Ухвала суду № 107342347, 03.11.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3509/20

№ 2-зз/183/14/22

У Х В А Л А

03 листопада 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства «Мегабанк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Мегабанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дворецької Юлії Олексіївни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2022 року Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, застосовані у відповідності до ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2020 року.

На обґрунтування клопотання Акціонерне товариство «Мегабанк» посилалося на те, що цивільна справа тривалий час перебуває на розгляді, позивач ОСОБА_1 неодноразово не з`являлася в судові засідання, що свідчить про процесуальну незацікавленість позивача у розгляді справи та недобросовісне використання своїх процесуальних прав, що призводить до затягування розгляду справи та є неприпустимим.

02.06.2022 р. Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних»

На підставі вказаної постанови 02.06.2022 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження в АТ «Мегабанк» тимчасової адміністрації та розпочата процедура ліквідації зазначеного банку.

У зв`язку з наведеним, в клопотанні АТ «Мегабанк» просило суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті у відповідності до ухвали суду від 30 червня 2020 року відповідно до яких, заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження на інше) щодо об`єкта нерухомого майна: 32/100 частки двоквартирного будинку з оздоровчим комплексом «Терми» та кафе-баром, а саме: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 448,9 кв.м., жилою площею 194,5 кв.м.; ганку площею 4,3 кв.м.; навісу «а»; огорожі №3 110,6 кв.м.; Ѕ частки воріт №1; дворового покриття №1 площею 108,8 кв.м.; дворового покриття №ІІ площею 87, 2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

В судове засідання сторони не з`явилися.

Розглянувши клопотання, суд приходить до нижченаведеного.

25 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Мегабанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дворецької Юлії Олексіївни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про реєстрацію права власності.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року відкрите провадження у справі.

Відповідно до частин 1 і 2статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3статті 150 ЦПК Українипередбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З аналізустатей 150-153 ЦПК Україниможна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року вжиті заходи забезпечення позову, відповідно до яких, заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження на інше) щодо об`єкта нерухомого майна: 32/100 частки двоквартирного будинку з оздоровчим комплексом «Терми» та кафе-баром, а саме: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 448,9 кв.м., жилою площею 194,5 кв.м.; ганку площею 4,3 кв.м.; навісу «а»; огорожі №3 110,6 кв.м.; Ѕ частки воріт №1; дворового покриття №1 площею 108,8 кв.м.; дворового покриття №ІІ площею 87, 2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Частиною 7 ст. 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10 ст. 158 ЦПК України).

За змістом даних норм, скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.

Отже, скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Процесуальні дії суду щодо вжиття заходів забезпечення позову і їх скасування врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

Скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі (частини сьома-десята статті 158 ЦПК України).

Враховуючи, що заявником не надано доказів того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі належить відмовити.

Керуючись 149, 150, 158 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Мегабанк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Мегабанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дворецької Юлії Олексіївни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про реєстрацію права власності

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.І. Городецький