природний газ сплатив у повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договору щодо своєчасної оплати поставленого природного газу, позивач, посилаючись на п. 7.2 договору, нарахував відповідачу пеню у сумі 345788,24грн.

Позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, вказує, що оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача 3% річних у сумі 492448,70грн. та інфляційні втрати у сумі 1207016,22грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 345788,24грн. пені, 492448,70грн. 3% річних, 1207016,22грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що на виконання договірних умов відповідачем було сплачено значну суму коштів від 20013788,99грн. та залишок заборгованості станом на момент звернення позивача з позовною заявою складає 4000000,00грн. На вище наведену суму боргу позивачем зроблено нарахування боргу за прострочення сплати на загальну суму 6045243,16грн., у тому числі: основний борг у сумі 4000000,00грн.; пеня у сумі 345788,24грн.; 3% річних у сумі 492448,70грн.; інфляційні втрати у сумі 1207016,22грн. Пунктом 7.1 договору, сторони погодили, що за неналежне виконання договірних зобов`язань за договором вони несуть відповідальність передбачену законом та договором.

Відповідач звертає увагу суду на Постанову Кабінету Міністрів України про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки від 18.06.2014р. №217 (далі Постанова №217). Постанова №217 визначає правовідносини між уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які відкрито відповідно до цієї постанови, постачальником природного газу для цілей виробництва теплової енергії, теплогенеруючими і теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії, а саме передбачає обов`язковим відкриття теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання гарячої води, з подальшим інформуванням уповноваженим банком НКРЕКП про переліки спеціальних рахунків таких організацій для розрахунків із гарантованим постачальником природного газу (пункти 3, 4, 5, 6 Порядку №217); визначає порядок внесення споживачами, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого постачання гарячої води, вартості спожитих послуг на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів, а також процедуру перерахування уповноваженим банком грошових коштів споживачів згідно з реєстром нормативів, затверджених НКРЕКП, у частині вартості природного газу на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов`язками (пункти 8, 9, 14 Порядку №217). Отже, положеннями Порядку №217 визначено алгоритм розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки теплогенеруючих та теплопостачальних організацій зі спеціальним режимом використання для проведення уповноваженим банком розрахунків відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів з гарантованим постачальником природного газу як ресурсу для виробництва теплової енергії.

Як вказує відповідач, фактично, він не є розпорядником коштів на спеціальних рахунках відкритих відповідно до Постанови №217 та не може керуватись загальними принципами здійснення господарської діяльності на власний розсуд за наявності покладених на нього зобов`язань згідно Постанови КМУ від 03.10.2007р. №1198 з безперебійного та безпечного забезпечення споживачів тепловою енергією, оскільки повинен діяти виключно в межах норм чинного законодавства, що регулює енергетичну галузь та призводить до обставин незалежних від його волі для своєчасної оплати послуг за договором. При цьому головним є те, що прийнятий за договором природний газ відповідач використовує виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору), саме населення являється основним споживачем теплової енергії та єдиним джерелом для оплати природного газу та послуг з його транспортування і розподілу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію, інших джерел доходу у підприємства не має, що ставить відповідача у залежність від автоматичного зарахування коштів від населення на спеціальні рахунки та подальшого автоматичного їх перерахування по договірним зобов`язанням.

Як зазначає відповідач, Закон України про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу від 14.07.2021 №1639-ІХ (далі ЗУ №1639-ІХ) поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру. Для включення до Реєстру суб`єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву (ст. 2, п. 2 ст. З ЗУ №1639-ІХ). На реструктуризовану згідно з цим Законом заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості, (ст. 6 ЗУ №1639-ІХ). Фактично, наведена норма права направлена на подолання кризових явищ перебоїв у господарської діяльності відповідача, саме тому Держава виступає гарантом договірних зобов`язань між позивачем та відповідачем та компенсує витрати за ними позивачу. Однак, поки триває процес запуску дії механізму ЗУ №1639-ІХ, позивач не заважаючи на гарантії у наведеній нормі права щодо отримання коштів за договірними зобов`язаннями, звернувся до суду, чим ускладнить фінансове становище відповідача, який не впливає на кошти на спеціальних рахунка. У зв`язку з вище наведеним, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми коштів у загальній сумі 6045 243,16грн., у тому числі: основний борг у сумі 4000000,00грн.; пеня у сумі 345788,24грн.; 3% річних у сумі 492448,70грн.; інфляційні втрати у сумі 1207016,22грн. є необґрунтована і незаконна.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом із відзивом на позовну заяву, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені на 99% посилаючись на тяжке матеріальне становище підприємства, яке виникло у зв`язку з наявною заборгованістю держави перед відповідачем у наведеному періоді, що підтверджується відповідним розрахунком обсягу заборгованості за минулі періоди з різниці у тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню. Саме неотримання державних коштів є причиною неможливості відповідача вчасно погасити заборгованість за договірними відносинами з позивачем та призводить до збитковості у господарській діяльності підприємства. При цьому, не зважаючи на тяжке матеріальне становище та відсутність достатніх коштів на банківських рахунках відповідача необхідних для вчасного виконання договірних відносин, що вбачається з відповідних банківських виписок (додаються), основний борг відповідачем постійно сплачується та зменшився з 20013788,99грн. до 4000000,00грн. В свою чергу, великій розмір пені та відсутність достатніх коштів на банківських рахунках відповідача, призведе до негативних наслідків у виді перебоїв при постачанні теплової енергії споживачам міста Подільська протягом опалювального сезону та підготовки до нього. У зв`язку з вище наведеним, відповідач просить суд врахувати специфіку господарської діяльності відповідача, на якого покладено обов`язок безперебійного постачання теплової енергії споживачам протягом опалювального сезону. Низьку платоспроможність значної кількості споживачів теплової енергії, особливо фізичних осіб, що отримують відстрочки на оплату послуг теплової енергії за рахунок державних коштів, які відповідач не отримує вчасно та як наслідок у відповідача відсутні достатні кошти на сплату своїх договірних відносин у встановлені строки.

Відповідач зазначає, що у позовних вимог позивач не зазначає та не обґрунтовує суму збитків, які ним було понесені при неналежному виконанні договірних відносин відповідачем.

Враховуючи викладене, відповідач просить задовольнити клопотання та зменшити розмір пені на 99%.

У відповіді на відзив позивач вказує, що укладаючи спірний договір, та будучи обізнаними з вищевказаними нормами чинного законодавства, у п.5.3. договору сторони чітко передбачили, що «споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством. В буд-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1. цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використання природного газу». Таким чином, у разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов`язується здійснити дії щодо оплати заборгованості зі свого поточного рахунку. Таким чином, умови договору, а саме п. 5.3 прямо встановлює, що відповідач не обмежується в здійсненні розрахунків з позивачем лише рахунками з спеціальним режимом використання. Вказане підтверджується наявними в справі доказами. Таким чином, відповідач дійшов хибного висновку, що був позбавлений можливості розрахуватись за поставлений позивачем природний газ.

Позивач вважає, що порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014р. №217 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов`язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. Разом з тим, Порядок №217 не стосується договірних зобов`язань гарантованого постачальника природного газу та теплопостачальної організації, як споживача, в частині порядку та строків розрахунків за договором постачання та не змінює строків розрахунків за поставку природного газу, які було погоджено сторонами у договорі. Водночас, положення Порядку №217 не обмежують теплопостачальні організації у можливості виконати свої договірні зобов`язання з оплати за отриманий природний газ за договорами постачання, укладеними з гарантованими постачальниками природного газу, шляхом перерахування на такий спеціальний рахунок власних коштів, отриманих від господарської діяльності. Отже, положення Порядку №217 не змінюють порядку розрахунків теплопостачальної організації та гарантованого постачальника газу за договором постачання природного газу, не позбавляються теплопостачальну органцізацію, як споживача природного газу, можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до відповідача-споживача відповідальності, передбаченої умовами договору у вигляді пені за прострочення оплати вартості отриманого природного газу (п.7.2 договору), а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку ч.2 ст. 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат. За наведених обставин, доводи відповідача у відзиві на позовну заяву є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Позивач вважає, що твердження відповідача про застосування до правовідносин сторін ст. 6 Закону України «Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі-Закон №1639-ІХ) є необґрунтованим. Відповідно до ст.1-3 Закону законодавцем встановлено наступне: реструктуризація та списання заборгованості згідно ст. 6 Закону є частиною процедури врегулювання заборгованості у відповідності до ст. 1 Закону; дія Закону розповсюджується лише на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру у відповідності до ст.2 Закону; учасниками процедури врегулювання заборгованості (у тому числі - процедури списання та реструктуризації) є підприємства та організації, включені до Реєстру ст.1 Закону; для участі у процедурі врегулювання заборгованості (у тому числі -списання та реструктуризація) підприємства та організації мають бути включені до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - ст.3 Закону. Однак матеріали цієї справи не містять доказів включення відповідача до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а відтак застосування ст. 6 Закону №1639-ІХ є неправомірним. Учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до Реєстру, зокрема: постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем, особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, НАК «Нафтогаз України», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (ст. 1 Закону №1639-ІХ). Згідно зі ст.3 Закону №1639-ІХ для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. На даний момент відповідач не включений до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а тому не може бути учасником процедур, які визначені Законом №1639-ІХ. Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті. Оскільки, матеріали справи не містять доказів включення відповідача до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та відповідачем не зазначено на підставі яких доказів він набув статусу учасника процедури врегулювання, а відтак застосування ст. 6 Закону №1639-ІХ є неправомірним.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99% позивач вказує, що укладаючи з позивачем договір постачання природного газу, відповідач взяв на себе зобов`язання у разі прострочення виконання умов договору нести відповідальність у вигляді пені у розмірі визначеному цим договором. А відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку; ч. 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором; згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Отже, як наслідок, за прострочення виконання умов договору настає відповідальність визначена умовами договору (пункт 7.2) договору, зокрема сплата неустойки.

Щодо посилання відповідача на невчасні розрахунків контрагентів відповідача позивач зазначає, що відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Стаття 218 ГК України зазначає, що єдиною підставою звільнення від господарсько-правової відповідальності дія непереборної сили, тобто надзвичайні та невідворотні обставини, що унеможливили належне виконання зобов`язання. Не є підставами звільнення від відповідальності, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника потрібних коштів. Господарський кодекс України у імперативному порядку встановлює, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1 ст.229 ГК України). Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин. Виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема споживачів. Не міститься і в умовах договору умови, що виконання умов договору ставиться у залежність від третіх осіб. Відповідач до матеріалів справи не надав жодних належних доказів, які б підтверджували неспроможність відповідача виконати взяті на себе зобов`язання.

Щодо збитків позивача позивач вказує, що відповідно до консолідованої фінансової звітності за 2019 рік, довгострокові зобов`язання НАК «Нафтогаз України» складають 79285млн.грн. (в порівнянні за 2018 рік - 69007млн.грн.); короткострокові зобов`язання складають 108721млн.грн. (в порівнянні за 2018 рік - 120847млн.грн.), з яких 10471млн.грн. - заборгованість з податку на прибуток (в порівнянні за 2018 рік - 6306млн.грн.). Окрім того, відповідно до Консолідованої фінансової звітності станом на та за рік, який закінчився 31 грудня 2020 року, чистий збиток НАК «Нафтогаз України» становить 19002млн.грн., сукупний збиток НАК «Нафтогаз України» становить 33199млн.грн. (станом на 30.09.2020р. - чистий збиток становив 17034млн.грн., сукупний збиток становив - 17293млн.грн.). Витяг з Консолідованої фінансової звітності станом на та за рік, який закінчився 31.12.2020р. Фінансова звітність НАК «Нафтогаз України» є загальнодоступним документом, який публікується на веб-сторінці позивача відповідно до ст. 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». НАК «Нафтогаз України» забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, НАК «Нафтогаз України» як підприємство державного сектору економіки є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. Так, основним нормативним документом, що регулює порядок та умови постачання природного газу та виділення номінацій захищеним споживачам у опалювальний період 2018- 2020 років є постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2018р. №867, якою затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення про ПСО). Дане Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації - п. 1 Положення про ПСО. Згідно пп.1 п.3 Положення встановлено обов`язок НАК «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів, на умовах та у порядку, що визначені Положенням про ПСО. Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу. Як уже зазначалося, сторони є у рівнозначному становищі. У даній ситуації мають значення принципи справедливості та добросовісності, які поширюються не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав) і у майбутньому.

Як вказує позивач, вимагаючи суд зменшити суму пені на 99%, відповідач таким чином хоче ототожнити зменшення розміру неустойки з повним звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 218 Господарського кодексу України), тоді як зі змісту ст. 233 Господарського кодексу України, яка регулює зменшення розміру штрафних санкцій, чітко вбачається, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, але аж ніяк не звільненням його від відповідальності. Зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін. За наведених обставин, посилання відповідача у клопотанні про зменшення пені є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 20.09.2019р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №7705/1920-ТЕ-23 постачання природного газу на виконання якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах договору.