Ухвала суду № 107395097, 18.11.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 листопада 2022 рокум. Ужгород№ 260/4856/22

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та до Берегівського районного територіального центру комплектевання та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гайдаш Є.В. в інтересах клієнта ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 та до Берегівського районного територіального центру комплектевання та соціальної підтримки в якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині мобілізації та переміщення позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 р.№ 50, яким позивача ОСОБА_1 , визнано таким що призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройні Сили України на посаду номера обслуги 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 гірсько-опурмового батальйону, ВОС - 145533 та згідно з мобілізаційними планами зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби з виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з статтею 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя? ? статті 122 КАС України).

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічною службою є, зокрема, військова служба.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи встановлено, що позивач просить зокрема визнати протиправним та скасувати наказ начальника Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині мобілізації та переміщення позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 р.№ 50.

До суду з цим позовом позивач звернувся 14.11.2022 р., тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом у цій справі.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив відсутність заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначене також кореспондується з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовом позивач заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску таких не подав.

Статтею 160 КАС України визначено що, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, в супереч вищевказаній нормі, позивачем вказано в переліку додатків такий документ як - копія посвідчення адвоката, проте такий фактично не міститься.

Підтвердженням цьому зокрема є і акт Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року, складений працівниками відділу документального обігу (канцелярією).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно у спосіб, визначений КАС України, надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску та надати перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви - та надати фактично такі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та до Берегівського районного територіального центру комплектевання та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Ю.Ю.Дору