Рішення № 107397481, 18.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року м. Київ № 640/2503/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, періоду перебування на військовій службі з 11.05.1980 по 14.05.1982 - 2 роки і 4 дні та половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу з 01.09.1984 по 30.06.1988 - 1 рік і 11 місяців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, період перебування на військовій службі з 11.05.1980 по 14.05.1982 - 2 роки і 4 дні та половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу з 01.09.1984 по 30.06.1988 - 1 рік і 11 місяців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19.12.2016;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.12.2016 в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є суддею Вищого адміністративного суду України у відставці. З 19.12.2016 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. 19.06.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив зарахувати йому до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання ще два роки та чотири дні проходження військової служби та половини строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого судді без обмеження граничного, максимального розміру як судді, який має стаж роботи 28 років 7 місяців 20 днів. Листом від 04.08.2020 відповідач без обґрунтування, навівши положення статей 137, 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відмовив у задоволенні заяви.

Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2503/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

26.02.2021 та 01.03.2021 від відповідача надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.

09.03.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначено, що відсутні підстави, визначені статтею 137 Закону № 1402, для зарахування періодів навчання та військової служби позивачу до стажу роботи на посаді судді для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Також звернуто увагу, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з 19.12.2016 у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, позаяк до відповідача позивач з заявою про зарахування спірних періодів звернувся лише 20.06.2020 та позовна заява не містить причин неможливості звернення позивача до вказаної дати, при цьому, отримуючи щомісяця таке утримання та маючи можливість звернутись до відповідача та з`ясувати розрахунок пенсії, і звернутись до суду за відновленням порушених, на його думку, прав.

18.03.2021 позивачем подано відповідь на відзив, яка судом при вирішенні справи до уваги не береться з огляду на приписи частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 18.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог, які стосуються встановлення щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, зобов`язання здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум за період до 31.07.2020, на підставі статей 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Рішенням Вищої ради юстиції від 08.12.2016 № 3109/0/6916 ОСОБА_1 за його заявою звільнено у відставку з посади судді Вищого адміністративного суду України.

З 19.12.2016 ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88 %.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з відмовою відповідача у зарахуванні до стажу роботи судді періодів навчання та проходження строкової служби, що мало наслідком відмову у призначенні, здійсненні нарахування та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді.

Так, у червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, у якій просив зарахувати до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, період перебування на військовій службі з 11.05.1980 по 14.05.1982 - 2 роки і 4 дні та половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу з 01.09.1984 по 30.06.1988 - 1 рік і 11 місяців.

Листом від 04.08.2020 № 17107-17184/С-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві надало відповідь ОСОБА_1 , у якій роз`яснило положення статей 137 та 132 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та зазначило, що відсутні підстави для зарахування періодів навчання та військової служби до стажу роботи на посаді судді для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

За правилами частини першої статті 120 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з вимогами статті 135 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Одночасно відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", в редакції чинній до 28.03.2015, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2962-ХІІ "Про статус суддів".

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2962-ХІІ "Про статус суддів" кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з положеннями статті 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Враховуючи, що стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби та половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Таким чином, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (24 роки 8 місяців 16 днів) календарний період проходження строкової служби (2 роки 0 місяців 4 дні), половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу (1 рік 11 місяців 0 днів), загалом більше 25 років.

З розрахунку відповідача вбачається, що останнім зараховано ОСОБА_1 всього до стажу на посаді судді 24 роки 8 місяців 16 днів.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби та половина строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу, у свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 процентів від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17, від 20.12.2018 у справі № 482/684/17, від 18.01.2019 у справі № 137/173/17, від 14.03.2019 у справа № 490/7796/17, від 28.11.2019 у справі № 607/5454/17, від 12.12.2019 у справі № 692/290/17, від 15.01.2020 у справі № 683/600/17.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в зарахуванні до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, періоду перебування на військовій службі з 11.05.1980 по 14.05.1982 - 2 роки і 4 дні та половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу з 01.09.1984 по 30.06.1988 - 1 рік і 11 місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, період перебування на військовій службі з 11.05.1980 по 14.05.1982 - 2 роки і 4 дні та половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу з 01.09.1984 по 30.06.1988 - 1 рік і 11 місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) встановити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 31.07.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 31.07.2020 в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 908,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко