Рішення № 107372509, 17.11.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3051/22

Провадження № 2-а/484/64/22 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов від 25.08.2022 року серії АА № 00000810, № 00000811, про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтувала наступним.

Згідно постанови винесеної Савченком Владиславом Олеговичем, старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичне фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляд (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби Україні з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 25.08.2022 року серії АА № 00000810 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. Установлено, що 30.06.2022 року о 00.24 год. за адресою: М-30, км 440+527, Вінницька область зафіксовано транспортний засіб DAF ХF 460 РТ, державний номер НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 27,1% (10,871 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,3% (0,618 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 18,7% (4,51 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тонни та відстані між осями понад 1,3 м. до 1,4 м., за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Згідно постанови винесеної ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 25.08.2022 року серії АА № 00000811 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. Встановлено, що 30.06.2022 року о 00.24 год. за адресою: М-30, км 440+527, Вінницька область зафіксовано транспортний засіб DAF ХF 95.480,- державний номер НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 28,3% (11,349 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 18,3% (2,116 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тонн, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 16,3% (3,928 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м. до 1,4 м., за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Зазначені постанови отримані позивачем 02.09.2022 року.

Позивач вважає, що зазначені постанови є безпідставними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню в силу наступного.

Позивач наголошує на тому, що оскаржувані постанови не містять відомостей про зафіксований факт нормативних параметрів, що було б порушенням п. 22.5 ПДР.

Всупереч вимогам Інструкції з оформлення уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021, який набрав чинності 01.10.2021, в оскаржуваній постанові не міститься така інформація: марка, модель, державний номерний знак причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв, категорія транспортного засобу, ширина, висота, довжина, фактична шинність на вісі. Вона не містить інформації про тип транспортного засобу (контейнеровоз тощо), що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм, що впливає на визначення відсотку та маси перевищення нормативних параметрів, і як наслідок розміру штрафу при притягненні особи до відповідальності.

Зазначені недоліки ставлять під сумнів врахування вказаних критеріїв при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм.

Посилалась на те, що вона на момент фіксації правопорушення не була особою, яка відповідальна за технічний стан, обладнання, експлуатацію означеного вантажного автомобіля, а також перевезення вантажів. На підставі договору оренди № 21/4/3 від 01.04.2021 року вказаний вантажний автомобіль із спеціальним напівпричепом станом на дату вчинення правопорушення, перебуває у тимчасовому володінні та користуванні ТОВ «Самер-ОПТ», що підтверджується відповідним актом приймання-передачі орендованих транспортних засобів від 10.08.2021 року.

Сторони повідомлені про розгляд справи належним чином, що підтверджується зворотними повідомлення про вручення поштових відправлень, надали заяви з проханням слухати справу у їх відсутність.

Від представника відповідача на адресу суду 29.09.2022 року надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши матеріли справи, судом встановлено наступне.

Із Свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів вбачається, що автомобілі, які вказані у позові, належать на праві власності ОСОБА_1 .

Відносно позивача було складено постанови про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КупАП за обставин, викладених вище.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 132-1 передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами

За вчинення вказаних у позові правопорушень позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за кожне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

На переконання суду, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому Постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

У відповідності до п. 4 Порядку № 1174 основними функціями системи, зокрема, є: створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання; перевірка цілісності і достовірності файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів; забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку №1174).

Автоматичні пункти забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим Постановою КМУ від 24.02.2016 № 163.

Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбаченіКодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно положень п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку № 1174).

Згідно п. 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Порядком № 1174 встановлено, що під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних.

З системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що виконання державного контролю за безпекою на автомобільному транспорті може здійснюватись, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

В подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання, фотографії транспортного засобу тощо.

Система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів - у відповідності до діючого законодавства.

Посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену у відповідності до ст. 14-3 КУпАП; наявність /відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи; метаданих, сформованих автоматичним пунктом

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (п. 17 Порядку № 1174).

Враховуючи викладені обставини доводи позивача про те, що оскаржувані постанови не містять повного обсягу відомостей, які повинні бути у них зафіксовані, спростовуються положеннями діючого законодавства та є безпідставними і необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про зафіксований факт перевищення нормативних параметрів що є порушенням п. 22.5 ПДР, такі обставини також не знайшли свого підтвердження.

Ці доводи ОСОБА_1 ґрунтуються на помилковому тлумаченні положення п. 22.5 Правил дорожнього руху, які забороняють рух автомобільними дорогами транспортних засобів з перевищенням нормативних вагових параметрів, в тому числі у разі перевезення сипучих/наливних вантажів.

Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Отже встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь.

Враховуючи викладене перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Що стосується посилань позивача на те, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності як фізичну особу, яка на момент фіксації правопорушення не була відповідальна за технічний стан вантажного автомобіля та не є суб`єктом правопорушення, то суд вважає такі посилання безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що автомобілі DAF ХF 460 РТ, державний номер НОМЕР_1 , та DAF ХF 95.480,- державний номер НОМЕР_2 , належать на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

Отже, позивач, як власник несе відповідальність за адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зафіксоване за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах).

Згідно з п.2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1197 від 14.11.2018р., належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до ст.14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Судом не встановлено, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявні відомості про передачу в оренду, тобто, належного користувача транспортного засобу.

Таким чином, суд вважає, що немає підстав вважати, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є не ОСОБА_4 , а інша особа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню у зв`язку з його безпідставністю.

Віддповдно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В даному випадку, суд не може давати оцінку правомірності прийняття рішень іншого органу владних повноважень, оскільки це не є предметом спору, а тому в цій частині суд не вбачає підстав для прийняття рішень.

У відповідності до ст. 139 КАС України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8 - 12, 77, 242, 262-263, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанов від 25.08.2022 року серії АА №00000810, №00000811, про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст.132-1 КУпАП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата виготовлення повного тексту рішення 16.11.2022 року.

Суддя: