Постанова № 10735385, 09.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.08.10Справа №2а-1992/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

Головуючого судді Дудкіної Т.М.,

при секретарі Носатові М.С.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача Лінніка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000192310/0 від 02.04.2010, №0000192310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (приватних підприємств) у розмірі 1279,50 грн., №00002020310/0 від 02.04.2010, №0000202310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (нерезидентів) у розмірі 59352,69 грн.

Стосовно податкових повідомлень-рішень №0000192310/0 від 02.04.2010, №0000192310/ від 09.06.2010 позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача наявні всі необхідні документи для підтвердження витрат на авіаквиток у розмірі 3413,40 грн., й такі витрати обґрунтовано включені ним до складу валових витрат; стосовно податкових повідомлень-рішень №00002020310/0 від 02.04.2010, №0000202310/1 від 09.06.2010 позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплачений нерезиденту дохід не є доходом з джерелом його походження з України й від здійснення господарської діяльності, а також тим, що відповідно до Конвенції між Урядом України і урядом Республіки Індія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, одержаний нерезидентом від позивача дохід оподатковується у державі нерезидента.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, з тих мотивів, що позивачем не наданий до перевірки проїзний документ авіаквиток, вартість якого включена позивачем до складу валових витрат; виключний перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів, визначений статтею 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить штрафних санкцій, внаслідок чого при виплаті останніх нерезиденту позивач мав утримати з нього податок /а.с.97-99/.

26.07.2010 від представника позивача надійшла заява (вх..№4936) про зміну (уточнення) позовних вимог, у якій він просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000192310/0 від 02.04.2010, №0000192310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (приватних підприємств) у розмірі 1279,50 грн., №00002020310/0 від 02.04.2010, №0000202310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (нерезидентів) у розмірі 59352,69 грн., та податкову вимогу №1/116 від 29.06.2010 на суму 60631,44 грн. (59352,69 грн. + 1279,50 грн. переплата 0,75 грн.) /а.с.109-116/.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву, а також з огляду на судову практику з аналогічного спору в частині неутримання податку з доходів нерезидента.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя проведена планова документальна перевірка Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009.

За результатами перевірки складений акт №847/10/23-123/24865093/30 від 22.03.2010 (далі за текстом Акт перевірки) /а.с.10-38/.

Перевіркою встановлено:

1. Порушення позивачем пунктів 13.1, 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не нарахування та не сплата податку з доходів нерезидента з виплаченої нерезиденту суми штрафних санкцій за невиконання умов контракту, внаслідок чого занижений податок на доходи нерезидентів у розмір 19 784,23 грн., у тому числі за перше півріччя 2008 року у розмірі 12 962,78 грн., за 9 місяців 2008 року у розмірі 19 784,23 грн.

2. Порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включення до складу валових витрат суми 3413,40 грн., не підтвердженої первинними документами, внаслідок чого занижений податкок на прибуток підприємств у 1 кварталі 2008 на суму 853,00 грн.

На підставі акта перевірки №847/10/23-123/24865093/30 від 22.03.2010 відносно Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0000192310/0 від 02.04.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1279,50 грн., у тому числі 853,00 грн. основний платіж, 426,50 грн. штрафні санкції /а.с.41/.

-№00002020310/0 від 02.04.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 59352,69 грн., у тому числі 19784,23 грн. основний платіж, 39568,46 грн., - штрафні санкції /а.с.40/.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 09.06.2010 за вих. №4360/10/25-020 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 02.04.2010 №0000192310/0, №00002020310/0 без змін /а.с.46-49/. З метою доведення до платника податків нового строку сплати сум податкових зобовязань позивачу направлені податкові повідомлення-рішення від 09.06.2010 №0000192310/1 на суму 1279,50 грн., №00002020310/1 на суму 59352,69 грн. /а.с.50, 51/.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000192310/0 від 02.04.2010, №0000192310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (приватних підприємств) у розмірі 1279,50 грн.

Як встановлено перевіркою, до валових витрат підприємства за 1 квартал 2008 року включена вартість авіаквитку за маршрутом Київ Мілан Алжир Рим - Київ у звязку із відрядженням заступника директора Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»Тоцького О.Д. (підстава: наказ по підприємству від 09.01.2008). Згідно рахунку-фактурі від 09.01.2008 №09/01/01-А позивач перерахував кошти у розмірі 3 413,40 грн. (без податку на додану вартість) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛП ГРУП», м. Київ, за авіаквиток за маршрутом Київ Мілан Алжир Рим - Київ для Тоцького Олександра Дмитровича, шляхом оформлення платіжного доручення №1478 від 10.01.2008 на суму 3 413,40 грн. Відповідачем до перевірки не був наданий первинний бухгалтерський документ, а саме: авіаквиток (посадочний квіток) за маршрутом Київ - Мілан Алжир Рим - Київ для Тоцького Олександра Дмитровича, який засвідчує отримання авіа послуг /а.с.14 оборотна сторінка, 15/.

Згідно з розділом 3 «Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації України від 14.03.2006 №187, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.06.2006 за N 706/12580, квиток - документ, що має назву "Пасажирський квиток та багажна квитанція", у тому числі електронний квиток, виданий перевізником (його агентом), який включає умови договору перевезення та повідомлення, разом з польотними та пасажирським купонами; електронний квиток - електронний документ, який включає роздрук маршруту, електронні купони і, у разі використання, документ для посадки.

За правилом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту наведеної норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вбачається, що до складу валових витрат не належать витрати, які взагалі не підтверджені якими-небудь документами.

У листі від 02.03.2009 N 31-34000-10-25/5704 Міністерство Фінансів України зазначило - виходячи з того, що електронний авіаційний квиток не складається на бланках суворого обліку та законом його не віднесено до переліку розрахункових або платіжних документів, обґрунтованість віднесення вартості електронного квитка до валових витрат платник податку має підтвердити відповідними розрахунковими або платіжними документами, які б засвідчували здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, квитанція до прибуткового касового ордера, виписка з карткового рахунку). Первинними документами, які фіксують факти витрачання коштів на придбання електронного авіаційного квитка і можуть бути підставою для їх відображення в бухгалтерському обліку, є відповідні платіжні документи.

З пояснень представника позивача випливає, що відривна частина посадкового талону пасажира була втрачена Тоцьким Олександром Дмитровичем, проте його перебування у відрядженні та витрати на авіаквиток у розмірі 3 413,40 грн., підтверджуються такими документами: рахунком-фактурою від 09.01.2008 №09/01/01-А на суму 3 413,40 грн. /а.с.82/, платіжним дорученням №1478 від 10.01.2008 на суму 3 413,40 грн. /а.с.83/, видатковою накладною від 10.01.2008 на суму 3 413,40 грн. /а.с.84/, багажною квитанцією на імя Тоцького Олександра /а.с.85/, роздруківкою маршруту, у якій, зокрема, зазначені імя пасажира Тоцький Олександр, та номер квитку 055 4610283329 /а.с.86-87/, командировочним посвідченням на імя Тоцького Олександра Дмитровича /а.с.121/, розпорядженням на виконання робіт від 09.01.2010 №01 /а.с.123/, авансовим звітом про витрачання іноземної валюти за час перебування у закордонному відрядженні /а.с.124/, рахунком готелю AURASSI»(Алжир) від 17.01.2010 /а.с.125/, наказом про відрядження заступника директора Тоцького О.Д., до Алжиру /а.с.126/, візою та відміткою у закордонному паспорті про вибуття 12.01.2010 з України та прибуття 18.01.2010 В Україну /а.с.128, утому числі оборотна сторінка/, лист-підтвердження Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛП ГРУП»,\ від 23.07.2010 про отримання від позивача коштів у розмірі 3413,40 грн. за авіаквиток за маршрутом Київ-Мілан-Алжир-Рим-Київ /а.с.130/.

За наявності перелічених документів формальна відсутність, у звязку із втратою, відривної частини посадкового талону пасажиру, не позбавляє позивача права на віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 3 413,40 грн., сплаченої за авіаквиток за маршрутом Київ-Мілан-Алжир-Рим-Київ, а положення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосовані відповідачем до спірної спірних відносин протиправно.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000192310/0 від 02.04.2010, №0000192310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязаня з податку на прибуток підприємств (приватних підприємств) у розмірі 1279,50 грн., є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо податкових повідомлень-рішень №00002020310/0 від 02.04.2010, №0000202310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (нерезидентів) у розмірі 59352,69 грн.

Як встановлено перевіркою Дочірнє підприємство «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»на адресу нерезидента - Президента Індії, представленого Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії здійснило перерахування штрафних санкцій у розмірі 27 113,37 доларів США (131894,90 грн.) при виконанні контрактів від 27.09.2007 №030-1407/7/05V1EC203 (далі Контракт 1) та від 31.08.2007 №030-1407/23/06V1FC087 (далі Контракт 2), укладених між позивачем - постачальником та Президентом Індії, представленим Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії - замовником на постачання суднових запасних частин /а.с.32-33/.

Підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 статті 2 Контракту 1 та Контракту 2 передбачено, що у випадку, якщо постачальник не може поставити майно до дати, указаної у контракті, замовник утримує з постачальника суму заздалегідь оцінених збитків у розмірі 0,5% від контрактної вартості недопоставленого у строк майна за затримку за кожен тиждень або його частину.

Згідно з пунктом 3.1 Контракту 1, поставка майна здійснюється авіатранспортом/морським транспортом з аеропортів/морських портів України, на умовах СІР/СІF до аеропорт/морський порт Мумбай відповідно до редакції «ІНКОТЕРМС 2000»протягом 7 місяців від дати підписання сторонами контракту/а.с.75-80/.

Відповідач відвантажив товар на адресу Президента Індії, представленого Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії згідно вантажним митним деклараціям:

-№123000001/8/002324 з відміткою Севастопольської митниці 05.05.2008 на суму 110 413,20 грн., що за комерційним курсом НБУ = 5,05 еквівалентно 21 864,00 доларів США;

-№123000001/8/002328 з відміткою Севастопольської митниці 05.05.2008 на суму 260 802,20 грн., що за комерційним курсом НБУ = 5,05 еквівалентно 51 644,00 доларів США,

-№123000001/8/002357 з відміткою Севастопольської митниці 06.05.2008 на суму 1 741 921,75 грн., що за комерційним курсом НБУ = 5,05 еквівалентно 344 935,00 доларів США.

Тобто товар на адресу нерезидента відвантажений з порушенням строків поставки, визначених пунктом 3.1 контракту №030-1407/7/05V1EC203 від 27.09.2007.

За несвоєчасне відвантаження майна позивач виплатив на адресу Президента Індії, представленого Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії штрафні санкцій у розмірі 17 727,32 доларів США, згідно наступних платіжних доручень: №13 від 20.05.2008 (проведено банком 20.05.2008) на суму 2 305,24 доларів США, у т.ч. 2 205,24 долара США - штраф за пізнє відвантаження, що за комерційним курсом НБУ = 5,05 еквівалентно 11 136,46 грн.; №15 від 28.05.2008 (проведено банком 29.05.2008) на суму штрафних санкцій 15 522,08 доларів США, що за комерційним курсом НБУ = 4,85 еквівалентно 75 282,09 грн.

Загальна вартість Контракту 2 складає 276 279,00 доларів США та перераховується постачальнику шляхом відкриття безвідкличного документарного акредитиву.

Згідно з пунктом 3.1 Контракту 2, поставка майна здійснюється авіатранспортом/морським транспортом з аеропортів/морських портів України, на умовах СІР/СІF до аеропорт/морський порт Мумбай відповідно до редакції «ІНКОТЕРМС 2000»протягом 8 місяців від дати підписання сторонами контракту /а.с.68-73/.

Відповідач відвантажив товар на адресу Президента Індії, представленого Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії згідно вантажним митним деклараціям:

-№123000001/8/001765 з відміткою Севастопольської митниці 04.04.2008 на суму 225 947,10 грн., що за комерційним курсом НБУ = 5,05 еквівалентно 44 742,00 доларів США;

-№123000001/8/003386 з відміткою Севастопольської митниці 26.06.2008 на суму 212 494,46 грн., що за комерційним курсом НБУ = 4,8497 еквівалентно 43 816,00 доларів США;

-№123000001/8/003736 з відміткою Севастопольської митниці 11.07.2008 на суму 908 888,77 грн., що за комерційним курсом НБУ = 4,8417 еквівалентно 187 721,00 доларів США.

Таким чином товар на адресу нерезидента по ВМД №123000001/8/003736 від 11.07.2008 на суму 187 721,00 доларів США відвантажений з порушенням строків поставки, визначених пунктом 3.1 Контракту 2.

За затримку відвантаження товару позивач сплатив Президенту Індії, представленому Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії, згідно меморіального ордеру №6532874 від 01.08.2008 суму заздалегідь оцінених збитків у розмірі 9 386,05 доларів США, що за комерційним курсом НБУ = 4,8451 еквівалентно 45 476,35 грн.

Усього за перевіряє мий період позивач сплатив Президенту Індії, представленому Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії штрафних санкцій у розмірі 27 113,37 доларів США або 131 894,90 грн. у тому числі: за перше півріччя 2008 року - 17 727,32 дол. США (86 418,55 грн.), за 9 місяців 2008 року 27 113,37 дол. США (131 894,90 грн.).

На порушення Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №28 від 16.01.1998, звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидента, з вказівкою сум виплачених доходів з джерелом їх походження з України, до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя не надавались.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою (частина перша статті 377 Господарського кодексу України).

Порядок оподаткування доходів нерезидентів встановлений статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За правилом пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент або постійне представництво нерезидента, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої їм особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, по ставці в розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у том числі на рахунки нерезидента в гривнях) оподатковуються у порядку в за ставками, визначеними цією статтею. обкладають податком у порядку й по ставках, визначеним цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, в тому числі, інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (підпункт «й»пункту 13.1 статті 13 Закону).

Доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо) (п 1.21 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход загальна сума доходу платника податків від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді: …сум штрафів і / або неустойки або пені, фактично отриманих за рішенням сторін договору.

Виключний перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів, визначений ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, та не містить штрафних санкцій, якими у розумінні статті 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у випадку порушення їм правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, нерезидент (Президент Індії, представлений Об'єднаним Головним Штабом Міністерства Оборони (ВМС) Індії), що уклав на території України з позивачем контракти №030-1407/7/05V1EC203 від 27.09.2007, №030-1407/23/06V1FC087 від 31.08.2007 року, є учасником господарських відносин, який одержує доходи із джерелом походження з України у вигляді штрафних санкцій.

Положеннями статті 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Індія «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал», ратифікованої Законом України від 20.09.2001 №2737-ІІІ, передбачено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Проте, позивачем не враховані положення Постанови Кабінету Міністрів України №407 від 06.05.2001 якою затверджено Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

Так, пункт 4 зазначеного Порядку передбачає, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Норми зазначеної постанови чітко передбачають, що для звільнення субєкта від обовязку утримувати та сплачувати податок на доходи, отримані його контрагентом-нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, необхідною умовою є наявність відповідної довідки, яка є дійсною лише в межах календарного року, в якому вона видана.

Слід зазначити, що у даному випадку немає конкуренції норм вказаних Міжнародної Конвенції та Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки норми Постанови визначають умови застосування міжнародно-правового акту, а не встановлюють відмінне від нього законодавче регулювання спірних правовідносин.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.04.2010 у справі №5/3276-19/423А (К-12907).

Позивачем ані під час перевірки ані під час судового розгляду справи відповідна довідка щодо контрагента не надана, у звязку з чим на нього поширюється дія пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо обовязку утримати податок з доходів нерезидента у вигляді штрафних санкцій, по ставці в розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

Відповідно до пункту 16.13 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідальність за утримання і перерахування в бюджет податків, відзначених у статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати. Перерахування податків, відзначених у ст. 13 вищевказаного закону здійснюється до або в момент здійснення таких виплат.

В порушення пунктів 13.1, 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Дочірнє підприємство «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»не здійснило утримання та перерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів у розмірі 19 784,23 грн., у тому числі за перше півріччя 2008 року у розмірі 12 962,78 грн., за 9 місяців 2008 року у розмірі 19 784,23 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

На підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»відповідачем застосовані штрафні санкції у розмірі 39 568,46 грн.

За таких обставвин позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00002020310/0 від 02.04.2010, №0000202310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (нерезидентів) у розмірі 59352,69 грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене податкова вимога відповідача №1/116 від 29 червня 2010 року про сплату заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями №0000192310/0 від 02.04.2010, №0000192310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (приватних підприємств) у розмірі 1279,50 грн., №00002020310/0 від 02.04.2010, №0000202310/1 від 09.06.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (нерезидентів) у розмірі 59352,69 грн., підлягає визнанню протиправною та скасуванню у частині, що стосується боргу за податковими повідомленнями-рішеннями №0000192310/0 від 02.04.2010, №0000192310/1 від 09.06.2010 на суму 1279,50 грн.

Постанова складена у повному обсязі 10.08.2010.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0000192310/0 від 02 квітня 2010 року, №0000192310/1 від 09 червня 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1279,50 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №1/116 від 29 червня 2010 року в частині стягнення заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями №0000192310/0 від 02 квітня 2010 року, №0000192310/1 від 09 червня 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1279,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Дудкіна