Рішення № 107405620, 07.11.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7035/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2022 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання Козак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядкуспрощеного позовногопровадження звикликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першої ужгородської державної нотаріальної контори про зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Першої ужгородської державної нотаріальної контори про зняття арешту.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ). Спадщина складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті баби вона звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.Г. для заведення спадкової справи, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64594956 від 05.05.2021, спадкова справа № 67599174.

Вказує, що відтак вона дізналася, що на спадкове майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 3815114, зареєстровано: 02.10.2006 реєстратором: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, повідомлення б/н, 27.11.1956.

Божником згідно з даним записом про заборону значиться невідомий їй ОСОБА_3 , на майно якого було накладено арешт, що підтверджується архівним номером: 655394LVOV31, архівна дата 10.08.1998, дата виникнення 27.11.1956, № реєстру: 16030-208. внутр. № 1Е01D02В29EF442С672F, коментарій: 1398-226. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомою майна від 25.05.2021 № 258218249 та від 05.08.2020.

Вважає, що у зв`язку наведеним, накладення заборони на майно боржника, а насправді на майно, яке боржнику не належало, а належало її померлій бабі, є неправомірними діями працівників відповідача.

ОСОБА_3 не є власником буднику, тому яким чином арешт було накладено на майно спадкодавця не відомо.

Позивач зазначає, що наявність наведеної заборони порушує її права як власника житлового будинку та земельної ділянки під ним, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час оформлення спадщини приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І. було зроблено запит до Першої Ужгородської державна нотаріальної контори від 07.08.2020 про надання інформації та документів щодо накладеного обтяження.

На її звернення щодо отримання відповіді на вказаний запит від 07.08.2020 № 8/02-14 в Першу Ужгородську державну нотаріальну контору про надання відповідного повідомлення приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Матей Р.І. повідомлено, що відповідь від Першої Ужгородської державної нотаріальної контори не надходила.

Виходячи з наведеного, позивач просить суд зняти арешт (заборону) з майна, спадкоємцем та власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Закарпатська область, накладений на підставі повідомлення б/н, 27.11.1956, заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 3815114 зареєстровано: 02.10.2006 реєстратором: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, архівний номер: 655394LVOV31, архівна дата 10.08.1998, дата виникнення 27.11.1956, № реєстру: 16030-208. внутр. № 1Е01D02В29EF442С672F, коментарій: 1398-226.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

За правилами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Позивач у судове засідання не з`явилася, при цьому її представник адвокат Бойко Б.Б. подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу їх участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, відзив на позовну заяву не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є власником у цілому житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.10.2020 за померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 бабою ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомою майна (інформаційна довідка № 258218249 від 25.05.2021) вбачається, що на вказаний житловий будинок наявне обтяження заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 3815114, зареєстровано: 02.10.2006 реєстратором: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, на підставі повідомлення б/н, 27.11.1956, де божником є ОСОБА_3 , що підтверджується архівним номером: 655394LVOV31, архівна дата 10.08.1998, дата виникнення 27.11.1956, № реєстру: 16030-208. внутр. № 1Е01D02В29EF442С672F, коментарій: 1398-226.

Під час розгляду даної ухвалою суду від 01.07.2022 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та постановлено витребувати від Першої ужгородської державної нотаріальної контори повідомлення б/н, 27.11.1956, та копії наявних документів, на підставі яких було внесено в реєстр заборону (архівний запис) реєстраційний номер обтяження: 3815114, зареєстровано: 02.10.2006 реєстратором: Перша ужгородська державна нотаріальна контора, архівний номер: 655394LVOV31, архівна дата: 10.08.1998, дата виникнення: 27.11.1956 № реєстр: 16030-208, внутрішній № 1Е0D02В29ЕF442С672F, коментарій: 1398-226, обтяження № 38151114.

На виконання вказаної ухвали Першою ужгородською державною нотаріальною конторою надіслано до суду копію сторінки № 226 з Реєстру для реєстрації заборон Першої ужгородської держнотконтори за 1950-1960 роки. Повідомлено, що документи, на підставі яких накладалися арешти в 1956 році, передані на зберігання до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву.

Також Першою ужгородською державною нотаріальною конторою надіслано до суду лист, згідно з яким Перша ужгородська державна нотаріальна контора направила за належністю ухвалу суду від 01.07.2022 щодо витребування повідомлення б/н, 27.11.1956, та копій наявних документів, на підставі яких було внесено в реєстр заборону, реєстраційний номер обтяження: 3815114, до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву. Повідомлено, що документи (постанови, ухвали, повідомлення тощо) по накладенню і зняттю заборон та арештів відчуження нерухомого та рухомого майна за 1956 рік, Першою ужгородською державною нотаріальною конторою передано державному нотаріальному архіву на зберігання.

Закарпатським обласним державним нотаріальним архівом листом від 07.10.2022 № 328/01-21 повідомлено суд, що справи щодо розпорядження по накладенню та зняттю заборон відчуження нерухомого майна Першою ужгородською державною нотаріальною конторою за 1956 рік до архіву не передавалися. Зазначених в ухвалі документів у справах щодо розпорядження по накладенню та зняттю заборон відчуження нерухомого майна Першої ужгородської державної нотаріальної контори за 1998 та 2006 роки не виявлено.

Статтею 41Конституції Українирегламентовано,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення.

Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вирішуючи справу по суті, суд встановив, що процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 № 364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

За змістом ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п. п. 5.1 п. 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Наявність заборони на відчуження нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює право розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Протоколу 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy) (GC), № 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (рішення у справі «Ентрік проти Франції» (Hentrich v. France) від 22 вересня 1994 року, серія А, № 296-A, сс. 1920, п. 42).

У справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) ЄСПЛ розглядав ситуацію, яка стосувалася судового розгляду справи про конфіскацію автомобіля за порушення митних правил. В пункті 46 цього рішення ЄСПЛ зазначив наступне: Отже, залишається встановити, чи було втручання виправданим. У цьому зв`язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], п. 78).

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, беручи до уваги принцип «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та право власності позивача на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту (заборони) з нього.

Керуючись ст. ст. 11,15,16, 319, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76, 80, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої ужгородської державної нотаріальної контори про зняття арешту задовольнити повністю.

Зняти арешт (заборону) з майна, спадкоємцем та власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі повідомлення б/н, 27.11.1956, заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 3815114 зареєстровано: 02.10.2006 реєстратором: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, архівний номер: 655394LVOV31, архівна дата 10.08.1998, дата виникнення 27.11.1956, № реєстру: 16030-208. внутр. № 1Е01D02В29EF442С672F, коментарій: 1398-226.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Перша ужгородська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884026, що знаходиться за адресою: вул. Собранецька, 47, м. Ужгород, Закарпатська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 07 листопада 2022 року.

Головуюча А.І. Сарай