Рішення № 10741034, 12.08.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2010 р. Справа № 7/70-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.», м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП СВІТ», с.Лище, Луцького р-ну

про стягнення 7448,11 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Штанько С.В., представник (дов. №05405/10 від 05.05.2010р.)

          від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач –товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.»просив суд стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП СВІТ»7448,11грн. в т.ч. 6357,84 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №20-02/08 від 20.02.2008р., 855,87 грн. збитків завданих інфляцією та 234,40 грн. 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 19.07.2010р. №4301029281615., однак повноважний представник в судове засідання не з’явився.

Враховуючи те, що явка представників сторін обов’язковою не визнавалась, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, поважних причин неявки суду не навів, господарський суд, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ: 20 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП СВІТ»(покупець) укладено договір купівлі-продажу №20-02/08.

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, сторонами відповідних доказів суду не подано у зв’язку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до умов зазначеної угоди продавець продає, а покупець приймає та оплачує (зарядні пристрої та ліхтарі) за цінами, які погоджуються і вказуються погодженому замовленні чи накладних на відпуск товару, що є невід’ємною частиною договору.

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 6795,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № LV-000004098 від 14.08.2008р., № LV-000004369 від 18 09 2008р., № LV-000004368 від 18.09.2008р., № LV-000004367 від 18.09.2008р., № LV-000004800 від 13.11.2008р., № LV-000004827 від 20.11.2008р., № LV-000004828 від 20.11.2008р., № LV-000004829 від 20.11.2008р.

Згідно п. 4.3. договору, оплата поставленого позивачем товару відповідачем здійснюється протягом 120 календарних днів з моменту поставки товару.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди №20-02/08 від 20.02.2008р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті вартості отриманого товару не виконав, вартість товару в повному обсязі не оплатив.

Вартість отриманого товару відповідачем оплачено частково на суму 437,66грн.

У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи у суді складає 6357,84 грн., яка відповідачем не оспорена. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу, поставку відповідачу товару, отримання останнього відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, підставні і підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 855,87грн. інфляційних нарахувань та 234,40 грн. 3% річних у відповідності до представленого розрахунку.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП СВІТ»(Волинська обл., Луцький р-н, с. Лище, вул.. Центральна, 8, код ЄДРПОУ 32313299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.»(м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп.. 25, оф. 401, код ЄДРПОУ 31868241) 6357,84 грн. заборгованості за поставлений товар, 855,87 грн. збитків завданих інфляцією, 234,40 грн. 3% річних, 102грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                     Суддя