Рішення № 10740983, 11.08.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "11" серпня 2010 р. по справі № 8/86-38

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Західна нафтогазова компанія”, м. Ужгород

до відповідача Приватного підприємства “Інтер Континент”, м. Луцьк

про стягнення 17 489 грн. 06 коп.

                                                                       Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Ковальський Г.В., довіреність від 10.08.2010 року №01-9615

від відповідача: н/з.

          Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Західна

нафтогазова компанія” просить стягнути з відповідача - приватного підприємства “Інтер Континент” 17 489 грн. 06 коп., в т. ч. 11 915 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору №ЗН-0000575 від 12.03.2009р., 3 488 грн. 86 коп. пені, 513 грн.

76 коп. річних, 1571 грн. 44 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 174 грн. 89 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 27.07.2010 року доказів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 69), тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

12 березня 2009 року між позивачем - товариством з обмеженою

відповідальністю “Західна нафтогазова компанія” та відповідачем - приватним підприємством “Інтер Континент” був укладений договір №ЗН-0000575 (далі договір, а. с. 18-22).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 12.03.2009 року №ЗН-0000575.

Відповідно до п. п . 1.1, 1.2, 5.1, 5.2, 5.7, 7.3 договору, додаткової угоди №10 від 01.09.2009 року (а. с. 23) позивач зобов’язувався поставити відповідачу нафтопродукти в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в додатковій угоді, що є невід’ємною частиною договору, а відповідач – здійснити оплату отриманого товару до 04.09.2009 року, оплати витрати на транспортування товару протягом одного банківського дня з моменту виставлення рахунку. У випадку неоплати чи несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Відповідно до п. 11.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків – до їх повного завершення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри припинити дію договору за 30 днів до закінчення його дії, договір вважається продовженим на один рік. Докази припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору, додаткової угоди до договору від 01.09.2009 року позивач передав відповідачу 51,700 тонн дизпалива на загальну суму 359 315 грн.

00 коп., що стверджується актом приймання – передачі від 02.09.2009 року, накладною №ЗН-ИМО1122 від 02.09.2009 року, квитанцією про приймання вантажу №33662659 (а. с. 24, 25, 27).

В порушення умов договору відповідач оплату товару провів частково, в сумі 347 400 грн. 00 коп. (довідки банків, а. с. 18, 19).

Заборгованість відповідача в сумі 11 915 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 513 грн. 76 коп. річних за період з 05.09.2009 року по 21.07.2010 року та 1571 грн. 44 коп. збитків від інфляції за вересень 2009 року - березень 2010 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 7.3 договору у разі неоплати чи несвоєчасної оплати отриманого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З нарахованих позивачем 3488 грн. 86 коп. пені за період з 05.09.2009 року по 21.07.2010 року підставні та підлягають до стягнення 2671 грн. 99 коп. пені за період з 05.09.2009 року по 04.03.2010 року в силу п. 6 ст. 232 ГК України, п. 7.3 договору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач продовження строків нарахування пені, право на стягнення пені до моменту оплати належними доказами не довів, тому у позові на суму 816 грн. 87 коп. пені слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 166 грн. 72 коп. та 224 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства “Інтер Континент”, м. Луцьк,

вул. Лідавська, 2, код 36698942, р/р 260083013625 у філії ВОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 303398 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Західна нафтогазова компанія”, м. Ужгород, вул. Боженка, 2, код 33064160, р/р 26004010875801 в ПАТ «Альфа Банк» м. Київ, МФО 300346

- 11 915 грн. 00 коп. основного боргу, 2671 грн. 99 коп. пені, 513 грн.

76 коп. річних, 1571 грн. 44 коп. збитків від інфляції, 166 грн. 72 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 224 грн. 98 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 17063 грн.

89 коп. (сімнадцять тисяч шістдесят три грн. 89 коп.).

3. У позові на суму 816 грн. 87 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Дата виготовлення повного

тексту рішення 11.08.2010 року

          Суддя                                                   Кравчук А.М.