Вирок № 107410189, 18.11.2022, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/722/22

1-кп/171/188/22

В И Р О К

Іменем України

18 листопада 2022 року м. Апостолове

Апостолівський районний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадженнявнесене доЄРДР 02.06.2022 року за № 62022170030000246, відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоний Маяк Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньою освіту, неодруженого, раніше не судимого, військовослужбовця призваного за мобілізацією, старшого стрільця 2 відділення 3 взводу охорони 2 роти 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 будучивійськовослужбовцем призванимза мобілізацією,військової частини НОМЕР_1 ,яка дислокуєтьсяза адресою: АДРЕСА_2 ,перебуваючи напосаді старшогострільця 2відділення 3взводу охорони2роти 1батальйону охорони,у військовомузванні «старшийсолдат»,діючи вумовах воєнногостану,із зброєю,з прямимумислом,з мотивівнебажання виконуватиобов`язки військовоїслужби таз метоюнезаконно ухилитисявід неї,у порушеннявимог ст.ст.6,11,16,49,127,128Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,затвердженого ЗакономУкраїни №548-XIVвід 24.03.1999,ст.ст.1,3,4Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,затвердженого ЗакономУкраїни №551-XIVвід 24.03.1999та військовоїприсяги увизначений час30.05.2022о 07год.30хв.умисно безповажних причинта бездозволу командуваннясамовільно залишиврозташування підрозділувійськової частини НОМЕР_1 ,розташованому у АДРЕСА_3 ,командуванню просвоє залишенняпідрозділу недоповів,хоча об`єктивноповинен буві мігце зробити,а направивсядо місцясвого проживання: АДРЕСА_1 ,де ставпроводити часна власнийрозсуд,не пов`язуючийого звиконанням обов`язківвійськової службита невживаючи жоднихзаходів дляповернення увійськову частину,звернення доправоохоронних,інших державнихорганів чиорганів військовогоуправління занаявності реальноїможливості дляцього,поки 01.06.2022під часпроведення розшукових заходів був затриманий особовим складом військової частини НОМЕР_2 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що у лютому цього року був призваний на військову службу за мобілізацією, під час проходження військової служби у травні отримав дозвіл за тимчасове залишення військової частини, але у визначений термін до військової частини не повернувся, дозволу не повертатись у військову частину не мав, дійсно весь час при ньому була зброя, згодом був затриманий військовою службою правопорядку. У вчиненому розкаюється. Бажає повернутись до своєї військової частини, продовжити військову службу.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3ст. 349 КПК України.

З урахуванням досліджених в суді доказів, які є належними, допустимими, достовірними, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин поза будь-яким розумним сумнівом знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство із зброєю, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання суд, у відповідності до вимогст.65 КК України, враховує тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, а також характеристику особи обвинуваченого, який вину визнав, за місцем проживання скарг та зауважень до міської ради не надходило, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, раніше не судимий, є військовослужбовцем, який приймає безпосередню участь у забезпеченні, проведенні і захисті незалежності України, за час тримання під вартою в умовах гауптвахти зарекомендував себе з позитивної сторони, що відповідно до ст. 66 КК України суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, є основне покарання у вигляді тримання військовослужбовця у дисциплінарному батальйоні.

Суд враховує, що за ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності при наявності в санкції статті альтернативи при визначенні виду та розміру призначеного покарання, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість призначити більш м`яке покарання, передбачене санкцією статті (частини статті), за якою засуджено винного.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Згідно ст. 62 КК України, покарання увиді триманняв дисциплінарномубатальйоні призначаєтьсявійськовослужбовцям строковоїслужби,військовослужбовцям,які проходятьвійськову службуза контрактом,особам офіцерськогоскладу,які проходятькадрову військовуслужбу,особам офіцерськогоскладу,які проходятьвійськову службуза призовом,військовослужбовцям,призваним навійськову службупід часмобілізації,на особливийперіод,військовослужбовцям,призваним навійськову службуза призовомосіб ізчисла резервістівв особливийперіод (крімвійськовослужбовців-жінок),на строквід шестимісяців додвох роківу випадках,передбачених цимКодексом,а такожякщо суд,враховуючи обставинисправи таособу засудженого,вважатиме заможливе замінитипозбавлення воліна строкне більшедвох роківтриманням удисциплінарному батальйоніна тойсамий строк. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на зазначене, враховуючі вищевказані обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені судом відомості про позитивні характеристики особи винного, тієї обставини, що обвинувачений раніше не судимий, наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість призначення обвинуваченому на підставі ч. 1 ст. 69, 62 КК України основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної статті, і саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого злочину, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

З огляду на вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання, встановлені судом відомості про його особу, до набрання вироком законної сили обвинуваченому слід залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.349,368-371,373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК Українита призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69, 62 КК України, у вигляді 1 року тримання військовослужбовця в дисциплінарному батальйоні у військовій частині НОМЕР_3 (військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 )..

Початок строку покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання з 01.06.2022 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання час знаходження ОСОБА_4 під вартою з 01.06.2022 року

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженцю с.Маяк Солонянськогорайону Дніпропетровськоїобласті, строк триманняпід вартою до набраннявироком законноїсили.

Речові докази вважати повернутими за належністю.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду, через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Суддя -