Ухвала суду № 107347105, 13.10.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9792/14-ц

Провадження № 2/761/29/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Мальцева Д.О.

за участю секретаря Любченко Б.А.

представник позивача Коваль Л.Л.

представник відповідача-2 Окунєв І.С.

представник третьої особи ФГВФО Ярошенко А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ПуАТ «Златобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Адонікс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

У судовому засіданні представником відповідача 2 ОСОБА_3 - адвокатом Окунєвим І.С. подано клопотання про залишення без розгляду позовну заяву ПуАТ «Златобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Адонікс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з тим, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 22 червня 2018 року на підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України та п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Представник позивача у судовому засіданні щодо заявленого клопотання заперечував.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 2, представника третьої особи 2, вивчивши матеріали справи та клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

Згідно ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 10 ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Судом встановлено, що у судовому засіданні 22 червня 2018 року судом прийнято ухвалу, якою, зокрема, витребувано у позивача, ПАТ «Златобанк» копії документів, які підтверджують звернення стягнення ПАТ «Златобанк» на предмет застави згідно з договором застави № 282/1/13-KL/S-1 від 24.10.2013р у позасудовому чи судовому порядку; документи які підтверджують повне або часткове погашення заборгованості ТОВ «СГП «Адоніс» перед ПАТ «Златобанк» за кредитним договором № 282/1/3- KL від 11.10.2013р. за рахунок заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача Шумейко П.М. був присутній під час оголошення вказаної ухвали. Також з матеріалів справи вбачається, що інший представник позивача Коваль Л.Л. знайомилась з матеріалами справи 14.06.2021 та була обізнана про наявність вказаної ухвали.

Станом на 13 жовтня 2022 року позивачем вказана ухвала суду не виконана.

Оскільки позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 22 червня 2018 року, не надано витребувані докази, які необхідні для вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача 2 та залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись, ст. 13, 84, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - задовольнити

Позовну заяву ПуАТ «Златобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Адонікс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала підлягає оскарженню у порядку встановленому ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складений 18.10.2022.

Суддя: