Рішення № 107386473, 17.11.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5440/21

№ 2/183/1355/22

17 листопада 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року АТ «КБ «Приват Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 08 травня 2007 року у розмірі 6838,71 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 08 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банку стало відомо, що позичальник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що позичальник зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на день смерті мав заборгованість у розмірі 6838,71 грн. Посилаючись на ст.ст.1218, 1219 ЦК України, позивач зазначив, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням. Позивач вважає, що відповідач є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , яка фактично прийняли спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому просить стягнути з неї заборгованість у вищезазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження, з призначенням підготовчого провадження, при відкритті провадження судом витребувано копію спадкової справи, а також відомості про зареєстрованих осіб зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались, в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Суд вважає зазначену підставу не поважною причиною неявки у судове засідання. Згідно наявної у матеріалах справи розписки, копію позовної заяви та доданих документів відповідачем отримано особисто у приміщенні суду 05 вересня 2022 року. Відтак, відповідач та її представник мали достатньо часу для надання відповідачу правової допомоги, ознайомлення з матеріалами справи чи вчинення інших процесуальних дій, які вважали за необхідне вчинити.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не скористалася правом на подання відзиву, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 08 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети - заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з умовами якої було відкрито картковий рахунок на ім`я ОСОБА_2 .

У заяві зазначено, що ОСОБА_2 згодна з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До позовної заяви банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, позивач надав суду Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 ; копію анкети - заяви позичальника; Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 01 вересня 2019 року становить 6838,71 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Отже, позичальником ОСОБА_2 були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зроблено актовий запис №525 від 01 липня 2019 року .

Банком 25 вересня 2020 року до Новомосковської державної нотаріальної контори направлена претензія кредитора. Державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори на адресу банку направлено лист, в якому повідомлено, що лист претензію буде доведено до відома спадкоємців згідно до ст.1282 ЦК України.

За даними Новомосковської державної нотаріальної контори спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Відповідно до положень статті 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач у справі є спадкоємцем позичальника.

Сам по собі факт проживання за однією адресою відповідача та позичальника не зумовлює виникнення у відповідача ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Як вбачається з довідки Піщанської сільської ради від 24.10.2022 у житловому будинку за місцем проживання спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 станом 01.09.2019 проживали ОСОБА_4 дочка ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 друга дружина чоловіка ОСОБА_2 ; ОСОБА_5 дочка другої дружини.

Отже, відповідач ОСОБА_1 не є родичем померлого позичальника ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі у зв`язку з безпідставністю.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено і підписано 18 листопада 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.