Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 375/1052/21
Провадження № 2/375/2/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.,
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Ляр Д.Ю. (довіреність №3915-К-Н-О від 28.08.2020) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.09.2013 року в сумі 54003,87 грн. та сплаченого судового збору у сумі 2270 грн. з підстав невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач 27.09.2013 року звернувся до АТ КБ «Приватбанк», який є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву анкету-приєднання від 27.09.2013 року та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті Банку (www.privatbank.ua), складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Банком було виконано свої зобов`язання, а саме на підставі Договору надання банківських послуг, відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, яка додається до позову, а відповідачеві надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 19000 гривень, що підтверджується згаданою довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Уклавши з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 26.07.2021 року становить 54003,87 грн, та складається з:
18900 гривень 09 копійок заборгованості за тілом кредиту,
35103 гривні 78 копійок - заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Не виконуючи належним чином зобов`язання, відповідач порушив законні права позивача, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
Також представник позивача у позовній заяві зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення судом заочного рішення.
Крім того, до позовної заяви представник позивача додав клопотання, в якому просить, відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 274 та статтей 276, 277 ЦПК України, призначити до розгляду дану цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 13.06.2022 року зазначена позовна заява прийнята до провадження та призначена для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на 13 годину 30 хвилин 12 вересня 2022 року.
Зазначену ухвалу суду разом з позовною заявою та додатками до неї, рекомендованим листом відправлено відповідачеві за адресою його реєстрації.
Згідно з інформацією, наданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області №1858 від 06.06.2022, ОСОБА_1 з 06.03.2002 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Дані надані станом на 10.04.2014.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено повістками, відправленими поштовим зв`язком за його місцем реєстрації. Зазначені повістки були отримані відповідачем, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштових відправлень.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, а також йому належним чином роз`яснені його права, зокрема на надання відзиву на позов.
Однак відповідач таким своїм правом не скористався та відзиву на позов не надав, однак подав заяву про застосування строку позовної давності.
Вимогу про застосування строку давності відповідач зазначив, що він перебував у договірних відносинах з позивачем, отримував кредитні картки та користувався кредитним лімітом.
З приводу заявленого до нього позову зазначив, що позивач, подаючи зазначений позов, пропустив строк позовної давності, оскільки відповідно з виписки за оспорюваним договором кредиту, станом на 28.07.2021 його заборгованість за кредитом виникла у результаті зняття готівки у банкоматах. При цьому останній раз з картки, виданої позивачем, він знімав готівку 31 травня 2014 року у сумі 420 гривень.
Крім того, останній раз він поповнював свою картку готівкою у терміналі самообслуговування 18 квітня 2016 року на суму 5000 гривень.
З урахуванням того, що заборгованість за кредитом виникла шляхом зняття ним готівки у банкоматах за період часу з 31 травня 2014 року, а також останнього поповнення ним своєї катрки, яке мало місце 18 квітня 2016 року, що свідчить про визнання ним свого зобов`язання та перериває перебіг позовної давності за зобов`язанням, що виникли раніше, трирічний строк позовної давності по зобов`язанню по поверненню кредитних коштів закінчився 18 квітня 2019 року.
Крім того, позивачем пропущений також строк позовної давності за вимогою про стягнення відсотків за користування кредитом.
Керуючись статтею 267 ЦК України заявляє про застосування строку позовної давності за позовними вимогами до нього заявленими АТ КБ "ПриватБанк" та просить відмовити у задоволенні позову.
За таких обставин суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
27.09.2013 року відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк», який є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг.
На підставі Договору надання банківських послуг, відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, яка додається до позову, а відповідачеві надано у користування кредитну картку. Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому було збільшено до 19000 гривень.
У даній анкеті-заяві вказано, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг. Також вказано, що позичальник ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які було надано для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщено на офіційному сайті банку. Позичальник зобов`язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має заборгованість, яка станом на26.07.2021 року становить 54003,87 грн, та складається з:
18900 гривень 09 копійок заборгованості за тілом кредиту,
35103 гривні 78 копійок - заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Вирішуючи даний спір суд враховує наступні положення чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України). Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частина 1 та 2 ст. 633 ЦК України визначають, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє саме підприємець, в даному випадку - АТ КБ «Приватбанк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляє банк, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим, банк повинен підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд враховує положення статті 257 ЦК України, згідно якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог, законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 -255 ЦК України.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ( ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.
Відтак, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства.
З наданих банком розрахунків заборгованості вбачається, що останній платіж в рахунок погашення існуючої заборгованості ОСОБА_1 здійснив 18 квітня 2016 року, а банк звернувся до суду з даним позовом, лише 02 серпня 2021 року, тобто з пропуском встановленого ЦК України строку позовної давності.
Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а статтею 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про доцільність застосування строку позовної давності до даних правовідносин.
Дослідивши надані позивачем докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049 ЦК України, 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 14 листопада 2022 року.
повне наіменування сторін:
позич: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, 01001, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;
представник позивача: Ляр Дмитро Юрійович, довіреність №3915-К-Н-О від 28 серпня 2020 року, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ел. адреса: zapros.v.sud@privatbank.ua;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Судове рішення № 107379443, Рокитнянський районний суд Київської області було прийнято 14.11.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 375/1052/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: