Рішення № 107395114, 17.11.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року Справа № 280/13058/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663),

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

№7-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5458,83 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№8-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5458,83 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№9-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 163,76 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№10-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 163,76 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податковою кодексу України;

№11-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 12724,81 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№12-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 381,74 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пуншу 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу У країни;

№13-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5649,65 гри., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№14-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5649,65 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№15-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податковою зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 164,48 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№16-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 2551,69 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№17-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 2551,69 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№18-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 76,55 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України га відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099174-2414-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 12724,82 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099175-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5649,65 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 стані 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099177-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 4,99 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099176-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5458,84 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099177-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 2551,70 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником земельної ділянки загальною площею 0,0682 га, що розташована на території АДРЕСА_2 , кадастровий номер-2323655100:01:021:0066; земельної ділянки загальною площею 0,1510 га, розташована на території АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 2323655100:01:021:0064; земельної ділянки загальною площею 0,3401 га, розташована на території АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 2323655100:01:021:0063; земельної ділянки загальною площею 0,1459 га, що розташована на території АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 2323655100:01:021:0067. Вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення від 21.01.2021 винесені за період часу з 2018 року по 2020 рік. Зазначає, що ГУ ДПС у Запорізькій області порушений порядок та строки винесення та надсилання позивачу податкових повідомлень-рішень. Також зазначає, що відповідач повинен був звільнити від сплати земельного податку відповідача, як такого що має статус пенсіонера за віком. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення вннесені контролюючим органом протиправно, а тому підлягають скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 07.02.2022 вх. №9311 посилається на те, що за земельні ділянки з кадастровими номерами 2323655100:01:021:0063, 2323655100:01:021:0066, 2323655100:01:021:0064, 2323655100:01:021:0067 за період 2018-2020 роки та 2021 рік здійснено нарахування земельного податку по кожній зазначеній вище земельній ділянці по рокам з урахуванням строків позовної давності. Вважає, що контролюючим органом не порушено термінів розгляду скарг ОСОБА_1 та рішення Державної податкової служби України від 23.03.2021 та 20.10.2021 направлено платнику у встановлено порядку та без порушення строків розгляду. Вказує, що позивач є пенсіонером з жовтня 2021 року, 02.12.2021 він подав заяву від 30.11.2021 року про застосування йому пільги по земельному податку. Вважає, що відповідно вимог п. 281.4 ст. 281 та п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України правом на застосування пільги відносно певних (визначених у п.281.2 ст, 281 Податкового кодексу України) видів земельних ділянок позивач може скористатися з 01.01.2022 року (з наступного податкового (звітного) періоду). Вказує, що ОСОБА_1 може скористатись правом на пільгу, як пенсіонер за віком, на земельну ділянку площею 0,01 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлових будівель, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). При цьому, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, пільг для категорій яких не передбачено. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Запорізькій області у межах термінів позовної давності , у порядку визначеному податковим законодавством та у встановлений строк направлені(вручені) платнику. За таких обставин, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 30.12.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху

Ухвалою суду від 18.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/13058/21. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.02.2022 призначено судове засідання з викликом сторін для розгляду адміністративної справи №280/13058/21 на 03 березня 2022 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні оголошено воєнний стан строком на 30 днів, починаючи з 24.02.2022.

28.02.2022 тимчасово виконуючим обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду у зв`язку з загрозою життю, здоров`ю і безпеці відвідувачів суду, працівників суду та суддів був виданий наказ № 11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану», яким з розгляду були зняті всі адміністративні справи, призначені до розгляду в період з 01.03.2022 по 04.03.2022.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 № 12, від 11.03.2022 № 13, від 18.03.2022 № 14, від 25.03.2022 № 15, від 01.04.2022 № 16, від 08.04.2022 № 17, від 15.04.2022 № 18, від 22.04.2022 № 21, від 29.04.2022 № 22 строк дії наказу від 28.02.2022 № 11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» продовжений до 06.05.2022 включно.

Ухвалою суду від 20.05.2022 відкладено розгляд справи №280/13058/21 на 30 червня 2022 року.

У судовому засіданні засіданні 30.06.2022 оголошено перерву до 28.07.2022.

У судовому засіданні засіданні 28.07.2022 оголошено перерву до 29.08.2022.

Протокольною ухвалою від 29.08.2022 судове засідання відкладено до 03.10.2022.

Ухвалою суду від 03.10.2022 відкладено розгляд справи №280/13058/21 на 26 жовтня 2022 року .

Представник позивача клопотанням від 26.10.2022 № 40842 просить суд розглядати справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок за адресою:

АДРЕСА_2 (державний акт №983645 від 22.03.2010 площа земельної ділянка 0,3401га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0063);

АДРЕСА_2 (державний акт №983648 від 22.03.2010 площа земельної ділянки 0,0682 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0066);

АДРЕСА_2 (державний акт №983646 від 22.03.2010 площа земельної ділянки 0,1510 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0064);

АДРЕСА_3 (державний акт №983649 від 22.03.2010 площа земельної ділянки 0,1459 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0067), що підтверджується копіями Актів на право власності на земельну ділянку, Витягів нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

ГУ ДПС у Запорізькій області за зазначені земельні ділянки з цільовим призначенням «для розміщення складських приміщень, виробничого майданчику та майстерень» нараховано земельний податок податковими повідомленнями - рішеннями:

№7-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5458,83 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№8-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5458,83 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№9-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 163,76 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№10-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 163,76 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податковою кодексу України;

№11-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 12724,81 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№12-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 381,74 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пуншу 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу У країни;

№13-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5649,65 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№14-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5649,65 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№15-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податковою зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 164,48 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№16-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 2551,69 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№17-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 2551,69 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№18-2414-0813 від 21.01.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 76,55 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України га відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099174-2414-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 12724,82 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099175-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5649,65 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 стані 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099177-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 4,99 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099176-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 5458,84 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України;

№6099177-2415-0806 від 14.05.2021 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 2551,70 грн., згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України.

12.02.2021 податкові новідомлення-рішення від 21.01.2021 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.03.2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

15.07.2021 податкові повідомлення-рішення від 14.05.2021 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 15.07.2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із податковими новідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У підпункті 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що земельний податок - обов`язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу). А землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73. п. 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно п. 269.1 статті 269 ПК України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Згідно пп. 14.1.42 п. 14.1 статті 14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника чи землекористувача, набутого в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Приписи статті 270 ПК України закріплюють, що об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

При цьому положеннями п. 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 287.7. статті 287 ПК України, у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до п. 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 286.5 зазначеної статті нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПК України.

Матеріали справи підтверджують, що відповідно до Актів на право власності на земельну ділянку позивачу на праві приватної власності належать земельні ділянки за адресами:

АДРЕСА_2 (державний акт №983645 від 22.03.2010 площа земельної ділянка 0,3401га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0063);

АДРЕСА_2 (державний акт №983648 від 22.03.2010 площа земельної ділянки 0,0682 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0066);

АДРЕСА_2 (державний акт №983646 від 22.03.2010 площа земельної ділянки 0,1510 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0064);

АДРЕСА_3 (державний акт №983649 від 22.03.2010 площа земельної ділянки 0,1459 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0067),

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частинами другою-третьою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суд зазначає, що у матеріалах справи містяться витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: кадастровий номер-2323655100:01:021:0066; кадастровий номер - 2323655100:01:021:0064; кадастровий номер - 2323655100:01:021:0063 кадастровий номер - 2323655100:01:021:0067, на підставі яких позивачу було нараховано земельний податок спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Як видно із податкових повідомлень-рішень, відповідач визначив позивачу суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за період 2018-2020 роки та 2021 рік по кожній із чотирьох земельних ділянок. Податкові повідомлення - рішення від 21.02.2021, якими визначено позивачу земельний податок з фізичних осіб за 2018-2020 роки вручені платнику особисто 02.02.2021 року, податкові повідомлення - рішення від 14.05.2021, якими визначено позивачу земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік направлені ОСОБА_1 18.06.2021 року рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення та отримано платником 02.07.2021 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Водночас, позивач посилається на порушення контролюючим органом строків винесення та надсилання платнику податкових повідомлень-рішень, оскільки до 1 липня поточного року податкові иовідомлення-рішення про визначення сум земельного податку позивачу не надсилались.

Суд зауважує, що пункт 287.10 ст.287 ПК України передбачає, що податкове зобов`язання з земельного податку може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків , визначених п. 102.1 ст. 102 ПК України.

Згідно з абзацами першим п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з викладеного, з урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Крім того, слід враховувати, що абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Також, відповідно до п.52-8 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України тимчасово на період дії карантину зупинено перебіг строків ст.56 ПКУ ( в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, які надходять у період дії карантину та таке зупинення не породжує наслідків передбачених ст. 56 ПКУ.

Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 була запроваджена з 19.12.2020 дія карантину, яка не припинена і наразі.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Запорізькій області у межах строків, визначених положеннями ПК України, а також, контролюючим органом не порушено термінів розгляду скарг ОСОБА_1 на вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Згідно положень пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Позивач посилається на те, що контролюючий орган повинен був звільнити від сплати земельного податку відповідача, як такого що має статус пенсіонера за віком.

Суд зазначає, що пунктом 281.1. ст.281 ПК України визначено перелік суб`єктів, які звільняються від сплати земельного податку з фізичних осіб.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПК України визначено перелік земельних ділянок за якими вказані у пункті 281.1. ст.281 ПК України категорії громадян звільняються від сплати земельного податку.

Так, відповідно до п. 281.1. ст.281 ПК України від сплати податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПК України передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0.10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Таким чином, з врахуванням зазначеного звільнення від сплати податку за земельні ділянки передбачено для певних категорій фізичних осіб та за певними видами земельних ділянок у межах граничних норм.

За п. 281.4 ст. 281 ПК України, якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає, письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги). У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером з жовтня 2021 року, 02.12.2021 подав заяву від 30.11.2021 року про застосування йому пільги по земельному податку.

Відповідно вимог п. 281.4 ст. 281 та п. 285.1 ст. 285 ПК України правом на застосування пільги відносно певних видів земельних ділянок позивач може скористатися з 01.01.2022 року (з наступного податкового (звітного) періоду).

В даному випадку ОСОБА_1 може скористатись правом на пільгу, як пенсіонер за віком, на земельну ділянку площею 0,01 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлових будівель, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

При цьому, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,3401га. кадастровий номер 2323655100:01:021:0063, цільове призначення - для розміщення складських приміщень, виробничого майданчику та майстерень; площею 0,0682 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0066, цільове призначення - для розміщення складських приміщень, виробничого майданчику та майстерень; площею 0,1510 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0064, цільове призначення - для розміщення складських приміщень, виробничого майданчику та майстерень; площею 0,1459 га, кадастровий номер 2323655100:01:021:0067, цільове призначення - для розміщення складських приміщень, виробничого майданчику та майстерень.

В силу вимог п. 281.2 ст. 281 ПК України пільг для даних категорій земельних ділянок не передбачено.

Також, судом перевірені доводи представника позивача щодо обгрунтованості розрахунку земельного податку за спірні періоди та встановлено, що останні здійсненні шляхом множення ставки земельного податку, визначені рішеннями Новомиколаївської селищної ради (а.с. 204-218) на нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка значиться у витягах Держгеокадастру (а.с.23-26), та невірності чи неточності не встановлено.

Щодо доводів позивача про сплату ним за період часу з 2018 року по 2020 рік земельного податку, суд зазначає, що належних та достатніх доказів сплати податкових зобов`язань ані позивачем, ані відповідачем на вимогу суду не надано. Крім того, суд зауважує, що навіть у разі надання доказів сплати ОСОБА_1 земельного податку, це не свідчить про неправильність розрахунку податкових зобов`язань у спірних податкових повідомленнях рішеннях чи взагалі неправомірність податкових повідомлень-рішень. Вказані обставини є доказами виконанням платником податків своїх зобов`язань, які визначені подаковими повідомленнями-рішеннями.

Тож, наведене вище свідчить про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем обгрунтовано, у порядку та строки, визначені законодавством, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про розстрочення виконання рішенння, суд зазначає, що у даній справі судом досліджується лише правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, сплата податкових зобов`язань, за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, яку просить розстрочити позивач, виходить за межі предмету спору та має розглядатися в іншій справі, зокрема, щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.11.2022.

Суддя Л.Я. Максименко