Ухвала суду № 107404442, 17.11.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10215/22

провадження № 6/753/410/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Сирбул О.Ф.

за участю секретаря - Лаптєвої Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Дарницький РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про поновлення строку на його пред`явлення до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Дарницький РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про поновлення строку на його пред`явлення до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В своїй заяві заявник просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа Дарницького районного суду міста Києва по справі №2602/4726/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» заборгованості за кредитним договором.

Вимоги заяви заявник мотивовав тим, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16.09.2013 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На виконання вказаного рішення суду 17 березня 2014 року Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчі листи №2602/4726/12. 06 березня 2018 року між ПАТ «КБ «Експобанк»» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 51, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за договором кредиту від 02 листопада 2007 року, що був укладений між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 та за договором поруки від 02 листопада 2007 року, який був укладений між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_2 , відповідно до додатку №1. При цьому, як зазначає заявник, що після відступлення права вимоги попереднім кредитором па користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» почав вживати заходів, спрямованих встановлення наявності виконавчого документа на виканні в органах ДВС та відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника за виконавчим документом. Виконавчий документ було пред`явлено на виконання до Дарницького РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 10.07.2018 зверталось до Дарницького РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із відповідною заявою про рух виконавчого провадження. Однак, інформації не отримано, відповіді органом ДВС не було надано. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року замінено стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі №2-7809/12, виданому 11 лютого 2013 року у цивільній справі №2602/4726/12 за позовом ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Крім того, заявник вказує на те, що у матеріалах кредитної справи наявні звернення ПАТ «КБ «Експобанк», на підтвердження того, що попередній кредитор також систематично звертався до відділу ДВС із заявами про хід виконавчого провадження, однак жодної відповіді від органу ДВС не отримав. Також матеріали кредитної справи містять інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження з інформацією про виконавче провадження та постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2014. Державним виконавцем здійснювались заходи примусового виконання в рамках виконавчого провадження №42755999. Крім цього, підтверджує, що виконавче провадження завершено. Дата завершення виконавчого провадження стягувачу не відома. Державним виконавцем в порушення ст.ст. 28, 37 Закону України «Про виконавче провадження» постанову та оригінал виконавчого документа на адресу стягувача не направлено, що в подальшому і спричинило необізнаність стягувача про завершення виконавчого провадження та призвело до вжиття останнім заходів щодо поновлення пропущених строків. До теперішнього часу жодних постанов державного виконавця та виконавчий документ на адресу стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» не надходили, а також, відповідно й не передавались від ПАТ «КБ «Експобанк» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» після укладення договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, згідно акту прийому - передачі від 06.03.2018. На даний час рішення суду не виконано.

А тому заявник вважає, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа пропущено з поважних причин.

Від представника заявника в матеріалах справи наявна заява про розгляд даної заяви у його відсутність, вимоги якої підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.11.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання ОСОБА_2 повернуто без розгляду, оскільки заяву подано без додержання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України, а саме, з підстав того, що клопотання надійшло до суду без відтвореного власноручного письмового підпису автора клопотання.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Оскільки нормами діючого законодавства неявка належно повідомленої сторони не є перешкодою для подальшого розгляду заяви, суд ухвалив про подальший розгляд заяви у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи чи у разі, якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви за наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.03.2013 частково задоволено позов ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача залишок основного боргу - 15 244,11 доларів США, що за курсом НБУ становить 121 244, 11 грн.; прострочену заборгованість за кредитом - 11 958,96 доларів США, що за курсом НБУ становить 95 550,89 грн., нараховані проценти за квітень 2012 року - 152,71 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 219,77 грн.; прострочену заборгованість по процентам - 7 749,19 доларів США, що за курсом НБУ становить 61 915,25 грн.; прострочену заборгованість за комісією - 5 959,73 грн.; 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту - 382,85 доларів США, що за курсом НБУ становить 3 058,93 грн.; 3 % річних за несвоєчасну оплату комісії - 112,32 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 3 219 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.12.2013 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2013 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «КБ «Експобанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» залишок кредиту 15 244,11 доларів США, що еквівалентно 121 244,11 грн., проценти за користування кредитом за квітень 2012 року у розмірі 152,71 доларів США, що еквівалентно 1 219,77 грн., прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 11 958,96 доларів США, що еквівалентно 95 550,89 грн. прострочену заборгованість по процентам у розмірі 7 749,19 доларів США, що еквівалентно 61 915,25 грн., прострочену заборгованість за комісією у розмірі 5 959,73 грн., 3 % річних за порушення грошового зобов`язання по поверненню кредиту у розмірі 4 287,06 грн., 3 % річних за порушення грошового зобов`язання по поверненню комісії у розмірі 112,32 грн., 3 % річних за порушення грошового зобов`язання по поверненню процентів у розмірі 3 058,93 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» судовий збір у розмірі по 1 609,50 грн. з кожного.

На виконання вказаного рішення суду від 10.12.2013 Дарницьким районним судом м. Києва 17.03.2014 було видано виконавчі листи №2602/4726/12.

Між ПАТ «КБ «Експобанк»» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 06.03.2018 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 51 банку до позичальників та поручителів зазначених в додатку № 1 до договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 51 від 06.03.2018 відбулося відступлення права вимоги за договором кредиту №154/АК-2007 від 02.11.2007, що був укладений між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 та за договором поруки від 02.11.2007, що був укладений між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_2 .

Таким чином до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги за договором кредиту від 02.11.2007, який був укладений між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 , та за договором поруки від 02.11.2007, який був укладений між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року замінено стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі №2-7809/12, від 11 лютого 2013 року у цивільній справі №2602/4726/12 за позовом ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

З інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що вказаний виконавчий документ пред`являвся ПАТ «КБ «Експобанк» у 2014 році Дарницького РВ ДВС у м. Києві Центрального до міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №42755999 від 01.04.2014. Виконавчою службою здійснювались заходи примусового виконання в рамках виконавчого провадження. Виконавче провадження завершено. Дата та підстави завершення виконавчого провадження у інформаційній довідці не зазначені.

Стягувачем не було отримано копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа у розрізі вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, до теперішнього часу жодних постанов державного виконавця та виконавчі листи на адресу стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» не надходили, а також, відповідно й не передавались до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» після укладення договору про відступлення прав вимоги, це підтверджується актом приймання-передачі судових справ від 06.03.2018.

З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання інформації про хід виконавчого провадження та отримання доказів направлення виконавчого документа стягувачу, ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сивстематично звертались до відділу ДВС із відповідними зверненнями.

Однак, інформацію про виконавче провадження не виявилось можливим.

Так, судом встановлено, що повторно виконавчий документ до Дарницького РВ ДВС у м. Києві Центрального до міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) не пред`являвся та на виконанні на сьогоднішній день не перебуває.

Виконавчий документ на адресу стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» не надходили, а також, не передавались від ПАТ «КБ «Експобанк» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» після укладення договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, згідно акту прийому - передачі від 06.03.2018.

Так, зважаючи що заявником та первісним стягувачем вживалися всі можливі заходи для встановлення місцезнаходження виконавчого документу, при цьому з урахуванням тієї обставини, що сторону стягувача у виконавчому провадженні було замінено лише у 2021 році, що призвело до пропущення стягувачем строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Так, за умовами ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Перелік поважних причин законодавчо не визначений, їх наявність чи відсутність суд розцінює у кожній конкретній ситуації за своїм внутрішнім переконанням.

При цьому, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.

Дана позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, котрий зокрема в справах "Шмалько проти України" від 20.07.2004 зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю б як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Згідно з п.п. 5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України та обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15 січня 2010 року справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, підставою пропуску строків пред`явлення виконавчого документа до виконання є втрата оригіналу органом ДВС виконавчого документа, несвоєчасне повідомлення органом ДВС стягувача про стан виконавчого провадження, ігнорування відділом ДВС звернень стягувача у виконавчому провадженні, що зумовило відсутність обізнаності стягувача про хід виконавчого провадження, шляхом звернення до суду.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі був пропущений з незалежних від стягувача причин.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Так, зважаючи що заявником та стягувачем вживалися всі можливі заходи для встановлення місцезнаходження виконавчого документу, при цьому з урахуванням тієї обставини, що сторону стягувача у виконавчому провадженні було замінено лише у 2021 році, що призвело до пропущення стягувачем строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд вважає за можливе, визнати такі причини пропуску поважними, а тому наявні підстави для поновлення пропущеного строку до виконання виконавчого документу.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у закону комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства та громади, та те, що доказів належного виконання рішення суду відповідачем матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому вважає за можливе поновити заявнику цей строк.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 431, 433, п. 17.1 Перехідних положень ЦПК України, ст. 124 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Поновити пропущений строк на пред`явлення до виконання виконавчих листів №2602/4726/12, виданих на примусове виконання рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.12.2013 у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: