Рішення № 10740649, 04.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 серпня 2010 р.           Справа 9/108-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна корпорація "РегВін-Інвест", код ЄДРПОУ 31041597 вул. Некрасова, 25, м. Вінниця, 21007

до: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Вінницької філії ПАТ КБ "Хрещатик", код ЄДРПОУ 33194490 ( м. Вінниця)

третя особа: вул. Нова, 6 с. Деніхівка Тетіївського району Київської області 09832

про стягнення 1202891,31 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Артюхов Є.С. - представник за довіреністю

          відповідача : Головатюк О.В. - представник за довіреністю

третя особа: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відповідача 1202891, 31 грн., в тому числі 981 809, 55 грн. депозитного вкладу, несплачених відсотків по ньому з урахуванням індексу інфляції та 221 081,76 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2010 року визнано подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 29.06.2010 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи Ухвалою від 29.06.2010 року розгляд справи відкладено до 05.08.2010 року.

В судовому засіданні 05.08.2009 року присутні представники позивача та відповідача.

Представники третьої особи в судове засідання не з'явились, жодних клопотань, заперечень не надали.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає, що нез'явлення представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з імовірністю мирного врегулювання спору. Позивач проти задоволення клопотання-відповідача заперечив.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не задовольняється з огляду на наступне: у відповідності до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Серед обставин, що зумовлюють відкладення розгляду справи та закріплені в ст. 77 ГПК України, така обставина як можливість мирного врегулювання спору не зазначена. Крім того, згідно ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява була одержана господарським судом 04.06.2010 року, таким чином 05.08.2010 спливає двохмісячний строк, протягом якого суд повинен вирішити спір. Отже, враховуючи відсутність погодження позивача щодо подовження строку вирішення справи, подальше відкладення розгляду буде протирічити ст. 69 ГПК України.

Також Відповідачем заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі у відповідності до ст. 79 ГПК, з огляду на те, що відносно третьої особи - приватного підприємства «Санте» господарським судом порушено справу про банкрутство. Позивач проти задоволення клопотання заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що справа про банкрутство третьої особи не є пов'язаною із даною справою та не впливає на можливість її вирішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми вкладу, відсотків та штрафних санкцій за депозитним договором від 03.10.2008 року № 21-121ЮГ. Зазначений договір є двостороннім правочином, що був вчинений позивачем і відповідачем та породжує певні юридичні наслідки виключно для його сторін. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд справи про банкрутство ПП «Сапте» не пов'язаний із розглядом даного спору, що виник між позивачем та відповідачем з приводу виконання депозитного договору.

По суті позовних вимог представники позивача позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на порушення відповідачем умов договору від 03.10.2008 року № 21-121ЮГ про розміщення коштів в депозит банку терміном до 06.04.2009 року. При цьому, позивач зазначає, що між ним та відповідачем були також укладені договори поруки №199/08 від 29.09.2008 року та Договір застави майнових прав від 03.10.2008 року, які забезпечували виконання третьою особою - ПП «Санте» зобов'язань за Кредитним договором від 29.09.2008 року № 199/08. Але, з огляду на те, що вищезазначені договори поруки та застави припинили свою дію, відповідач, на думку позивача, неправомірно списав суму депозитного вкладу та відсотків по ньому в рахунок погашення зобов'язань третьої особи за кредитним договором.

Відповідач у відзиві (запереченнях) на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивач відповідно до укладених договорів поруки №199/08 від 29.09.2008 року та застави майнових прав від 03.10.2008 року є солідарним боржником за зобов'язаннями ПП «Санте» за кредитним договором від 29.09.2008 року № 199/08. Оскільки третя особа вчасно не сплачувала відсотки за користування кредитними коштами, відповідач повідомив позивача про настання факту невиконання зобов'язань листами від 04.12.2008 року та від 25.09.2009 року. Однак позивач прийняті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості по відсотках не виконав. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що правомірно здійснив списання коштів з рахунку позивача, зазначеного у п.4.3. Договору застави майнових прав. Посилаючись на зазначені вище обставини, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

29.09.2008 року між позивачем, відповідачем та третьою особою був підписаний договір поруки № 199/08, у відповідності до п. 1.1. якого позивач взяв на себе зобов'язання нести в повному обсязі солідарну відповідальність перед відповідачем за невиконання третьою особою зобов'язань по погашенню відсотків відповідно до кредитного договору від 29 вересня 2008 року №199/08.

03.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 21-121ЮГ про розміщення коштів в депозит банку.

Згідно п. 1.1. та 3.2.1 договору № 21-121ЮГ позивач розмістив в банку відповідача депозит в сумі 1000000, 00 грн. на термін з 03 жовтня 2008 року до 06 квітня 2009 року, про що свідчить виписка по особовому рахунку наявна в матеріалах справи.

Пунктами 1.2. та 3.4.4. депозитного договору передбачено, що відповідач здійснює нарахування та щомісячну сплату відсотків по депозиту в розмірі 16% річних на рахунок позивача, зазначений в договорі. Сума депозитного вкладу відповідно до п.3.4.5. договору підлягає поверненню позивачу не пізніше, ніж на наступний робочий день від дати закінчення депозитного договору, обумовленої в п. 1.1., тобто не пізніше 07 квітня 2009 року.

Разом із підписанням договору № 21-121ЮГ про розміщення коштів в депозит^ банку, між позивачем та відповідачем був підписаний договір застави майнових прав б/н від 03 жовтня 2008 року. Пунктом 1.1. договору застави закріплено, що позивач, виступаючи заставодавцем, з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, що випливають з кредитного договору від 29 вересня 2008 року № 199/08, укладеного між третьою особою та відповідачем, передав в заставу майнові права на грошові кошти, які були розміщені на депозитному рахунку в сумі 1000000,00 грн. згідно договору від 03.10.2008 року №21-121ЮГ терміном до 06.04.2009 року.

Третя особа прострочила виконання умов кредитного договору (основного зобов'язання). Відповідач, з його слів, повідомляв позивача про порушення умов кредитного договору третьою особою та направляв на адресу позивача листи № 02-5150 від 04.12.2008 року та №02/3718 від 25.09.2009 року з вимогою виконати договір поруки та сплатити, як поручителем за зобов'язаннями третьої особи, заборгованість за кредитним договором. Позивач підтверджує отримання листа від 04.12.2008 року, зазначаючи, що вимоги за цим листом були ним задоволені. Щодо листа від 25.09.2009 року № 02/3718 позивач стверджує, що такого листа він не отримував.

В свою чергу, відповідач не надав жодних доказів, що підтверджували б отримання такого листа позивачем. Більш того, в матеріалах справи наявна Постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року у справі № 13/116-09 за участі тих самих сторін.

Зазначеною Постановою встановлено, що доказів звернення ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії до ТОВ «ТК «РегВін-Інвест» з письмовим повідомленням щодо сплати заборгованості по відсотках за договором поруки за період з 01.02.2009 року по 24.07.2009 року надано не було. Постановою також встановлено, що ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії не довів належного виконання ним п. 2.1. договору поруки, яким встановлено, що у випадку несплати позичальником процентів за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій в строки і в сумах, передбачених кредитним договором, банк направляє поручителю письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості. За таких обставин відмовлено в задоволенні вимог ПАТ 2КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії до ТОВ «ТК «РегВін-Інвест» про стягнення коштів за договором поруки від 29.09.2008 р. №199/08.

Виписками по особовому рахунку позивача підтверджується, що відповідачем були здійснені наступні операції по списанню грошових коштів з рахунку позивача № 2610748010020:

- 28.11.2008 року - в сумі 5324,41 грн. погашення пені за прострочені відсотки за

договором від 29.09.2008 року № 199/08;

- 28.11.2008 року - в сумі 178088,69 грн. погашення прострочених відсотків за

договором від 29.09.2008 року № 199/08;

- 30.09.2009 року-в сумі 16329,38 грн. списання нарахованої комісії за користування

кредитом по кредитному договору від 29.09.08 року № 199/08 згідно договору застави майнових прав від 03.10.2008 року;

- 30.09.2009 року - в сумі 800257,52 грн. списання нарахованих відсотків за

користування кредитом по кредитному договору від 29.09.08 року № 199/08 згідно договору застави майнових прав від 03.10.2008 року.

Також виписками по особовому рахунку підтверджується списання грошових коштів з рахунку позивача № 2618548010020:

- 30.06.2009 року - в сумі 10738,68 грн. списання простроченої комісії згідно

договору поруки від 29.09.2008 року № 199/08;

- 31.07.2009 року-в сумі 1261,32 грн. списання простроченої комісії згідно договору

поруки від 29.09.2008 року № 199/08;

- 31.07.2009 року - в сумі 9835,31 грн. списання простроченої комісії згідно договору

поруки від 29.09.2008 року № 199/08;

- 30.09.2009 року-в сумі 21835,31 грн. списання нарахованої комісії за користування

кредитом по кредитному договору від 29.09.08 року № 199/08 та договору застави майнових прав від 03.10.2008 року.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про подовження договору поруки від 29.09.2008 року № 199/08, депозитного договору від 03.10.2008 року №21-121ЮГ та договору застави майнових прав від 03.10.2008 року. Доказами та поясненнями сторін підтверджується, що відповідач перерахування на рахунок позивача депозиту та відсотків по ньому в повному обсязі або частково не здійснював.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що грошові кошти були списані з рахунків^ позивача без належних правових підстав. Даний висновок суду ґрунтується на наступному:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Стаття 174 ГК України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, Інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор(заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Статтею 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється, серед іншого, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави. Згідно п. 1.1. договору застави майнових прав від 03.10.2008 р. предметом застави є майнові права на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку терміном до 06.04.2009 року.

Пунктом 7.1. договору від 03.10.2008 року №21-121ЮГ, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і втрачає силу при закінченні терміну, вказаного в п. 4.1. даного договору. В п. 4.1. депозитного договору сторони зробили посилання на п. 1.1., згідно якого депозит розміщено на строк до 6.04.2009 року. Отже, строк, на який було укладено договір від 03.10.2008 року №21-12ПОГ про розміщення коштів в депозит банку, закінчився 06.04.2009 року.

Враховуючи зазначене вище, а саме те, що термін дії депозитного договору №21-. 121ЮГ закінчився 06.04.2009 року, а також те, що статтею 28 Закону України «Про заставу» передбачено припинення застави при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, застава майнових прав за Договором від 03.10.2008 року припинилась із закінченням строку дії депозитного договору - 06 квітня 2009 року.

Як випливає з матеріалів справи, а саме з виписок по особовому рахунку, відповідач 30.09.2009 року, тобто через 5 місяців після закінчення дії майнових прав на депозит, а отже, припинення дії договору застави від 03.10.2008 року, здійснив списання грошових коштів в сумах 800257,52 грн., 9835,31 грн. та 21835,31 грн., посилаючись на договір застави майнових прав від 03.10.2009 року. Зазначені дії відповідача протирічать ст. 28 Закону України «Про заставу», згідно якої застава припиняється при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

Твердження та дії відповідача щодо договірного списання коштів з рахунку позивача на підставі договору поруки від 29.09.08 р. № 199/08 не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на таке:

Статтею 546 ЦК України передбачені наступні види забезпечення виконання зобов'язань: неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток. Відносини щодо застави регулюються параграфом 6 Цивільного кодексу та Законом «Про заставу», відносини щодо поруки регулюються Параграфом 3 Цивільного кодексу України. Таким чином, порука і застава є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань, що підтверджується судовою практикою, зокрема Оглядовим листом Вищого арбітражного суду України "Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань" від 30 травня 2001 р. N 01-8/637.

Таким чином, норми законодавства та умови, встановлені в договорі застави майнових прав від 03.10.2008 року щодо договірного списання коштів, в будь-якому випадку не можуть бути застосовані до правовідносин сторін за договором поруки від 29.09.08 року. І навпаки умови закону та договору поруки не можуть застосовуватись до правовідносин сторін за договором застави.

Цивільним кодексом, а саме ст. 555, а також п .2.1. договору поруки від 29.09.2008 року №199/08 передбачено направлення кредитором (відповідачем) письмового повідомлення про невиконання боржником свого зобов'язання. Чинним законодавством та договором поруки від 29.09.2008 року № 199/08 не передбачене договірне списання грошових коштів. Оскільки грошові кошти перебували на рахунку, відкритому в установі відповідача згідно депозитного договору №21-121ЮГ, а майнові права на них передавались в заставу за договором від 03.10.2008 року, відповідач не мав жодних правових підстав здійснювати списання грошових коштів з рахунку позивача в рахунок виконання зобов'язань за іншим договором - договором поруки від 29.09.2008 року № 199/08.

Щодо твердження відповідача стосовно дотримання встановленого частиною 4 ст. 559 ЦК України 6-тимісячного строку, протягом якого відповідач листом від 25.09.2009 року № №02/3718 повідомив позивача як поручителя про невиконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором від 29.09.2008 року №199/08, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

У відповідності до п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання"строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя.

В договорі поруки від 29 вересня 2008 року № 199/08, а саме пунктом 1.1. визначено кінцевий термін дії кредитного договору №199/08 - 27 березня 2009 року.

В свою чергу, відповідач не надав суду доказів направлення та отримання позивачем зазначеного вище листа від 25.09.2009 року. Крім того, як зазначалось вище, із висновків, зроблених в Постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року у справі № 13/116-09 випливає, що ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Вінницької філії не довів належного виконання ним п. 2.1. договору поруки, яким встановлено, що у випадку несплати позичальником процентів за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій в строки і в сумах, передбачених кредитними договором, банк направляє поручителю письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості. Саме на підставі п. 4 ст. 559 ЦК України зазначеною вище Постановою ПАТ «КБ «Хрещатик» було відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «ТК «РегВін-інвест» грошових коштів за договором поруки від 29.09.2008 року №199/08.

Оскільки зазначена вище Постанова винесена 24.02.2010 року, є чинною, прийнята за участі тих самих сторін, тому обставини, встановлені нею у відповідності до ст. 35 ГПК України, не доводяться знову при розгляді справи між тими самими сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

У частині четвертій статті 342 Господарського кодексу України зазначено, що юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно з частинами першою і третьою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною другою статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. У частині першій пункту 1 статті 1061 ЦК України зазначено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Пунктом 3.4.5. Договору №21-121ЮГ встановлено, що Банк зобов'язаний повернути Вкладнику суму депозитного вкладу не пізніше, ніж на наступний банківський день, від дати закінчення Договору на поточний рахунок Вкладника. Згідно п. 3.4.6. Договору в разі затримки повернення вкладу та невчасно сплачених відсотків по ньому виплатити Вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вкладу та невчасно сплачених відсотків за кожний день затримки коштів.

Суд проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та враховуючи обставини справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1 080 532,18 грн., яка складається з суми депозиту в розмірі 816586,90 гри. , відсотків, нарахованих по депозиту за період з 04.10.2008 року по 06.04.2009 в сумі 70643,86 грн., з урахуванням індексу інфляції за весь період, а також суми пені, нарахованої за шість місяців з моменту настання строку виконання зобов'язань.

Вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ не можуть бути задоволені в повному обсязі з огляду на наступне: згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1.1. та 3.4.5 відповідач повинен був повернути позивачеві суму вкладу разом із відсотками 07.04.2009 року. Таким чином, у відповідності до п. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій повинно бути припинено через шість місяців, тобто 06.10.2009 року. Отже, вимоги позивача щодо нарахування штрафних санкцій після 06.10.2009 року є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, пеня, нарахована за несвоєчасне повернення суми депозиту, починаючи від 07.04.2009 року, складає 90361,49 грн., виходячи з наступного розрахунку:

24%/365х69х816586,90=37048,44грн.

22%/365х58х816586,90=28546,98грн.

20,50%/365х54х816586,90=24766,07грн.

Пеня по заборгованості зі сплати відсотків за шість місяців складає 8361,14 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Дата                                                  

початку                    Днів                              

нарахування          Заборгованість          Пеня          

01.11.08          12 273,97 грн.          180          1452,70грн

01.12.08          12909,49 грн.          180          1527,92грн

01.01.09          11 096,63 грн.          180          1313,35грн

01.02.09          11 096,63 грн.          180          1313,35грн

01.03.09          10 022,77 грн.          180          ]186,26грн

01.04.09          11 096,63 грн.          180          1313,35грн

01.05.09          2 147,74 грн.          180          254,20          грн

                    Всього:          8361,14          грн

Зазначені вище розрахунки зроблені виходячи з наступних облікових ставок НБУ, які діяли в такі періоди: з 04.10.08 по 07.04.08- 12% з 07.04.09 по 14.06.09- 12% з 15.06.09 по 11.08.09- 11% з 12.08.09 по 06.10.09- 10,25%

Загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 98 722,63 грн.

Таким чином позов підлягає частковому задоволеню стягненню звідповідача 981809,55 грн. депозитного вкладу з урахуванням індексу інфляції та 98722,63 грн. пені за затримку повернення вкладу та невчасно сплачених відсотків. Врешті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 33, 35, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»в особі Вінницької філії ПАТ КБ «Хрещатик», код ЄДРПОУ 33194490 (вул. 1-го Травня, 158, м. Вінниця, 21020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна корпорація «РегВін-Інвест», код ЄДРПОУ 31041597 (вул. Некрасова, 25, м. Вінниця, 21007) суму депозиту та відсотків по ньому згідно Договору від 03.10.2009 року № 21-121ЮГ про розміщення коштів в депозит банку з урахуванням індексу інфляції в сумі 981 809,55 грн., пені за затримку повернення вкладу та невчасно сплачених відсотків в сумі 98 722,63 грн. 10805,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 211,99 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. Некрасова, 25, м. Вінниця, 21007

3 - відповідачу вул. 1 Травня, 158 м. Вінниця

4 - третя особа: вул. Нова, 6 с. Деніхівка Тетіївського району Київської області 09832

вул. Юношевська, 4 кв. 4 м. Дніпропетровськ 49000