Рішення № 107370030, 18.10.2022, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022м. ХарківСправа № 922/906/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл, Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49) до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр Московський, 299) про стягнення 34587510,77 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по договору про поворотну фінансову допомогу № б/н від 09.04.2021 у розмірі 30000000,00 грн, 1498743,65 грн інфляційних втрат, 643561,64 грн 3% річних, 2445205,48 грн пені, а також судові витрати в розмірі 518812,66 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про поворотну фінансову допомогу №б/н від 09.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання вказаною ухвалою суду призначено на 26.07.2022 о 14:30 год, про що повідомлено учасників справи.

26.07.2022 ухвалою Господарського суду Харківської області учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 23.08.2022 о 14:30 год.

28.07.2022 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені та 3% відсотків річних) на 99%, тобто до - 30887,67 грн, та відмовити в повному обсязі у стягненні втрат від інфляції.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що підприємство з об`єктивних причин не може самостійно здійснити швидке переорієнтування існуючого запланованого обсягу тягового виробництва на нових замовників, АТ "Завод "Електроважмаш" не отримує ані бюджетного фінансування, а ні будь-яких дотаційних чи преференцій. Також відповідач зазначає у відзиві, що у зв`язку із тяжкої економічною ситуацією, яка склалася не тільки у галузі важкого машинобудування, але й у всій державі, підприємством було запроваджено низку операційних заходів, основною метою яких є збереження робочих місць, додержання соціальних гарантій працівників та своєчасного наповнення бюджету держави.

Як наголошує відповідач у відзиві, АТ "Завод "Електроважмаш" внесено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017-2020 роках. Наказом Фонду державного майна України №777 від 08.06.2018 було прийнято рішення про приватизацію ДП "Завод "Електроважмаш".

Відповідач вважає, що накладення стягнення надмірних сум штрафних санкцій, значно зменшує вартість підприємства, що в результаті приватизації завдасть збитків державі в наслідок недоотримання реальної вартості підприємства.

Крім того, як зазначає відповідач, кожного разу коли стягуються надмірні штрафні санкції, це впливає на ділову репутацію боржника, що зумовить погіршення економічного стану боржника під час проведення процедури приватизації державного майна і призведе до економічних наслідків у вигляді упущеної вигоди для Держави України.

Також відповідач вказує, що на протязі 2020 року за різними судовими рішеннями стягувались з підприємства штрафні санкції, що кожного разу призводить до зменшення вартості підприємства, що в результаті приватизації завдасть збитків Державі внаслідок недоотримання реальної вартості підприємства.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), також враховуючи, що підприємство не могло вчасно здійснювати розрахунки з позивачем, оскільки з грудня 2019 року по сьогоднішній день існує заборгованість по заробітній платі, так станом на 22.07.2021 року така заборгованість склала 14,7 млн грн, а станом на 06.12.2021 - 66,4 млн грн.

Як зазначає відповідач, обставиною, що додатково стала причиною погіршення фінансового стану підприємства та фактично унеможливили виконання зобов`язань є оголошенням карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), посилаючись при цьому на ст. 617 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а також на п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України, в якому наведено ознаки непереборної сили, та визначено, що непереборна сила, це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України до вимог про стягнення 3% річних відповідач у відзиві посилається на постанову від 18.03.2020 у справі №902/417/18, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, таке: якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Як зазначає відповідач у відзиві, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, може зменшити загальний розмір відсотків річних, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання та відмовити у їх стягненні.

Також відповідач вказує у відзиві, що позивачем не надано документів, які б підтверджували факт та розмір його збитків.

23.08.2022 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи № 922/906/22 на іншу дату, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.09.2022 о 14:30 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2022 сторін повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.10.2022 о 14:30 год.

28.09.2022 за вх.№10769 ПАТ "Центренерго" надало клопотання, в якому просить суд задовольнити клопотання про участь представника ПАТ "Центренерго" у судовому засіданні 04.10.2022 о 14:30 год по справі №922/906/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2022 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

04.10.2022 у судовому засіданні оголошена перерва до 18.10.2022 о 14:30 год.

13.10.2022 ПАТ "Центренерго" засобами електронного зв`язку надало клопотання про участь у судовому засіданні 18.10.2022 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2022.

У судове засідання 18.10.2022 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.02.2019.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Листом №261-22/348 від 07.04.2021 Державне підприємство "Завод "Електроважмаш", правонаступником якого є акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш", звернулося до ПАТ "Центренерго" із проханням винайти можливість надання додаткової короткострокової (на три місяці поточного року) фінансової допомоги у розмірі 30000000,00 (тридцять мільйонів) гривень з метою погашення підприємством боргу по заробітній платі, податкам та енергоносіям, а також оплати за товарно-матеріальні цінності.

Протоколом №11/2021 засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Центренерго" від 09.04.2021 прийнято рішення про надання згоди на вчинення ПАТ "Центренерго" значного правочину, а саме надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ДП "Завод "Електроважмаш" на суму 30000000,00 грн для виплати боргів із заробітної плати, зі строком повернення до 31 травня 2021 року, та надати звіт про їх повернення.

09.04.2021 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (позивач, надавач) та Державним підприємством "Завод "Електроважмаш", правонаступником якого є акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш", (відповідач, отримувач) був укладений договір про поворотну фінансову допомогу (надалі - договір), за яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, надавач передає отримувачу кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору (надалі іменується "поворотна безвідсоткова фінансова допомога"), а отримувач зобов`язується повернути поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у порядку та строк визначені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога використовується отримувачем виключно для виплати боргів із заробітної плати та податків, про що отримувач зобов`язаний надати надавачу відповідні підтверджуючі документи (банківські виписки тощо).

Згідно з п. 1.3 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п. 14.1.257 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на день набрання чинності цього договору).

Пунктом 2.1 вказаного договору сторони визначили, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 30000000,00 грн (тридцять мільйонів грн 00 коп). ПДВ за даною операцією не передбачено.

У п. 2.2 цього договору сторони узгодили, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога може надаватись повністю однією сумою або складатися з декількох частин. Загальний розмір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, який може надатись одночасно отримувачу не повинен перевищувати суми, зазначеної у п. 2.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається надавачем повністю або частинами на підставі отриманої письмової заяви отримувача. Надання безвідсоткової фінансової допомоги залежить від фінансового стану надавача.

Згідно з п. 3.3 договору надавач, впродовж двох календарних днів з моменту отримання письмового замовлення від отримувача, перераховує грошові кошти у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок отримувача.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається строком на 53 календарних днів та підлягає поверненню до 31 травня 2021 року.

Відповідно до п. 5.1 договору отримувач зобов`язується у строк, встановлений у п. 4.1 цього договору, повернути надавачеві поворотну безвідсоткову фінансову допомогу.

Згідно з п. 5.2 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога повертається отримувачем у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок надавача та вважається поверненою надавану отримувачем з часу зарахування коштів на поточний рахунок надавача у банківській установі, що його обслуговує.

У п. 5.3 договору сторони визначили, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога вважається поверненою надавану отримувачем після сплати усієї суми, отриманої отримувачем згідно цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору, у разі порушення зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 7.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявністю) сторін і діє до 31.05.2021, але в будь-якому випадку не раніше виконання отримувачем своїх зобов`язань із повернення поворотної фінансової допомоги за цим договором.

Відповідно до п. 7.2 договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, вчинене під час дії цього договору.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором, надавши 09.04.2021 відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу на суму 30000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1262 ( 696567120201) від 09.04.2021 на суму 30000000,00 грн.

Відповідач не повернув позивачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу на суму 30000000,00 грн у строк, встановлений п. 4.1 договору.

26.08.2021 позивач надіслав відповідачу претензію №22/2555 від 25.08.2021 про сплату боргу та штрафних санкцій по договору №б/н від 09.04.2021, з вимогою у семиденний строк з дня отримання цієї претензії сплатити суму поворотної фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від простроченої суми, у сумі 31281018,90 грн, про що свідчать копії опису вкладення, фіскального чеку та списку згрупованих відправлень від 26.08.2021.

Відповідач отримав вищезазначену претензію позивача 30.08.2021, про що свідчить інформація щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 0505013479598.

03.12.2021 позивач надіслав відповідачу вимогу №08/4094 від 03.12.2021 про сплату кредиторських вимог, в якій вимагав негайного виконання Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" перед ПАТ "Центренерго" по поверненню поворотної фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від простроченої суми, у сумі 33562654,69 грн, про що свідчать копії опису вкладення, фіскального чеку та списку згрупованих відправлень від 03.12.2021.

Відповідач отримав вищезазначену вимогу позивача 07.12.2021, про що свідчить інформація щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 0505044640338.

В матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на претензію і на вимогу позивача, а також відсутні докази повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 30000000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором про поворотну фінансову допомогу від 09.04.2021 становить 30000000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення наданої йому суми позики не виконав, отримані кошти не повернув, відтак у нього виникла заборгованість перед позивачем щодо повернення вказаних коштів у сумі 30000000,00 грн.

Також відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов`язку щодо повернення позивачу поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в сумі 30000000,00 грн за договором про поворотну фінансову допомогу від 09.04.2021, господарському суду не надав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Одним із видів господарських санкцій відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Розмір штрафних санкцій згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.4 вищезазначеного договору сторони визначили, що при порушені отримувачем строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вказаного у п. 4.1 цього договору, він повинен сплатити на поточний рахунок надавача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від простроченої суми.

На підставі п. 6.4 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.06.2021 по 01.12.2021 у сумі 2445205,48 грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов`язань.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору сторони визначили, що при порушенні отримувачем строку повернення поворотної фінансової допомоги, він зобов`язаний сплатити суму поворотної фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляцій за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.06.2021 по 16.02.2022 у сумі 643561,64 грн та інфляційні за період червень 2021 року - січень 2022 року у сумі 1498743,65 грн.

У відзиві на позову заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, тобто до - 30887,67 грн на підставі положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.

В обґрунтування цього клопотання відповідач посилається на те, що: по-перше, підприємство має збитковий фінансовий результат та заборгованість по заробітній платі перед працівниками (яка відповідно до ЗУ "Про оплату праці" здійснюється в першочерговому порядку). Тобто, у підприємства відсутня вина у простроченні зобов`язання, оскільки останнє виникло в зв`язку з обставинами непереборної сили; по-друге, на настання форс-мажорних обставин, якими позивач вважає заходи карантину, введені постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020; по-третє, позивачем жодним чином не доведено, що йому завдано збитки простроченням зобов`язання зі сторони підприємства. По-четверте, співвідношення між загальною сумою зобов`язання та розміром нарахованих позивачем штрафних санкцій є неспівмірно високим.

На підтвердження клопотання про зменшення розміру пені на 99% і незадовільного майнового стану, відповідач надав копії: витягів із ухвал Господарського суду Харківської області 16.04.2020 у справі №922/760/20, від 10.06.2020 у справі №922/760/20, від 11.11.2020 у справі №922/2441/20; постанови про накладення арештів від 03.08.2020 у ВП №62702488; постанови про арешт коштів боржника від 30.11.2020 у ВП №63763980; витягів з постанов про арешт від 22.09.2021 у ВП №63763980 та від 22.10.2021 у ВП №63570060; наказів ФДМУ №777 від 08.06.2018 та №1084 від 06.11.2019; розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36-р; довідки №244/292 від 22.07.2021; наказів №309 від 24.07.2020, №427 від 21.10.2020, №491 від 16.12.2020, №498 від 17.12.2020, №261-01/09 від 26.01.2021, №261-01/61 від 22.02.2021, №261-01/145 від 29.03.2021, №261-01/230 від 22.04.2021, №261-01/381 від 28.05.2021, №261-01/546 від 24.06.2021, №261-01/722 від 22.07.2021, №261-01/04 від 30.08.2021, №261-01/202 від 24.09.2021, №261-01/380 від 25.10.2021 та №261-01/530 від 25.11.2021.

Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Посилання відповідача у відзиві на те, що у підприємства відсутня вина у простроченні зобов`язання, оскільки останнє виникло в зв`язку з обставинами непереборної сили, суд вважає безпідставними, оскільки згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Матеріали справи не містять будь-яких повідомлень відповідачем позивача щодо пропонування позивачу графіку погашення заборгованості або про неможливість виконання зобов`язання за договором у зв`язку з відсутністю коштів.

Крім того, відсутність коштів не виправдовує бездіяльність відповідача та не може бути підставою для його звільнення від виконання зобов`язання по поверненню поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 30000000,00 грн за договором про поворотну фінансову допомогу № б/н від 09.04.2021.

Посилання відповідача у відзиві на те, що співвідношення між загальною сумою зобов`язання (30000000,00 грн) та розміром нарахованих позивачем штрафних санкцій (2445205,48 грн) є неспівмірно високим, суд вважає безпідставними, оскільки сторони в укладеному договорі узгодили відповідальність покупця (п. 6.4 договору).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на настання форс-мажорних обставин, якими позивач вважає заходи карантину, введені постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, суд вважає помилковими та документально не підтвердженими з огляду на наступне.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії ТПП України №44(5) від 18.12.2014 (надалі - Регламент).

Згідно з п. 3.1 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Пунктом 3.2 Регламенту визначено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

З аналізу положень статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пунктів 3.1, 3.2, 6.2, 6.4 Регламенту слідує, що форс-мажорними обставинами в розумінні наведених положень законодавства є обставини, які унеможливлюють виконання певного зобов`язання за договором, на підтвердження чого видається відповідний сертифікат.

Проте, відповідач не надав суду сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Крім того, встановлення саме судом наявності форс-мажорних обставин до компетенції господарського суду не відноситься.

До того ж, відповідачем не вказано та не доведено яким чином форс-мажорні обставини завадили йому виконати свої зобов`язання за договором про поворотну фінансову допомогу №б/н від 09.04.2021.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем не надано документів, які б підтверджували факт та розмір його збитків, суд також вважає помилковими, оскільки позивач не просить стягнути з відповідача збитки.

Посилання відповідача у відзиві на те, що з грудня 2019 року по цей час відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими документально.

Крім того, слід зазначити, що відсутність коштів для належного виконання грошового зобов`язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99%, що викладене у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне відхилити його як необґрунтоване, оскільки відповідач не довів винятковості свого випадку, тяжкої фінансової ситуації, не обґрунтував розмір (99%), на який він просить зменшити пеню, та не підтвердив документально.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, сплати пені, 3% річних та інфляційних або будь-які обґрунтовані заперечення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №152 від 14.07.2022), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789.

При цьому Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі.

Згідно з статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 193, 217, 230, 231, 233 ГК України, статтями 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 1046, 1050 ЦК України, статтями 1, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", статтями 2, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 202, 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр Московський, 299. Код ЄДРПОУ 00213121) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл, Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49. Код ЄДРПОУ 22927045) заборгованість за договором про поворотну фінансову допомогу від 09.04.2021 в сумі 30000000,00 грн, пеню за період з 01.06.2021 по 01.12.2021 у сумі 2445205,48 грн, 3% річних за період з 01.06.2021 по 16.02.2022 у сумі 643561,64 грн, інфляційні за період червень 2021 року - січень 2022 року у сумі 1498743,65 грн та судовий збір у сумі 518812,66 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "17" листопада 2022 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.