Рішення № 107341169, 14.11.2022, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/293/22

Провадження № 2-а/943/51/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2022 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у залі суду в місті Буську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Новосада Василя Ігоровича та Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним вище позовом до поліцейського ВП №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Новосада Василя Ігоровича та Віддідення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, у якому просить визнати протиправними дії поліцейського Новосада Василя Ігоровича із винесення оскаржуваної постанови та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №497767 від 08 листопада 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення, - закрити. Крім того, просить стягнути на її користь із Новосада Василя Ігоровича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що 17.02.2022 року позивачці стало відомо, що на її банківський рахунок накладено арешт державним виконавцем, а після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 21.02.2022 позивачка довідалась про наявність винесеної щодо неї оскаржуваної постанови серії ЕГА №497767 від 08.11.2021 року за підписом поліцейського Новосада В.І., зі змісту якої вбачається, що 08 листопада 2021 року на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 перебувала в громадській будівлі без вдягнутих засобів індивідуального захисту маски чи респіратора, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у розмірі 170 грн. Однак, на думку позивачки, наведені фактичні обставини, викладені в оскаржуваній постанові відповідача, не відповідають дійсності, оскільки позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, ураховуючи те, що поліцейським всупереч приписам ст. 255 КУпАП не було складено протокол про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова не містить зазначення фактичних обставин, часу і місця вчинення так званого правопорушення, вказаного діяння нею вчинено не було, оскаржувана постанова винесена без фактичного розгляду справи поліцейським по суті та за відсутності доказів правопорушення, а тому підлягає до скасування. За таких обставин вважає оскаржувану постанову та дії відповідача з її винесення незаконними та необгрунтованими, а відтак просила позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того, позивачка просила поновити строк на оскарження постанови, який пропущений із поважних причин, оскільки із оскаржуваною постановою вона довідалась після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 21.02.2022 року.

Ухвалою судді від 16.03.2022 року вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків в частині сплати судового збору в десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали позивачкою.

Ухвалою судді від 29.03.2022 року поновлено позивачці строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін і встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачці - п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.

Ухвалою суду від 02.09.2022 року постановлено замінити неналежного співвідповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та поліцейського Відділення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Новосада Василя Ігоровича про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а саме: Відділення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області замінено на належного відповідача Головне управління Національної Поліції у Львівській області.

Вказаною ухвалою суду від 02.09.2022 року встановлено новому відповідачу ГУНП у Львівській області п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив.

Відповідачі ГУНП у Львівській області та поліцейський Новосад В.І. своїми процесуальними правами на подання відзиву на позовну заяву в установленому законом порядку та строк досі не скористалися, незважаючи на отримання ними ухвали суду.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із таких мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як убачається із оскаржуваної постанови інспектора Відділення поліції №2 (м. Буськ) Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області сержанта поліції Новосада Василя Ігоровича по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №497767 від 08.11.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за те, що 08 листопада 2021 року Львівська область, Золочівський район, смт. Красне, вул. Золочівська, 5 ОСОБА_1 перебувала в громадській будівлі без вдягнутих засобів індивідуального захисту маски чи респіратора, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Частиною другою статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, що тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, оскаржувана постанова поліцейського не містить часу та викладу фактичних обставин, за яких, на думку поліцейського, позивачкою було вчинено вказане адміністративне правопорушення, зокрема, щодо вказівки на конкретну громадську будівлю, де позивачка перебувала без вдягнутих засобів індивідуального захисту. Також спірна постанова поліцейського не містить покликання на докази вчинення такого правопорушення.

За загальним правилом, про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженою особою на місці вчинення правопорушення складається відповідний протокол, в якому фіксуються дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини та суть вчиненого правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП. Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Разом із тим, положеннями статті 258 КУпАП визначено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, однак правопорушення за статтею 44-3 КУпАП, до цього переліку, який є вичерпним, не входить.

Відтак, перед винесенням поліцейським постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 44-3 КУпАП, обов`язковим є складення протоколу про адміністративне правопорушення, у якому фіксуються дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини та суть вчиненого правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи, а також при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та ненадання відповідачами протилежних відомостей, поліцейським Новосадом В.І. в порушення вищевказаних вимог закону щодо позивачки ОСОБА_1 не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Крім того, згідно положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в Постанові Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами та доповненнями) при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247 і ст. 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертизи.

Проте, судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема не зазначено жодних доказів на обгрунтування допущеного позивачкою правопорушення, зважаючи на те, що на цьому настоює позивачка, категорично заперечуючи факт такого правопорушення.

Також до оскаржуваної постанови відповідачем Новосадом В.І. не додано жодних доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, а відповідачі не скористалися своїм право на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС).

Проте, незважаючи на вказані обставини, відповідачами не надано суду складеного адміністративного протоколу, а також не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, зокрема того, що позивачка перебувала в громадській будівлі (не зазначено в якій саме будівлі) без вдягнутих засобів індивідуального захисту, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а поліцейським перед тим було складено адміністративний протокол із роз`ясненням прав і обов`язків позивачки, дати, часу і місця розгляду адміністративної справи поліцейським щодо неї, оскільки не надано матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, а відтак у суду відсутня можливість встановити, на підставі яких доказів поліцейський дійшов висновку про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява№ 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Крім того, у рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Як роз`яснив Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 року в справі №524/9716/16-а, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Також, Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, без попереднього складення адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 , за відсутності достатніх даних про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень із закриттям справи про адміністративне правопорушення (п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України) виключно в частині заявлених вимог до Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Крім того, ураховуючи задоволення цього позову на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає відшкодуванню сплачений позивачкою судовий збір в сумі 496,20 грн., що підтверджується долученою до справи квитанцією АТ КБ ПриватБанк №0.0.2499905471.1 від 28.03.2022, який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки, що відповідатиме положенню частини першої статті 139 КАС України.

Натомість, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Новосада Василя Ігоровича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, як неналежного відповідача в цій справі.

Як роз`яснив Восьмий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 10.06.2020 року в справі №440/696/18, що працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у цьому випадку не можуть виступати самостійними суб`єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення. Тому, належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Відтак, судом встановлено, що після відкриття провадження у справі з`ясовано, що зазначений позивачкою як відповідач - поліцейський ВП №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Новосад В.І., є неналежним відповідачем у справі, виходячи із вищенаведених мотивів.

Оскільки позов заявлено до неналежного відповідача (інспектора Новосада В.І.), а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до нього, як неналежного відповідача в справі.

При цьому, суд вважає, що через відмову в задоволенні позовних вимог до поліцейського Новосада В.І. не підлягають до стягнення на користь позивачки із Новосада Василя Ігоровича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., які позивачка заявила виключно до неналежного відповідача Новосада Василя Ігоровича .

Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 77, 78, 139, 242-246, 249, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Відділення поліції №2 (м. Буськ) Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області сержанта поліції Новосада Василя Ігоровича по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №497767 від 08.11.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП із накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення, - закрити.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Новосада Василя Ігоровича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката із Новосада Василя Ігоровича , ураховуючи відмову в задоволенні позовних вимог до нього.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: поліцейський Відділення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області сержант поліції Новосад Василь Ігорович (80500, Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, вул. Київська, 3).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, місто Львів, вулиця Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833).

Повний текст судового рішення виготовлено: 14.11.2022 року.

Суддя І. Б. Кос