Рішення № 107388915, 17.11.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2022м. СумиСправа № 920/562/22

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В.., розглянувши матеріали справи № 920/562/22 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 52899 грн 05 коп.

представники сторін:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з ФОП Лучанова Олександра Дмитровича боргу в сумі 52 284 грн 11 коп, з яких 46369 грн 03 коп. орендної плати, 5 915 грн 08 коп. пені, які нараховано на підставі Договору оренди нерухомого майна ДЗРП-0183 від 12.10.2018.

Ухвалою від 23.08.2022 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.09.2022.

Ухвалою від 20.09.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 18.10.2022.

Однак 18.10.2022 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився на лікарняному, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою від 24.10.2022 суд постановив призначити розгляд справи по суті на 17.11.2022.

Копії ухвал суду від 23.08.2022, від 24.10.2022, які направлені на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З урахуванням вказаних положень ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, причини ненадання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення позову враховуючи наступне.

12.10.2018 між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (позивач - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лучаніновим Олександром Дмитровичем (відповідач - орендар) було укладено договір оренди нерухомого комунального майна ДЗРП-0183.

У відповідності до п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (в оренду) на умовах визначених цим Договором, нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, б. 21, площею 36,5 м2, право на оренду якого орендар набув на підставі наказу орендодавця від 14.09.2018 № 06.01-10/189.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.09.2021 по справі №920/527/21 ухвалено договір розірвати достроково та виселити відповідача з орендованого приміщення.

На виконання вищевказаного судового рішення, п. 3.3. розділу 3 та п. 4.8. розділу 4 договору повернення об`єкта оренди оформлено актом державного виконавця від 29.12.2021, нарахування орендної плати припинено.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3. договору орендна плата за об`єкт оренди розраховується на підставі чинної Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу. Орендна плата щомісячно перераховується орендарем в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що за користування орендним майном відповідач не сплачує орендну плату за договором і станом на 30.06.2022 заборгованість відповідача за вказаним вище договором оренди за період з 01.12.2019 до 30.06.2022 складала 52899,05 грн з яких: 46 983,97 грн заборгованість з орендної плати; 5 915,08 грн пеня. Позивач зазначає, що 11.07.2022 відповідачем сплачено 614,94 грн орендної плати.. Отже, на дату подачі позову сума заборгованості складає 52 284,11 грн, з яких: 46 369,03 грн орендна плата, 5 915,08 грн пеня.

Оскільки відповідач не виконує умови договору в частині сплати орендної плати в передбачені договором строки, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі та пені, що виникла.

Визначення орендної плати міститься у пункті 1 статті 286 Господарського кодексу України, згідно якого орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. При цьому пункт 4 статті 286 Господарського кодексу України встановлює, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розмір заборгованості відповідача підтверджується розрахунком суми позовної заяви.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по орендній платі, суд вважає його правильним.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 4.7, 4.8. договору за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати Орендар сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування орендної плати припиняється з дня наступного за днем підписання акту приймання-передачі Об`єкта оренди Орендодавцю.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У відповідності до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з поданим позивачем розрахунком пеня нарахована за період з 01.12.2019 до 30.06.2022 і становить 5915,08 грн. Враховуючи, що встановлено факт порушення відповідачем строків орендної плати за договором, суд визнає зазначені вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати в розмірі 2481,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 46369 грн 03 коп. (сорок шість тисяч триста шістдесят дев`ять гривень 03 копійки) заборгованості з орендної плати, 5915 грн 08 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 08 копійок) пені та 2481 грн 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18.11.2022.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

СуддяВ.В. Яковенко