Рішення № 107350438, 14.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2022Справа № 910/2937/22За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

про стягнення 32 873, 00 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 32 873,00 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 відкрито провадження у справі № 910/2937/22, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.04.2022 відповідачем подано відзив на позов, а 02.05.2022 від позивача надійшла письмова відповідь на відзив.

Керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «К.А.Н. Девелопмент» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU-20253, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Toyota Avensis». д/н НОМЕР_1 .

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 14.06.2021 на вул. Сім`ї Хохлових, 10 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Toyota Avensis». д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Nissan Qashqai», д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2021, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як слідує із доводів позивача, 02.08.2021 він на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, Страхового акту № 10116 від 02.08.2021 , виходячи з рахунку № ВДиС-0041949 від 03.07.2021, враховуючи дані Звіту про оцінку КТЗ № 04-13/07-1 від 13.07.2021, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 77 079, 60 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3824 від 02.08.2021.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/0147637.

Однак, як стверджує позивач, відповідач визнав вищевказану ДТП страховим випадком та визначив страхове відшкодування лише в розмірі 13 721, 00 грн, надавши розрахунок страхового відшкодування, який визначений на основі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1724 від 30.08.2021, складного оцінювачем ФОП Демяненко М.М.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на наступне:

- відповідач виконав взяті на себе зобов`язання за договором страхування та виплатив на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 13 721, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу № АР/0147637 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.

Пунктом 7.39 Методики визначено, що винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

Заперечуючи проти визначеного позивачем розміру страхового відшкодування, відповідач послався на звіт № 1724 від 30.08.2021 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 13 721, 00 грн.

Водночас Законом України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методикою регулюються процедури проведення оцінки КТЗ та його технічного огляду. Вказані нормативно-правові акти визначають імперативний обов`язок оцінювача/експерта перед складанням будь-яких звітів та експертиз безпосередньо оглянути КТЗ та встановити всі його характерні особливості.

Згідно з пунктом 5.1 Методики Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Однак, судом встановлено, що особистий огляд пошкодженого транспортного засобу «Toyota Avensis». д/н НОМЕР_1 , представниками відповідача й оцінювачем не проводився.

Більш того, у звіт № 1724 від 30.08.2021 складно не експертом, а фізичною особою-підприємцем Демяненко М.М.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, слід виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО та акт виконаних робіт, що містять перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Avensis». д/н НОМЕР_1 у розмірі 49 194, 00 грн, що фактично проведений згідно з рахунку № ВДиС-0041949 від 03.07.2021, враховуючи дані Звіту про оцінку КТЗ № 04-13/07-1 від 13.07.2021.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».

Відповідно до даних полісу № АР/0147637 розмір франшизи становить 2 600,00 грн, що вирахувана позивачем із заявленої до стягнення суми страхового відшкодування з урахуванням сплаченої відповідачем частини страхового відшкодування в розмірі 13 721,00 грн (49 194, 00грн - 2 600,00 грн - 13 721, 00 грн = 32 873, 00 грн).

Таким чином, за встановленими судом обставинами суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675) суму страхового відшкодування в розмірі 32 873,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14.11.2022.

Суддя Ю.О. Підченко