Ухвала суду № 107397594, 16.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про відвід судді

16 листопада 2022 року м. Київ № 320/14636/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись із заявою позивачки про відвід головуючого судді від розгляду адміністративної справи:

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Через систему "Електронний суд" від позивачки надійшла заява про відвід головуючого судді від розгляду адміністративної справи, з огляду на те, що суддя протягом тривалого часу не відкривала провадження у даній справі, що на думку заявниці свідчить про упередженість судді.

Розглянувши вказану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Так, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Саме тому, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як на підставу для відводу судді, заявниця посилається на те, що суддею Мазур А.С. у порушення строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України не було винесено ухвалу про відкриття провадження у даній справі, тобто заявник фактично не погоджується із процесуальними діями судді під час розгляду даної справи.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, суд звертає увагу, що у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно та на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи із конкретних обставин справи, суті заявлених клопотань та заяв, наданих пояснень, виходячи із змісту зібраних доказів у справі, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та є формою реалізації суддею своїх повноважень та процесуальних обов`язків.

Щодо тверджень заявниці про упередженість головуючого судді, то суд зазначає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, а відтак, у заяві не наведено обставин, передбачених ст. 36, ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді.

для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14.07.2020 по справі № 826/11409/17.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що згідно вимог ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За приписами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність передати дану справу у відповідності до вимог ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 241-243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Визнати подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді А.С. Мазур необгрунтовною.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мазур А.С. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановляння та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Мазур