Постанова № 10733468, 15.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 р. справа № 2а-12568/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Іванченкова А.С.

при секретаріЧалян Н.А.,

за участю представників:

від позивача: Харт Ф.М., за довіреністю №1/1003 від 9 червня 2010 року, Бабійчук В.В.., за довіреністю №1/2295 від 31 грудня 2009 року,

від відповідача: Мінакова С.В., за довіреністю б/н від 8 червня 2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля», м. Добропілля,

до Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області

про визнання недійсним рішення №89/19 від 6 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175824 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області (далі Управління, відповідач) про визнання недійсним рішення №89/19 від 6 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175824 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем на підставі акту №17 від 28 квітня 2010 року планової перевірки відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Добропіллявугілля» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 1 січня 2009 року до 31 березня 2010 року прийнято рішення №89/19 від 6 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

Вважає, що вищевказане рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства пенсійного страхування з наступних підстав. У пункті 1.6 акту перевірки №17 від 28 квітня 2010 року вказано про порушення щодо пропорційної сплати авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, які підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати у липні, серпні, вересні, грудні 2009 року та у лютому і березні 2010 року. У зазначених місяцях заробітна плата виплачувалась не за звітний місяць, а за попередній. Відповідно до положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2009 року, авансові платежі у вигляді сум страхових внесків сплачуються одночасно тільки у разі виплат за базовий звітний період. Зазначений акт перевірки позивач підписав з запереченнями №04/450 від 5 травня 2010 року. Пунктом 9.5 Інструкції рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акту та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Тобто, на думку позивача, винесення рішення до розгляду заперечення до акту перевірки №17 є порушенням чинного законодавства. На підставі викладеного просив визнати недійсним рішення №89/19 від 6 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175824 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснив, що перевіркою правильно виявлено вчинене позивачем порушення та відповідачем у відповідності з висновками акту перевірки від 28 квітня 2010 року та вимогами чинного законодавства застосовані штрафні санкції. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля», код ЄДРПОУ 32186934, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради 11 березня 2003 року (арк. справи 8-12).

Управління матеріально-технічного постачання є відокремленим підрозділом державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради 1 квітня 2003 року, включено до ЄДРПОУ за номером 26319420 (арк. справи 13-16), знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Добропіллі як платник страхових внесків за номером 05-23-01-0629.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року (надалі Закон № 1058) відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно із статтею 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Територіальним органом Пенсійного фонду України проведено перевірку відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Добропіллявугілля», за результатами якої складено акт від 28 квітня 2010 року №17 про результати планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 1 січня 2009 року до 31 березня 2010 року, відповідно до якого встановлено шість випадків порушення пропорційної сплати страхових внесків при отриманні коштів на виплату заробітної плати (арк. справи 54-58). Акт перевірки підписано начальником та головним бухгалтером відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Добропіллявугілля» із запереченнями.

На підставі акту прийнято рішення від 06 травня 2010 року №89/19, яким за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків накладено штраф у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у сумі 175824 грн. 00 коп. (арк. справи 17).

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема, не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 01 грудня 2008 року №21-1, органи Пенсійного фонду України здійснюють планові та позапланові заходи державного контролю шляхом проведення перевірок (далі - планові та позапланові перевірки).

Згідно з пунктом 1.5 вказаного Порядку плановою перевіркою вважається перевірка дотримання платником вимог законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним страхових внесків до Пенсійного фонду, а також щодо формування та надання відомостей про застрахованих осіб, яка передбачена у квартальному плані роботи, що затверджується відповідним органом Пенсійного фонду України, до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

За результатами перевірки в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. За результатами планової перевірки складається акт за уніфікованою формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (надалі Інструкція) рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області прийняте рішення №89/19 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків застосовано фінансові санкції до позивача у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів - 175824 грн. 00 коп.; рішення отримано позивачем 06 травня 2010 року (арк. справи 17).

Зазначене рішення винесено відповідачем на підставі акту планової перевірки відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Добропіллявугілля» від 28 квітня 2010 року №17 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 1 січня 2009 року до 31 березня 2010 року (арк. справи 54-58).

За приписами пункту 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 5.1.4 пункту 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж за 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Позивачем 31 липня 2009 року сплачено заробітну плату працівникам за червень 2009 року у розмірі 137617 грн. 37 коп.; 21 серпня 2009 року сплачено заробітну плату працівникам за липень 2009 року у розмірі 140609 грн. 30 коп.; 29 вересня 2009 року сплачено заробітну плату працівникам за серпень 2009 року у розмірі 141668 грн. 32 коп.; 28 грудня 2009 року сплачено заробітну плату працівникам за листопад 2009 року у розмірі 163460 грн. 58 коп.; 1 лютого 2010 року сплачено заробітну плату працівникам за грудень 2009 року у розмірі 173007 грн. 12 коп.; 1 березня 2010 року сплачено заробітну плату працівникам за січень 2010 року у розмірі 151644 грн. 05 коп., що підтверджується платіжними дорученнями та не оспорюються сторонами. Відповідно до акту перевірки недоотримано страхових внесків в розмірі 351647 грн. 98 коп.

На підставі наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що зазначені виплати не є авансовими платежами, оскільки сплачуються не за базовий звітний період, а є розрахунком по заробітній платі за червень, липень, серпень, листопад, грудень 2009 року та за січень 2010 року і підлягають сплаті позивачем як страхові внески.

Таким чином, орган Пенсійного фонду України, керуючись пунктом 7 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року застосував до позивача штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів, що призвело до застосування штрафу у підвищеному розмірі 175824 грн. 00 коп. (351647 грн. 98 коп. Х 50 % / 100%). З огляду на викладене, спірне рішення про застосування фінансових санкцій є незаконним.

Відповідачем невірно визначено базу для нарахування штрафу, тому суд приходить до висновку, що спірне рішення має бути визнано недійсним.

Щодо пояснень позивача про прийняття органом Пенсійного фонду рішення без розгляду заперечення, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 3.1. Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України акт складається у двох примірниках та підписується в останній день перевірки посадовими особами органу Пенсійного фонду України, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером платника, а за їх відсутності - особами, що їх замінюють, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або уповноваженою ними особою. За наявності зауважень з боку платника його керівник і головний бухгалтер (фізична особа) підписують акт із зауваженнями, що подаються до органу Пенсійного фонду України у письмовій формі. Водночас в акті посадова особа платника або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності робить відповідну відмітку. Зауваження платника щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу Пенсійного фонду України.

Згідно з вимогами пункту 3.2 зазначеного Порядку акт разом з поясненнями платника (за наявності) обов'язково розглядається та візується начальником (його заступником) управління Пенсійного фонду України в районі, місті або районі в місті. У разі наявності в акті порушень, за які законодавством передбачено відповідальність платників страхових внесків, начальник (його заступник) управління Пенсійного фонду України в районі, місті або районі в місті приймає рішення про застосування фінансових санкцій в порядку, установленому Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663.

Таким чином, на момент винесення рішення заперечення були додані до акту перевірки та мали бути взяті до уваги керівником Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі адміністративного позову сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням №174 від 14 травня 2010 року (арк. справи 2).

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області про визнання недійсним рішення №89/19 від 6 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 175824 грн. 00 коп. задовольнити.

Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області №89/19 від 6 травня 2010 року про застосування до відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Добропіллявугілля» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 175824 грн. 00 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, місто Добропілля, пр. Шевченко, 2, ЄДРПОУ 32186934) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 липня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 20 липня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванченков А. С.