Постанова № 10735496, 04.08.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 р. № 7/591 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2010 року у справі № 7/591 за позовом відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, за участю третьої особи акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", про стягнення суми,

Встановив:

У серпні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 1 жовтня 2008 року по 1 лютого 2009 року в розмірі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 2867385,54 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 05618/2-10 від 20 квітня 2005 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10 грудня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 62, код ЄДРПОУ 31731838) на користь відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 2867385,54 грн. боргу, 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2010 року рішення місцевого суду змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: позов задовольнити повністю. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 31731838, р/р 26001053103432 в КР УКБ "Приватбанк", МФО 321842, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664, р/р 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ "Хрещатик" м. Києва, МФО 300830) 2867385,54 грн. боргу, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі від 16 березня 2010 року скасувати, в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з встановленого ним факту, що в період з 1 жовтня 2008 року по 1 лютого 2009 року позивачем, згідно умов укладеного сторонами у справі договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20 квітня 2005 року, надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення вартістю 10239570,98 грн. Дані послуги оплачені відповідачем частково, в сумі 7372185,44 грн., доказів сплати решти, в розмірі 2867385,54 грн., не надано, що свідчить про обґрунтованість заявленого позову.

При розгляді справи в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову, зазначивши, при цьому, наступне:

- за умовами укладеного сторонами договору відповідачу надаються послуги з постачання питної води і договором не передбачено постачання тільки холодної води, чи холодної води, що йде на підігрів для виробництва гарячої води;

- позовні вимоги позивача не суперечать вимогам ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою визначено, що централізоване постачання холодної та гарячої води визначено як один із видів житлово-комунальних послуг, який не можна розділити окремо на постачання холодної та постачання гарячої води.

Проте, з висновком попередніх судових інстанцій про задоволення позову погодитись не можна, оскільки такий висновок є передчасним, зробленим без належного з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення даного спору та застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В порушення вказаної норми права, попередні судові інстанції не встановили та не зазначили про це в судових рішеннях, які конкретно об'єми питної води згідно договору поставлено відповідачу, яка кількість цієї води подана на підігрів, чи постачалась позивачем саме відповідачу холодна вода на підігрів, якими документами це передбачено, в якому об'ємі, чи відноситься до предмету діяльності відповідача виробництво гарячої води, хто саме постачає гарячу воду відповідачу, які засоби та порядок обліку об'ємів постачання, які тарифи встановлено стосовно цього питання чинним законодавством України.

Між тим, встановлення та з'ясування зазначених питань має істотне значення для правильного вирішення спору та застосування норм матеріального права.

При цьому, посилання апеляційного суду на те, що централізоване постачання холодної та гарячої води визначено як один із видів житлово-комунальних послуг, який не можна розділити окремо на постачання холодної та постачання гарячої води, є помилковим, зробленим без аналізу визначених Законом України "Про житлово-комунальні послуги" правовідносин, що виникають між виробниками, виконавцями і споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, повноважень суб'єктів цього закону.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 10 грудня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2010 року у справі № 7/591 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.