Ухвала суду № 107391335, 16.11.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13973/22

провадження № 2/753/7055/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року до суду надійшла позовна заяваОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення стягнення аліментів на утримання дитини.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ст.12 ЦПК України).

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України.

При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви не дотримано вимог цивільного процесуального законодавства, оскільки дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Разом з тим, зміст позовних вимог п.2 не відповідає способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Процедура, встановлена ст. 432 ЦПК України відноситься до вирішення питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах і є окремим порядком, на відміну від позовного провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключеним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення. Однак, на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Суддя приходить до висновку, що позовна вимога про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню вимоги не підлягають розгляду у даному випадку за правилами позовного провадження, а лише в порядку, встановленому Розділом VI ЦПК шляхом подання відповідної заяви.

Таким чином, суддя звертає увагу на те, що позивачу необхідно визначитись зі змістом другого пункту позовних вимог та надати до суду нову редакцію позовної заяви разом з її копіями у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивач звертаючись до суду із вказаним позовом надав копію посвідчення учасника бойових дій, та зазначив, що він має пільги встановлені законодавством України згідно яких від звільнений від сплати судового збору.

Однак, підстав про звільнення позивача від сплати судового збору з цих підстав судом не вбачається, виходячи з наступного.

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року за № 3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Така правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Системний аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору лише у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав як учасників бойових дій, тобто порушенням гарантій їх соціального захисту, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 295/4972/17, від 20 березня 2019 року у справі №758/12272/16, а також висновком Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Враховуючи те, що предметом розгляду у вказаній справі є вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому відсутні підстави вважати, що спір пов`язаний із порушенням права позивача як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 243/12928/18.

Судом встановлено, що позовна заява містить вимогу майнового характеру, судовий збір за яку підлягає сплаті з урахуванням загальної ціни позову.

Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» встановлено, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2022 року складає 2481,00 грн.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; при подачі позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення до суд із вказаним позовом складає 992,40 грн.

На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у сумі 992,40 грн. з розрахунку 1% від ціни позову.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал квитанції.

Судовий збір підлягає сплаті на наступний рахунок:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Дарниц.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA728999980313101206000026003

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дарницький районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Приклад заповнення графи "Призначення платежу": *;101; 1234567890 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_3 , Дарницький районний суд міста Києва.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз`яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 177 ЦПК України несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказані недоліки протягом п`яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва нової редакції позовної заяви з урахуванням визначених недоліків з її копіями та копіями документів, що додаються до неї, відповідно для відповідача та третіх осібта оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: