Ухвала суду № 107349339, 14.11.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

14.11.2022м. ДніпроСправа № 904/4080/22

за заявою Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514)

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Приватна фірма "Нік Ан" (49128, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 92, ідентифікаційний код 20225362)

Департамент адміністративних послуг та Дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, каб. 213, ідентифікаційний код 40392181)

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Ганна Олегівна (49000, м. Дніпро, вул. Гоголя, 26, каб. 1, прим.12, 13, 14)

Фізична особа-підприємець Кузьмінов Володимир Олександрович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентин Володимирович (49000, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 12)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )

Державний реєстратор Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошей Анастасія Анатоліївна (53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 119)

Державний реєстратор Комунального підприємства "Будинок Юстиції" Дніпропетровської обласної ради Колесник Інга Миколаївна (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко" (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 42095880)

Державний реєстратор виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяна Василівна (53612, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Маломихайлівка, вул. Центральна, буд. 30)

про скасування рішень державних реєстраторів

Суддя Крижний О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:

- скасувати рішення державного реєстратора Лісоволенка Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції, індексний номер: 13122706 від 19.05.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Приватною фірмою "Пік Ан" та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності: 5690833 від 30.04.2014;

- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Андрєєвої Ганни Олегівни Дніпровського міського нотаріального округу, індексний номер: 15949001 від 22.09.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеле груп", номер запису про право власності: 7073554 від 22.09.2014;

- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Лозенко Валентини Володимирівни Дніпровського міського нотаріального округу, індексний номер рішення: 26331898 від 20.11.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Кузьміновим Володимиром Олександровичем, номер запису про право власності: 12146503 від 20.11.2015;

- скасувати рішення державного реєстратора Кривошей Анастасії Анатоліївни Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, індексний номер: 34628421 від 05.04.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Кучеренко Тарасом Романовичем, номер запису про право власності: 22135011 від 03.04.2017;

- скасувати рішення державного реєстратора Колесник Інги Миколаївни Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради, індексний номер: 36874234 від 01.09.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Приватною фірмою "Нік Ан", номер запису про право власності: 22132156 від 01.09.2017;

- скасувати рішення державного реєстратора Третяк Тетяни Василівни Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області індексний номер: 40870034 від 27.04.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко", номер запису про право власності: 25938952 від 27.04.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме автомобільну стоянку, яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові, В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост, Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, №1, 3, І - споруди, за Приватною фірмою "Нік Ан" є незаконною, оскільки свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998 видане виконкомом Дніпропетровської міської ради не підтверджує набуття права власності відповдачем-1 на нерухоме майно в цілому.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- накласти арешт на нерухоме майно, а саме: автомобільна стоянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362739512101), з наступним описом: автомобільна стоянка яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110.

- заборонити будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріуса органам, які виконують функції державного реєстратора прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо Автомобільної стоянки, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 362739512101).

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що зазначені у позову державні реєстрації прав та їх обтяжень проведені незаконно. Земельна ділянка за адресою вул. Набережна Заводська, 110 в м. Дніпро наразі перебуває у власності територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради та була передана як майданчик для паркування балансоутримувачу комунальному підприємству "Міськавтопарк". Заявник вказує на наявність спору, який виник з приводу проведення цілого ряду державних реєстрацій права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці, з порушенням законодавства. З огляду фактичних обставин та численних перереєстрацій права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у майбутньому. Заявник допускає, що відповідач може вчинити дії щодо відчуження такого нерухомого майна на користь третіх осіб та фактично виконати рішення суду у разі задоволення позову, буде неможливим.

Від представника Приватної фірми "Нік Ан" надійшли заперечення на клопотання (заяву) про забезпечення позову. Приватна фірма "Нік Ан" зазначає, що запитувані Дніпровською міською радою заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на майно неспівмірний із предметом позову про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Представник відповідача-1 зазначає, що за приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За твердженнями представника відповідача-1 заява Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення позову у визначений заявником спосіб та ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду, у разі його невжиття. Вважає, що твердження позивача про наявність обставин, які можуть ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Представник Приватної фірми "Нік Ан" зазначає, що обрані Дніпровською міською радою заходи до забезпечення позову фактично мають наслідком продовження повного припинення господарської діяльності, як суб`єкта господарювання, оскільки не має можливості користуватися належним на праві власності нерухомим майном. Тому за умови задоволення клопотання про забезпечення позову, представник Приватної фірми "Нік Ан" просить визначити заявнику такого клопотання зустрічне забезпечення у розмірі ринкової вартості спірного майна, а саме: 8 686 429 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки в цьому випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Предметом позову є скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав, які на думку позивача проведені незаконно.

Позовні вимоги спрямовані на захист права позивача щодо вільного користування та розпорядження земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності та на якій розташоване спірне майно.

Позивач вважає, що шляхом проведених державних реєстрацій, майно, що розташоване на належній йому земельній ділянці перебуває та перебувало у власності інших осіб у визначеному реєстратором обсязі незаконно.

Позивач зазначає, що як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для внесення первинного запису про право власності на нерухоме майно за Приватною фірмою "Нік Ан" зазначено свідоцтво про право власності б/н від 29.11.1998, видавник: Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради. Відповідно до вказаного свідоцтва приватній фірмі "Нік Ан" належить лише автомобільна стоянка, яка складається з літ.А-1 - будинок охорони. Відомостей про інші складові частини спірного нерухомого майна свідоцтво від 29.10.1998 не містить, що свідчить про відсутність належного та передбаченого законом документу щодо виникнення права власності у Приватної фірми "Нік Ан" на такі зареєстровані частини нерухомого майна, як: Б-бокси (тимчасові), В.Г - склад (тимчасовий), Д-вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, №1, 3, І - споруди.

З урахуванням викладеного позивач вважає реєстрацію права власності на нерухоме майно незаконною, оскільки свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998, видане виконкомом Дніпропетровської міської ради не підтверджує набуття права власності Приватної фірми "Нік Ан" на нерухоме майно в цілому.

Вказана обставина обумовила необхідність позивача звернутися до суду із даним позовом.

Відповідно до Висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання судового рішення, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд враховує численні зміни власників та низку проведених державних реєстрацій права на нерухоме майно, численні кримінальні провадження щодо дій відносно реєстрації прав на майно. У зв`язку з чим обґрунтованими є аргументи позивача про можливість проведення чергової перереєстрації прав на майно.

Суд звертає увагу, що у випадку проведення чергових реєстраційних дій, позивач змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів. Така ситуація є недопустимою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно суд констатує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, наявні підстави для забезпечення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

Однак суд не погоджується з доводами позивача про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Суд звертає увагу, що майнових вимог щодо нерухомого майна позовна заява не містить, а тому накладення арешту на майно не відповідатиме вимогам співмірності. Для забезпечення позовних вимог у нинішній редакції достатньо заборони реєстраційних дій.

Щодо даного питання (відмови у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно) суд частково погоджується з аргументами особи, що може набути статусу учасника справи - Приватної фірми "Нік Ан".

Суд вважає за можливе забезпечити позов шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріуса органам, які виконують функції державного реєстратора прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо Автомобільної стоянки, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 362739512101).

Заходів забезпечення позову у вигляді заборони реєстраційних дій достатньо для повної реалізації функцій інституту забезпечення позову у даній ситуації.

Схожа правова позиція щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

При цьому, вжиття такого заходу забезпечення позову не потягне за собою жодних негативних наслідків для відповідача, який зможе на загальних підставах користуватися належним йому майном, у тому числі при здійснення підприємницької діяльності.

Щодо заперечень Приватної фірми "Нік Ан" про те, що забезпечення позову у даній справі (904/4080/22) перешкоджатиме виконанню судових рішень у справах №904/4134/20 та №904/4736/21, які набрали законної сили, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі №904/4134/20 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2022 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову фізичної особи - підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича відмовлено. Відповідно рішення не передбачає виконавчих дій щодо майна чи реєстрації прав на нього.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі №904/4736/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та зупинено дію рішення. Доказів набрання законної сили рішенням суду у справі №904/4736/21 не надано.

Таким чином доказів того, що заходи забезпечення позову у визначеній судом частині можуть перешкоджати виконанню інших судових рішень не надано.

При цьому суд звертає увагу, що учасники справи не позбавлені права звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову за наявності до того підстав на цей момент чи виникнення таких обставин у майбутньому.

З приводу зустрічного забезпечення позову, про яке зазначає Приватна фірма "Нік Ан" у запереченнях на клопотання (заяву) про забезпечення позову, а саме визначити заявнику зустрічне забезпечення у розмірі ринкової вартості спірного майна, а саме 8686429,00 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Зустрічне забезпечення не застосовується щодо позовів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які подані ним у межах процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Суд звертає увагу, що розмір понесених збитків та вартість майна є різними величинами. Доказів понесення можливих збитків саме у такому розмірі Приватною фірмою "Нік Ан" не надано. Отже суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зустрічне забезпечення позову. При цьому суд звертає увагу, що відмова у зустрічному забезпеченні не є перешкодою для повторного звернення з таким клопотанням.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи заявників не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріуса органам, які виконують функції державного реєстратора прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо Автомобільної стоянки, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 362739512101).

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

У задоволенні клопотання Приватної фірми "Нік Ан" про зустрічне забезпечення позову - відмовити.

Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514)

Боржник: Приватна фірма "Нік Ан" (49128, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 92, ідентифікаційний код 20225362)

Боржник: Департамент адміністративних послуг та Дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, каб. 213, ідентифікаційний код 40392181)

Боржник: Фізична особа-підприємець Кузьмінов Володимир Олександрович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коваленко і Ко" (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 42095880)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили - 14.11.2022.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 14.11.2025.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Крижний