Рішення № 107341162, 10.11.2022, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/556/22

Провадження № 2/943/817/2022

10 листопада 2022 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

ОСОБА_4 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, що складається з двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,4207 га, розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (Милятинської сільської ради). Позивач є спадкоємцем по закону до даного майна. Фактично прийняв спадщину, однак не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки втрачений оригінал державного акту на землю, а видача дублікату такого спадкоємцям, законодавством не передбачена. Тому просить суд визнати за ним право власності на означене спадкове майно.

Позивач, до початку підготовчого судового засідання, подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Відповідачі за викликом суду не з`явилися, подали письмові заяви з проханням справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги визнають, на означене спадкове майно не претендують, просять позов задоволити.

Представник третьої особи також подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, заперечень проти позову не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки, ОСОБА_5 , місце смерті с. Старий Милятин, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстроване та видане Милятинською сільською радою 06 серпня 2003 року, актовий запис № 25.

Після смерті останньої залишилась спадщина, що складається з двох земельних ділянок загальною площею 1,4207 га, в тому числі ділянка № НОМЕР_2 площею 0,3429 га та № НОМЕР_3 площею 1,0779 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Милятинської сільської ради).

Право власності за ОСОБА_5 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 053544, виданий на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації від 14.02.2000 р. № 72, зареєстрований в реєстрі за № 3169 від 28.02.2000 року.

Спадкодавець ОСОБА_5 заповіту не залишила. Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1258 ЦК України. Позивач є сином померлої, що підтверджується матеріалами справи та спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Окрім нього, спадкоємцями по закону після смерті ОСОБА_5 є сестра позивача ОСОБА_6 та батько ОСОБА_7 , проте останні від своїх спадкових прав на земельну ділянку відмовляються в користь позивача, про що подали відповідні письмові заяви. Інших першочергових спадкоємців до даного майна судом не встановлено.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються Кодексом УРСР.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Суд приходить до переконання, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті матері, вступив в управління та розпорядження спадковим майном, оскільки на час смерті матері проживав разом з нею в одному житловому будинку, що стверджується довідкою виданою Буської міської ради № 197 від 19.05.2022 року. В силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаєся таким, що фактично прийняв спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідачі позов визнають, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд -

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , що проживає в с. Новий Милятин Золочівського району Львівської області право власності на земельні ділянки загальною площею 1,4207 га, в тому числі земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,3429 га з кадастровим номером: 4620683600:12:001:0016, №2 площею 1,0779 га з кадастровим номером: 4620683600:07:001:0002, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Милятинської сільської ради), в порядку спадкування по закону, після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда