Рішення № 107413747, 21.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Справа № 160/11847/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до житлової комісії військовій частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення об`єднаної житлової комісії при військовій частині НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 06.04.2021 року №2, про зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку зі звільненням у запас наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 14.06.2011 року № 357 відповідно достатті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.92 р. №2232-ХІІз військової служби у запас за підпунктом «а» частини шостої (у зв`язку із закінченням строку контракту), з правом носіння військової форми одягу;

- зобов`язати житлову комісію при військовій частині НОМЕР_1 поновити підполковника запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Збройних силах України у період з 01.08.1991 року по 05.08.2011 року. З 19.01.2006 року перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 складом сім`ї із 3-х осіб, з квітня 2007 року складом сім`ї 4-ри особи. На підставі наказу від 14.06.2021 року № 357 позивача звільнено з військової служби у запас у зв`язку з закінченням строку контракту, а на підставі наказу від 05.08.2011 року № 166 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Рішенням житлової комісії військової частини від 06.04.2021 року, яке оформлено протоколом №2, позивача знято з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 , як військовослужбовця, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. Позивач вважає, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, у постійне користування, а отже і на залишення на обліку до отримання ними такого житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, отже рішення про зняття його з квартирного обліку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

12.08.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та запропоновано позивачу у десятиденний строк з моменту отримання ухвали від 12.08.2022 року надати до канцелярії суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

15.09.2022 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 року було поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 10.10.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі

11.10.2022 року на електронну пошту суду, надійшов відзив на позов від представника відповідача 2, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, в якому зазначив, що відповідно до прийнятого житловою комісією військової частини рішення, оформленого протоколом від 06.04.2021 року № 2, позивача зі складом сім`ї чотири особи знято з квартирного обліку, у зв`язку зі звільненням з військової служби за закінченням строку контракту. На підставі даного протоколу видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2021 року №185/НОД, який не оскаржується позивачем, що на думку, представника відповідача 2 свідчить про визнання законності факту виключення з квартирного обліку. Так, при прийнятті оскаржуваного рішення, члени житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та командир військової частини НОМЕР_1 керувалися абзацом 1 пункту 9статті 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла. Разом з тим, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2011 №1660, позивача звільнено у запас за пп. "а" ч.6статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"у зв`язку із закінченням строку контракту. З урахуванням того, що підставою звільнення позивача у запас є закінчення строку контракту, а не інші підстави, що визначені у абз.1 п.9ст.12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", житловою комісією військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про відсутність правових підстав для залишення позивача зі складом сім`їчотири особи, на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. На підставі викладеного у задоволенні позову просив відмовити.

21.10.2022 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2, в якому зазначено про необґрунтованість відзиву та відсутність фактів, аргументів та доказів, що можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник відповідача 1 правом на подання відзиву до суду не скористався, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах України у період з 01.08.1991 року по 05.08.2011 року, є учасником бойових дій, дані обставини, підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

З 21.12.1999 року позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 складом сім`ї із трьох осіб (витяг з протоколу №1 засідання житлової комісії від 19.01.2006 року), з 30.05.2005 рокуусписках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень (витяг з протоколу № 1 засідання житлової комісії від 19.01.2016 року).

28.04.2007 року відповідно до ордеру №56 Гвардійської КЕЧ Міністерства оборони України позивач та члени його сім`ї (дружина та донька) отримали службове житло квартиру, загальною площею 30,87 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з народженням другої дитини в сім`ї позивача, 08.03.2007 року, позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 складом сім`ї із чотирьох осіб.

Вищевказані обставини підтверджуються відповідачем та не є предметом спору або доказування у даній справі.

Наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 14.06.2011 року №357 (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас за частиною 6, пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

На підставі вищезазначеного наказу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2011 року №166 (по стройовій частині) позивача з 05.08.2011 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України позивач не забезпечувався.

Відповідно до прийнятого житловою комісією військової частини НОМЕР_1 рішення, оформленого протоколом від 06.04.2021 року №2, позивача зі складом сім`ї чотири особи було знято з квартирного обліку, у зв`язку зі звільненням з військової служби у зв`язку з закінченням строку дії контракту (підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 №166 від 05.08.2011 року).

На підставі даного протоколу командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) видано наказ від 20.04.2021 року №185/НОД, яким позивача зі складом сім`ї чотири особи було знято з квартирного обліку у військовій частині.

Не погоджуючись з рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом від 06.04.2021 року за №2 про зняття позивача та членів його сім`ї з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (даліЗакон № 2011-XII).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 12 Закону № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 12 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (даліПорядок № 1081).

Відповідно до пункту 24 Порядку № 1081, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно абзацу 1 частини 9 статті 12 Закону № 2011-XII (в редакції станом на день винесення спірного рішення) військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування -у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні положення закріплені також і в пункті 29 Порядку № 1081.

Разом з тим, дія частини 9 статті 12 Закону № 2011-XII безпосередньо пов`язується із тим, з яких саме підстав військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.

Так, наказом начальника Головного Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 14.06.2011 року №357 (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас за частиною шостою пунктом «а» статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із закінченням строку контракту.

Відповідно до зазначеного вище наказу вислуга років позивача у Збройних Силах України становила: календарна19 років 10 місяців, пільгова23 роки 7 місяців.

Згідно витягу з послужного списку полковника запасу ОСОБА_1 , сформованого Новомосковським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, позивач проходив військову службу у період з 01.08.1991 року по 05.08.2011 року.

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом від 06.04.2021 року № 2, позивача зі складом сім`ї чотири особи знято з квартирного обліку.

Пунктом 30 Порядку № 1081 передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі:

поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, у тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.

Пунктом 3 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Суд зауважує, що на момент зарахування позивача на квартирний облік 19.01.2006 року (протоколу № 1 засідання житлової комісії від 19.01.2006) діяв наказ Міністерства оборони України від 03.02.1995 № 20 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України" (втратив чинність 10.11.2006), згідно до пункту 13 якого військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Також, відповідно до п.22 розділу V Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380, зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Наявності таких підстав судом не встановлено.

Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Отже, існує вичерпний перелік підстав, при яких військовослужбовці мають право залишатися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби. Крім того, згідно з чинним законодавством звільнення з військової служби в запас не є підставою для зняття позивача та членів його сім`ї з квартирного обліку у військовій частині.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 25 березня 2019 року у справі №359/2295/17, від 08 квітня 2020 року у справі №683/2197/18, від 20 травня 2019 року у справі №487/6514/17, від 20 січня 2021 року у справі №460/6031/18.

Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, останній перебував на квартирному обліку з 21.12.1999 року у загальній черзі, з 30.05.2005 у списках осіб, які користуються правом одержання житла у першу чергу, і знятий з квартирного обліку у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас (закінчення строку контракту), суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність у відповідачів правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 .

Отже, рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 06.04.2021 року № 2, про зняття з квартирного обліку позивача зі складом сім`ї чотири особи є протиправним та підлягає скасуванню.

За правилами частини 2статті 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій в спірних правовідносинах, а тому, для ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах від порушень з боку відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.04.2021 року №185/НОД, в частині затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлене протоколом від 06.04.2021 року №2 щодо зняття з квартирного обліку у військовій частині підполковника запасу ОСОБА_1 , який перебуває на обліку з 21.12.1999 року зі складом сім`ї 4 (чотири) особи в зв`язку зі звільненням з військової служби в зв`язку з закінченням строку дії контракту.

При цьому, суд зазначає що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача 1 поновити позивача та членів його сім`ї на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 не підлягають задоволенню, з огляду на їх передчасність, оскільки саме визнання протиправним та скасування рішення щодо зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 є ефективним способом захисту порушеного права і призведе до відновлення стану, зокрема, перебування позивача на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 , що існувало до прийняття відповідачем протиправного рішення про зняття позивача з квартирного обліку.

Крім того, суд звертає увагу, що підставою для зняття позивача з квартирного обліку відповідачем зазначено: «в зв`язку зі звільненням з військової служби в зв`язку з закінченням строку дії контракту».

Відтак, спору щодо підстав перебування позивача на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору, а тому виходячи з положеньст. 139 КАС Українирозподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Через ракетний обстріл, що стався у м. Дніпро 17 листопада 2022 року, що призвів до знеструмлення 17 та 18 листопада 2022 року приміщення суду, за адресою: м. Дніпро, вул. Янгеля, 4, повний текст рішення суду виготовлений першого робочого дня 21 листопада 2022 року.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до житлової комісії військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 06.04.2021 року за №2, та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2021р. №185/НОД «Про затвердження рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом від 06.04.2021 року №2» в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець