Рішення № 107372183, 17.11.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/7365/21

2-а/465/191/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2022 рокумісто Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Берчака Віталія Олександровича ЕАО №4725650 від 04.09.2021, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та закриття провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Берчака Віталія Олександровича від 04.09.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки та не маючи при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, та накладеноштраф урозмірі 425,00грн.Зпостановою позивачне погоджується,вважає їїнезаконною,необґрунтованою,оскільки такавинесена напідставі недопустимогопротоколу. Жодногоправопорушення вінне вчиняв,а відповідачемне доведенофакту правопорушенняу встановленомузаконом порядку,не поданожодних належнихта допустимихдоказів зцього приводу. Вказані обставини є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 16.09.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей ст.286 КАС України.

03 грудня 2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача складено уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Відповідачем долучено до адміністративних матеріалів відеозапис події, яка малі місце 04.09.2021. На підставі вказаних матеріалів було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Вказує, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та правомірною, в зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача згідно з відзивом просить провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідно доч.4ст.229КАС України,у разінеявки усудове засіданнявсіх учасниківсправи абоякщо відповіднодо положеньКАС Українирозгляд справиздійснюється завідсутності учасниківсправи (утому числіпри розглядісправи впорядку письмовогопровадження),фіксування судовогозасідання задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1ст.2 КАС України).

Судом встановлено, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Берчака Віталія Олександровича ЕАО №4725650 від 04.09.2021, ОСОБА_1 визнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.126КУпАП танакладено адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі425,00грн.

За змістом оскаржуваної постанови, ОСОБА_3 04.09.2021 о 10:50 год., керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 не був пристебнутий ременем безпеки, та при перевірці документів не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1 б ПДР, та чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього руху, які затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом п.2.1Правил дорожнього рухуУкраїни передбачено,що водіймеханічного транспортногозасобу повиненмати присобі: а)посвідчення водіяна правокерування транспортнимзасобом відповідноїкатегорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортнимзасобом особою,яка немає присобі абоне пред`явилау спосіб,який даєможливість поліцейськомупрочитати тазафіксувати дані,що містятьсяв посвідченніводія відповідноїкатегорії,реєстраційному документіна транспортнийзасіб,а такожполісі (договорі)обов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів (страховогосертифіката "Зеленакартка"),або непред`явила електроннепосвідчення водіята електроннесвідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу,чинний внутрішнійелектронний договірзазначеного видуобов`язкового страхуванняу візуальнійформі страховогополіса,а такожінших документів,передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Досліджуючи спірну постанову судом встановлено, що вона не містить посилання на докази, які приймалися до увага та були основою її винесення. В свою чергу відповідачем надано до суду відеозапис зі службової боді-камери, який вівся при винесені постанови відносно ОСОБА_4 , як доказ її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а).

Таким чином,наданий відповідачемвідеозапис неє належнимта допустимимдоказом вчиненняпозивачем адміністративногоправопорушення,а томудоказів керуванняпозивачем транспортнимзасобом,будучи непристебнутим ременембезпеки тане маючипри собіреєстраційного документана транспортнийзасіб матеріали справи не містять.

За правилами ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд прийшов висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, відсутність посилання у ній на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.

Згідно з ч. 5ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 454,00 грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача.

Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Берчака Віталія Олександровича ЕАО №4725650 від 04.09.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108833.

Повне рішення складено 17 листопада 2022 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.