Рішення № 107427624, 21.11.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2938/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інсайт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

про стягнення збитків 48 865,49 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 48 865,49 грн., що складають суму збитків пов`язаних з неотриманням податкового кредиту.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невжиттям відповідачем заходів з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 48 865,49 грн., що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає про те, що позивачем не подано доказів на підтвердження понесених ним реальних збитків в заявленій до стягнення сумі, яку останній не зміг зарахувати до податкового кредиту за ПДВ, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що останній склав та направив податкові накладні до органу фіскальної служби, проте контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в їх реєстрації, у зв`язку з чим, на думку відповідача, посилання позивача на завдання збитків є безпідставним.

У відповіді на відзив, позивач з доводами відповідача не погоджується та зазначає про те, що відповідач не скористався правом на судове оскарження рішення податкового органу, тим самим погодився з його рішенням, а відповідно визнав свою вину у вчиненні дій що призвели до відмови податковим органом у реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене, позивач вважає, що через те, що відповідач не оскаржив рішення ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних йому завдано збитків, оскільки він не зміг скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 48 865,49 грн. до складу податкового кредиту.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2022 відкрито провадження у справі № 904/2938/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 48 865,49 грн., завданих порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду № 9806-ДнОЭ від 05.03.2021 з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Інсайт" (Підрядник) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (Замовник) укладено договір підряду № 9806-ДнОЭ (далі - Договір).

Відповідно пункту 1.1 вказаного договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до умов Договору, виконати роботи з капітального ремонту кабельних ліній 0,4 кВ від ТП-ТП-1048 Криворізького міського РЕМ, а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договірна ціна (Додаток 1 до Договору) робіт визначається на основі кошторису і становить 295 314,13 грн., в тому числі ПДВ 49 219,02 грн. (пункт 2.1 Договору).

Розрахунки за цим Договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку.

Авансовий платіж здійснюється після підписання цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника у розмірі 30% від суми договору, що складає 88 594,24 грн., в тому числі ПДВ 14 765,71 грн. (п. 2.2 п.п. 2.2.1 Договору).

Згідно з пунктом 2.3 Договору остаточний розрахунок за виконані за цим Договором роботи, Замовник здійснить на 30 календарний день з дати підписання сторонами акта виконаних робіт КБ2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ3.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору сторони погодили, що Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання йому будівельного майданчика фронту робіт за актом приймання-передачі об`єкта.

Строк виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 3 до Договору).

Цей Договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, що виникли під час дії Договору (пункт 17.1 Договору).

На виконання умов договору 16.08.2021 сторонами підписано акти виконаних робіт на суму 141 390,49 грн. та на суму 151 802,42 грн.

30.09.2021 позивачем, відповідно до пункту 2.3 спірного договору перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти за виконані роботи у загальній сумі 293 192,91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2218979 на суму 141 390,49 грн. та № 2218978 на суму 151 802,42 грн.

Відповідно до пункту 2.8 Договору на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Підрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

У разі не надсилання Підрядником Замовнику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.

Як вказує позивач згідно його відомостей з Електронного кабінету платника податків, відповідачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, однак їх реєстрацію було зупинено.

З огляду на те, що відповідач не оскаржив рішення ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних, позивачу завдано збитків, оскільки останній не зміг скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 48 865,49 грн. до складу податкового кредиту.

Вказівні обставини і стали причиною виникнення спору та звернення позивача до господарського суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 201.10 ст. 201 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК), на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сформував «за першою подією» податкові накладні №№ 8 на суму 151 802,42 грн., 11 на суму 141 390,48 грн. від 16.08.2021 та направив на реєстрацію 05.07.2022, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, реєстрацію таких податкових накладних було зупинено податковим органом на підставі п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до статті 56.1 та 56.2 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Статтею 56.10 цього Кодексу визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідач не виконав вимог статей 201, 56 Податкового кодексу України, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 48 865,49 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення збитків у сумі 48 865,49 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інсайт" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48; код ЄДРПОУ 37271971) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) 48 865,49 грн. - збитків, 2 481,00 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 21.11.2022.

Суддя І.Ф. Мельниченко