Рішення № 107339808, 16.11.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4081/22

2/212/3010/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Кушнарьової К.О., у порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю робітника внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на її користь грошове відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю її батька, померлого від виконання трудових обов`язків у відповідача в розмірі 450000,00 гривень.

В обґрунтування позову вказала, що її батько ОСОБА_2 , працював на шахтах «Комунар» та «Гігант» ВО «Кривбасруда» поверхневим газоелектрозварювальник, підземним електрослюсарем, черговим та по ремонту обладнання, підземним крипільником, підземним гірничим робітником очисного вибою. Виконуючи роботи на поверхні та в підземних умовах, батько підпадав під шкідливу дію зварювального аерозолю та пилу, концентрації яких перевищували ГДК внаслідок порушень нормативного провітрювання гірничих виробіток і відсутності фіксованого постійного робочого місця, не дозволяю чого обладнати систему аспірації.

В 2007 році ОСОБА_2 Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини було встановлено професійне захворювання - Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (Пиловий бронхіт першої-другої ст. емфізема легень першої-другої ст.) ЛН першого-другого ступеня. Захворювання професійне.

17.05.2007 ВО «Кривбасруда» ш.Гігант провели розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння), про що було складено ат, відповідано до якого причиною професійного захворювання стала робота на протязі 17 років 3 місяця в умовах пилу підвищених параметрів.

Весь цей час батько постійно проходив лікування, однак стан його здоров`я не поліпшився.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

За висновком Обласного МСЕК №2 від 06.05.2022 встановлений причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням від 08.05.2007 року, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Весь час позивачка постійно спостерігала за стражданнями батька, оскільки його стан не поліпшувався, а він був найбільш близькою та рідною людиною. Після смерті батька, вона постійно перебуває у пригніченому стані, тому що втратила рідну та любиму людину, батька. Вказані моральні страждання та переживання спричиняє те, що порушений привичний спосіб її життя, втрата одного із членів сім`ї вимагає від неї додаткових зусиль для організації життя.

Ухвалою суду від 25.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.09.2022 року розгляд справи відкладено, в зв`язку з відсутністю підтверджень отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження та позовної заяви.

Відповідач скористався правом надання відзиву. Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки шахта «Гігінт» на який працював померлий, з 13.06.20200 по 31.07.2003 належало ГУ «Кривбасгідрозахист», ДП «Кривбасшахтозакриття», а з 2004 року ПАТ «ЦГЗК», тому виплати зобов`язань перед працівниками повинні нести саме зазначені підприємства. Крім того позивач жодним чином не обґрунтовує розмір позовних вимог, тому просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідь на відзив від Позивача до суду не надходила.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_5 »

ОСОБА_2 , працював на шахтах «Комунар» та «Гігант» ВО «Кривбасруда» поверхневим газоелектрозварювальник, підземним електрослюсарем, черговим та по ремонту обладнання, підземним крипільником, підземним гірничим робітником очисного вибою в період з 02.09.1980 по 31.12.1997, що не заперечується сторонами.

08.05.2007 році ОСОБА_2 Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини було встановлено професійне захворювання - Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (Пиловий бронхіт першої-другої ст. емфізема легень першої-другої ст.) ЛН першого-другого ступеня. Захворювання професійне.

17.05.2007 ВО «Кривбасруда» ш.Гігант провели розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння), про що було складено ат, відповідно до якого причиною професійного захворювання стала робота на протязі 17 років 3 місяця в умовах пилу підвищених параметрів: пил з вмістом вільного двооксиду кремнію від 10 до 70% в концентрації :від 4,2 до 18,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3; зварювальний аерозоль в концентрації до 19,1 мг/м3 при ГДК 1,0 мг/м3.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .

За висновком Обласного МСЕК №2 від 06.05.2022 встановлений причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням від 08.05.2007 року, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на підставі наданих суду доказів, судом встановлюється причинний зв`язок смерті батька позивачки з його професійним захворюванням, яке було встановлено йому у 2007 році.

Доводи представника АТ «Кривбасзалізрудком» про те, що АТ «Криворізький залізорудний комбінат» не є правонаступником шахти «Гігант» виробничого об`єднання «Кривбасруда», під час роботи на яких позивач підпадав під дію шкідливих факторів, внаслідок чого ним отримано професійне захворювання, яке потягло за собою втрату професійної працездатності, судом має бути відхилене з огляду на наступне.

У частині першій статті 37 ЦК України (в редакції 1963 року ) було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 цього Закону (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць затверджене Наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року N 43/79/5 (яке втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об`єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об`єктами відокремлення - є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об`єднань.

Тобто розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

Судом встановлено, що з згідно наказу ВО «Кривбасруда» від 20.09.1989 №349 скасовано (упразнено) структурні одиниці, зокрема РУ ім.Дзержинського, створивши в складі об`єднання структурні одиниці, зокрема шахту «Гігант».

Міністерство промисловості України наказом від 02.09.1997 №236 зобов`язав ВО «Кривбасруда» здійснити реструктуризацію об`єднання шляхом ліквідації збиткових шахт, зокрема «Гігант», як виробничих одиниць та вивести відповідні виробничі потужності.

Наказом виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» №120 від 03 жовтня 1997 року ліквідовано шахту «Гігант», з 07.01.1997 р. як структурну одиницю об`єднання та створено ліквідаційну комісію.

Тобто шахта «Гігант» не була виділена зі складу ВО «Кривбасруда» у нову юридичну особу, а була ліквідована, як структурна одиниця ВО «Кривбасруда».

Згідно до наказу Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 року № 262 на базі державного майна шахт «Гігант-Дренажна» шляхом їх відокремлення було створено управління «Кривбасгідрозахист».

Відповідно до пунктів 3 та 5 цього наказу було створено комісії з передачі майна від ДВО «Кривбасруда» та прийняття його управлінням «Кривбасгідрозахист» шляхом складання акта приймання-передачі для подачі його в місячний строк до міністерства для затвердження. На підставі затвердженого акта приймання-передачі було передбачено складання розподільчого балансу та внесення змін до обліку майна. Правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованого ДВО «Кривбасруда» у частині, визначеній розподільчим балансом, було призначено управління «Кривбасгідрозахист», яке було ліквідовано 05 травня 2008 року відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 17 березня 2006 року № 104.

При цьому, згідно розподільного балансу станом на 01.07.1998 року, до Криворізького державного гірничорудного управління Гідрозахист (управління Кривбасгідрозахист) перейшла основні фонди (майно) шахти «Гігант» та «Гігант-Дренажна» ДВО «Кривбасруда».

Згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 року №263 Державне виробниче об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було перейменовано на «Криворізький державний залізорудний комбінат», що став правонаступником об`єднання.

Враховуючи, що позивач працював на шахті «Гіган» в шкідливих умовах праці в період часу з 02.09.1980 по 31.12.1997, його професійне захворювання виникло саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничим об`єднанням по видобутку руди підземним способом «Кривбасруда» правонаступником якого було ДП «Кривбасзалізрудком» (нині - АТ «Кривбасзалізрудком»), на яке у той час законодавством й було покладено обов`язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, чого, в даному випадку, роботодавцем зроблено не було, що потягло за собою втрату позивачем професійної працездатності та завдало йому моральних страждань.

Отже, підсумовуючи зазначене слід зробити висновок, що у період роботи ОСОБА_2 шахта «Гігант» була структурною одиницею ВО «Кривбасруда», а її ліквідовано було значно пізніше, тобто 05.01.1998 року на підставі наказу № 1, а наказом № 12 від 20.01.1998 року на її базі створено шахту «Гігант-Дренажна» яку наказом №139 від 11.09.1998 року виключено зі складу структурних одиниць ВО «Кривбасруда» та на її базі та шахти «Гігант-Дренажна» (до яких у той час позивач не мав відношення) створено нове Державне підприємство «Кривбасгідрозахист» (Наказ Мінпромполітики України № 262 від 29.07.1998 року).

При цьому, слід зазначити, що частина активів цього об`єднання перейшла до управління «Кривбасгідрозахист» лише у 1998 році, тобто вже після припинення трудових відносин ОСОБА_2 з ВО «Кривбасруда», а тому доводи відповідача щодо покладення обов`язку з відшкодування завданої шкоди на ДП «Кривбасшахтозакриття» та/або ПАТ «ЦГЗК», яке було створено на підставі наказу Міністерства промислової політики України № 135 від 25.06.2004 року - є недоречними, оскільки позивач ніколи не перебував у трудових відносинах з зазначеними підприємствами, які створювались після припинення трудових відносин сторін, а розподільним балансом не було передбачено переходу обов`язку з відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я працівника на виробництві, за рахунок ДП «Кривбасшахтозакриття»,Управління «Кривбасгідрозахист», ПАТ «ЦГЗК».

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що саме АТ «Криворізький залізорудний комбінат» є правонаступником ВО «Кривбасруда» у період роботи ОСОБА_2 на шахтах «Комунар» та «Гігант» у період з 02.09.1980 по 31.12.1997 року, тому є належним відповідачем по справі.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування щ шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань

Згідно ч.1,3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право кожного на життя охороняється законом, а згідно статті 13 Конвенції - кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статей 21, 22 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Згідно ст.55 Конституції України, Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статей 1167, 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Внаслідок смерті батька позивачу - його донці, завдана моральна шкода, яка полягає в наступному: внаслідок смерті батька позивачці спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнала та буде продовжувати відчувати у подальшому і, навіть, значний проміжок часу з моменту смерті батька навряд чи має вирішальне значення для цієї сумної події, оскільки головним чинником тут є неповоротність того, що сталося. Таким чином, факт моральних страждань у зв`язку зі смертю, навряд чи потрібно доводити за допомогою якихось спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського життя, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.

Слід зазначити, що в даному випадку, при наявності всіх об`єктивних умов виписаних в цивільному законі, які є критеріями наявності існування та виникнення обов`язку відшкодування моральної шкоди, підставою виникнення моральної шкоди слугувала подія, яка має незворотний характер - смерть батька. Ця подія є та буде залишатися надалі джерелом душевних страждань, які будуть супроводжувати позивачку на протязі всього життя. Тому, саме поняття вичерпного відшкодування моральної шкоди тут навряд чи доречно, оскільки відшкодувати її позивачці навряд чи можливо з огляду на тяжкість втрати та її безповоротність. Мова може йти, тільки-но, про якусь компенсацію цих моральних страждань. Саме з такої позиції суд виходить при визначенні розміру цієї компенсації.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню в якості компенсації моральної шкоди, суд виходить з наведеного вище. Беруться, крім іншого, до уваги конкретні обставини справи, та як вже було зазначено істотність вимушених змін у подальшому житті позивача, особливо тяжких наслідків, що наступили в силу таких змін у житті позивача.

Враховуючи наведену вище аргументацію, приймаючи до відома принципи розумності і справедливості, визначаючи розмір відшкодування позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди, суд виходить із суми, зазначеної у позові, тобто - 450 000,00 грн. Однак, ця сума судом вважається завищеною та такою, що не відповідає ступеню вини відповідача в заподіянні моральної шкоди позивачці, а тому частково задовольняються вимоги позивача стосовно розміру суми компенсації моральної шкоди 350 000,00 грн.

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 3500,00 грн., оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 11, 15,16,23,1167,1168 Цивільного Кодексу України, ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, Конституцією України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди,завданою смертю батька в розмірі 350 000,00 гривень (триста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) без утримання податку з доходу фізичних осіб та всіх інших обов`язкових платежів.

Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 3500,00 гривень (три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Симбірцева, буд. 1А.

Повне рішення складено та підписано 16.11.2022 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак