Ухвала суду № 107361892, 17.11.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3543/20

1-кп/212/127/22

У Х В А Л А

17 листопада 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020040730000545 від 03.03.2020 року та за №12020040730000092 від 11.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, -

встановив:

На розгляді суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Стороною захисту, зокрема обвинуваченим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про витребування інформації - завірених належним чином копій документів, а саме журналу відвідувачів відділення поліції № 3 Криворізького районного управління ГУ НП в Дніпропетровській області за 01.04.2020 , 06.03.2020 , 10.03.2020,15.05.2020.

У судовому засіданні вказане клопотання стороною захисту підтримано.

Прокурор ОСОБА_3 заперечуючи проти клопотання, вказав, що згідно вимог чинного законодавства суд не наділений функцією збору доказів, сторона захисту має законом закріплене право самостійного звернення до відповідних органів, в тому числі поліції. Тому підстави для задоволення відсутні.

Суд розглянувши клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого про витребування інформації - завірених належним чином копій документів, а саме журналу відвідувачів відділення поліції № 3 Криворізького районного управління ГУ НП в Дніпропетровській області, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання та зауважує наступне:

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 рокуза № 2657-XII визначено поняття «документ», а саме - як матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Також вказаною нормою зазначеного Закону визначено поняття «інформація» - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Саме по собі клопотання сторони захисту не містить ні правового, ні доказового обґрунтування необхідності у витребуванні судом зазначених вище документів у кримінальному провадженні та неможливості самостійного отримання вказаних документів.

Так, не зазначено, що бажають отримати у такий спосіб (яку теоретично ймовірну інформацію, відомості) та яким чином вона може вплинути на доказування у провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 .

Запитувані стороною захисту документи (копії журналу відвідувачів у відділі поліції за 01.04.2020 р.) не підпадають під критерії інформації: з обмеженим доступом, для службового користування або яка містить охоронювану законом таємницу, яка міститься в речах і документах, відповідно до вимог ст.ст. 20, 21 ЗУ Про інформацію, ст.ст. 6 ч. 1 п. 3, ч. 2, 9 ч. 1 п. 1 ЗУ Про доступ до публічної інформації, ст. 162 КПК України, що не створює законодавчих та будь-яких інших штучних перешкод адвокату в отриманні запитуваних документів з відповідною інформацією (відомостями) яка міститься в них.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче:

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК Українидоказування у кримінальному провадженні- це здійснювана у встановленому законом порядку діяльність, що полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Збирання доказів чинним законодавством регламентоване ст. 93 КПК України, відповідно до частини 1 якої збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження (обвинувачення та захисту), потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, яка полягаєв пошуку,виявленні йфіксації увстановленому порядкуматеріальних таідеальних слідівкримінального правопорушенняабо іншихфактичних даних,що маютьзначення длякримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до чинного КПК України до сторони захисту з повним об?ємом процесуальних прав та обов?язків належить підозрюваний/обвинувачений та його захисник адвокат, оскільки, відповідно до:

Ст. 59 Конституції України, яка передбачає: «Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав»;

Ст. 129 Конституції України, яка серед основних задач судочинства, окрім іншого, виділяє: «…рівність усіхучасників судовогопроцесу передзаконом ісудом; змагальністьсторін тасвобода внаданні нимисуду своїхдоказів іу доведенніперед судомїх переконливості; забезпечення обвинуваченому права на захист»;

Ст.131-2Конституції України,яка регламентує:«Засади організаціїі діяльностіадвокатури таздійснення адвокатськоїдіяльності вУкраїні визначаютьсязаконом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення»;

Ст.19ч.1п.3ЗУ «Проадвокатуру таадвокатську діяльність»,яка одним з видів адвокатської діяльності виділяє: «…захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, …. а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення»,

Ст. 45 КПК України, яка визначає: «Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію)».

Ст. 20 ч. 1 КПК України, яка регламентує: «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом»;

Ст. 22 ч. 2 КПК України, яка визначає: «Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом»;

Ст. 7 ч. 1 п.п. 1, 2, 12, 13, 15, 17 КПК України, яка передбачає: Зміст таформа кримінальногопровадження повиннівідповідати загальнимзасадам кримінальногопровадження,до яких,зокрема,відносяться: верховенствоправа; законність; заборона двічіпритягувати докримінальної відповідальностіза однеі тесаме правопорушення; забезпеченняправа назахист; змагальністьсторін тасвобода вподанні нимисуду своїхдоказів іу доведенніперед судомїх переконливості; забезпеченняправа наоскарження процесуальнихрішень,дій чибездіяльності,тощо ...; а також у інших національних та міжнародних нормативно-правових документах, що стосуються реалізації стороною захисту права на захист та збору доказів.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом:

- витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;

- ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій,

- здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів, зазначено в частині 3 ст. 93 КПК України.

На практиці цей спосіб збору доказів застосовується виключно захисником підозрюваного/обвинуваченого, яким може бути тільки адвокат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України від 5 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб за їх згодою. Порядок виконання таких запитів регламентується ст. 24 цього Закону.

Фактично в результаті застосування зазначеного способу отримуються предмети з документами, які набувають процесуальний статус документів -доказів або речових доказів, які стороні захисту у подальшому необхідно відкрити стороні обвинувачення в порядку ст. 290 ч. 11 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7,9,10,22,369,371,372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання сторони захисту витребування інформації - завірених належним чином копій документів, а саме журналу відвідувачів відділення поліції № 3 Криворізького районного управління ГУ НП в Дніпропетровській області за 01.04.2020, 06.03.2020 , 10.03.2020,15.05.2020 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1