Рішення № 107418099, 14.11.2022, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/240/22

провадження у справі № 2-а/0285/15/22

14 листопада 2022 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,

сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , представник - Кобрина Ніна Володимирівна,

відповідач 1 - Головне управління Національної поліції в Житомирській області,

відповідач 2 - Поліцейський СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області капітан поліції Ульянов Кирил Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління НП в Житомирській області та поліцейського СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області капітана поліції Ульянова Кирила Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

14.01.2022 року ОСОБА_1 - позивач у справі, звернувся до суду з цим адміністративним позовом та просив визнати незаконною та скасувати постанову серії БАА № 946984 від 29.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмір 425 грн 00 коп. по справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області капітаном поліції Ульяновим К.В.

В обґрунтування позову зазначає, що оспорюваною постановою поліцейським СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області капітаном поліції Ульяновим К.В. від 29.12.2021 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. З постановою не згоден оскільки транспортним засобом він не керував. Також вказав, що знаходився в центрі м. Новоград-Волинський у власному автомобілі та чекав свого знайомого, який мав його відвезти до лікарні, так як він перебував на лікуванні з 24.12.2021 року по 10.01.2022 року. Тому він звернувся до суду з даним позовом.

18.01.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено сторонам право про вчинення відповідних процесуальних дій.

03.02.2022 року до суду представником первісного відповідача подано відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства, до відзиву долучено відеоматеріали події.

Судове засідання неодноразово відкладалося з різних підстав: неявкою у судове засідання учасників у справі, у зв`язку із надходженням до суду клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, витребування для огляду у судовому засіданні справи № 285/43/22.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, які просила задовольнити. Представник відповідача 1 та відповідач 2 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду повідомленні.

З`ясувавши обставини, на учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, оглянувши матеріали спави № 285/43/22, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що згідно постанови поліцейського СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області капітана поліції Ульянова К.В. від 29.12.2021 року щодо позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що 29.12.2021 року о 01 год 20 хв. по вул. Соборності у м. Новоград-Волинський ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.7).

Відповідно до п. 2.4.а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР), на вимогу поліцейського водій повинен пред"явити для перевірки документи зазначені в пункті 2.1. Згідно пункту 2.1.а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВС від 25 вересня 2019 року (№ 127/19283/17).

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).

Таким чином судом встановлено, що позивачем не було пред`явлено працівнику поліції посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, що є порушенням вимог п. 2.4.а та 2.1.б) ПДР України та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а тому працівником поліції було правомірно винесено постанову про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Дані обставини зокрема встановлені Житомирським апеляційним судом у постанові від 07.06.2022 року у справі № 285/43/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин.

Доводи позивача про те, що він транспортним засобом не керував суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються долученими до відзиву на позовну заяви відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ні на місці зупинки, ні в медичному закладі, ні під-час складання протоколу та розгляду справи поліцейським за ч. 1 ст. 126 КУпАП, жодного разу не заперечив факту керування транспортним засобом та не повідомляв, що автомобілем керувала інша особа.

Таким чином, суд оцінює доводи позивача у цій частині критично та розцінює це як спробу створення штучних умов для спростування факту порушення ним ПДР з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Так, встановлені судом обставини справи не викликають сумнівів, що ОСОБА_1 29.11.2021 року о 01 год. 20 хв. по вул. Соборності в м. Новограді-Волинському керував транспортним засобом.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, судом досліджено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність судом не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах відеозаписом, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління НП в Житомирській області та поліцейського СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області капітана поліції Ульянова Кирила Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Найменування учасників у справі:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ),

відповідач 1 - Головне управління Національної поліції в Житомирській області ( місцезнаходження - вул. Старий Бульвар, 5/37 м. Житомир, Код ЄДРПОУ 40108625),

відповідач 2 - Поліцейський СРПП Новоград-Волинського РВП ГУ НП в Житомирській області капітан поліції Ульянов Кирил Володимирович ( місцезнаходження - вул. І.Франка, 3 А, м. Новоград-Волинський, Житомирська область).

Дата складення повного рішення - 18.11.2022 року.

Суддя А.В.Михайловська