Ухвала суду № 107380201, 17.11.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4990/14-ц

Провадження № 4-с/545/19/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2022р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Радченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу за скаргою, ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Київський відділ державної виконавчої служби у м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), на рішення державного виконавця у межах ВП № 49731270, -

В С Т А Н О В И В :

До о суду надійшла скарга від ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Київський відділ державної виконавчої служби у м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), на рішення державного виконавця у межах ВП № 49731270, посилаючи на те, що прийнята постанова щодо обмеження його у праві керування транспортиними засобами суперечать вимогам чинного законодавства.

Від скаржника до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Від Київського відділудержавної виконавчоїслужби ум.Полтава Північно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Суми)до суду надійшов відзив на скаргу у якому вони просять суд відмовити у задоволенні вимог скаржника.

Інші учасники справи до суду не з"явились з невідомих суду причин, що не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Розглянувши подану скаргу, відзив виконавця, враховуючи не явку інших учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до частин 1. 3. ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконання та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дії визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 18 вищевказаного закону передбачено, що виконавець зобов`язаний в тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виконавче впровадження це сукупність дії державного виконавця ( при цьому вказані дії повинні бути вичерпними), спрямованих на реальне виконання судового рішення, і проведення всіх дій є обовязком державного виконавця.

Судом встановлено, що у провадженні Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми), перебуває виконавче провадження № 49731270 з примусового виконання виконавчого листа № 545/4990/ 4-ц від 15.04.2015 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області, про стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з 29.12.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також встановлено, що 23 лютого 2018 року, державним виконавцем Київського відділу державно виконавчої служби у м. Полтава, Дорошко П.С. в межах виконавчого провадження № 49731270 , винесена постанова про встановлення тимчасових обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, у зв`язку з тим що державним виконавцем була виявлена наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 23.02.2018 року за період з 29.12.2014 року по 1.03.2018 року складає 46491,25 гр.

Судом також встановлено, що 16.09.2021 року, гр. ОСОБА_1 під час виконання своїх обов`язків водія, у смт. Чутово Полтавської області, був зупинний працівниками поліції і щодо нього було складено адміністративний протоко за ч. 3 ст. 126 КУпАП; та цього ж дня скаржнику стало відомо, що існує постанова державного виконавця щодо його тимчасового обмеження на право керування транспортним засобом.

Слід зазначити, що 08 листопада 2021 року у Чутівському районному суді Полтавської області, встановлено факт необізнаність, гр. ОСОБА_1 щодо існуючих обмежень. Адміністративна справа щодо притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП була закрити у зв`язку з відсутністю події та скаладу адміністративного правопорушення.

Також вбачається, що 14.06.2022 року, гр. ОСОБА_1 , на підставі п. 2 ч. 9 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Північно - Східного міжрегіонального управління МЮ( м. Суми) з заявою про зняття тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, однак 06 вересня 2022 року, за підписом в.о. начальника відділу Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Півнично східного міжрегіонального управління МЮ (м. Суми) Л.Шматченко, отримав відповідь про відмову.

Відповідно до ч. 2. ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом встановлено факт того, що скаржник, ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортних засобів в ФОП « ОСОБА_4 », про що надав до суду відповідні докази, а саме: копію трудової книжки в якій зафіксовано, що на протязі трудової діяльності ОСОБА_1 працює тільки водієм, тому для нього це є основним законним джерелом отримання доходу для існування.

Згідно п.1ч.10ст.71ЗУ «Провиконавче провадження»,визначено,що тимчасовеобмеження боржникау правікерувати транспортнимизасобами неможе бутизастосовано вразі якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.

За таких підстав, можливо зробити висновок про те, що вимоги скарги боржника є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки винесена постанова від 23 лютого 2018 року, Київського відділу державно виконавчої служби у м. Полтава, у межах виконавчого провадження № 49731270 , про встановлення тимчасових обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, з огляду на положення п. 1 ч. 10 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порушує право особи на отримання законних джерел для існування, тому постанова підлягає скасуванню.

Керуючисьст.ст. 9-13, 17, 81, 200, 206, 258-259, 263-265, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 15, 16 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( М. Суми), Дорошко Поліни Сергіївни, від 23.02.2018 року, винесену в межах виконавчого провадження № 49731270, відкритого на підставі виконавчого листа № 545/ 4990/14-ц виданного 25.04.2015 року Полтавський районним судом Полтавської області, щодо встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області І.С. Кіндяк