Рішення № 107325034, 08.11.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №944/31/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Рожко Ю.С.

представника позивача Сохи О.Г.

представника відповідача Горбонос І.К.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовною заявою до Головного управління ДМС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення за межі території України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 07 вересня 2021 року головним спеціалістом Яворівського РВ ГУ ДМСУ у Львівській області Козак І.О. відносно нього було винесено рішення "Про примусове повернення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " у термін до 05 жовтня 2021 року. Вказує, що у вищезазначеному рішенні вказано, що ОСОБА_1 , є громадянином «Грузії РФ», однак такої країни не існує. Крім того, у повідомленні про порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, яке є невід`ємною частиною оскаржуваного рішення, вказано, що громадянину РФ « ОСОБА_2 ». повідомлено покинути територію України до 05.10.2021, однак прізвище позивача « ОСОБА_3 ».

Крім цього, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700гривень.

Позивач вважає таке рішення незаконним та протиправним, оскільки, він народився у м. Яворів Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчався у м. Яворові Львівської області, однак у зв`язку із складними життєвими обставинами поїхав до російської федерації що підтверджується свідоцтвом про його народження, паспортом громадянина СРСР. Згодом він виїхав у Російську Федерацію, однак 20.12.2020 року на законних підставах за внутрішнім паспортом громадянина РФ в`їхав до України, де безперервно мешкає і зараз.

Додатково зазначив, що він 14 вересня 2021 року звернувся до Яворівського РВ ГУ ДМС із проханням надати перелік документів, що необхідні для отримання посвідки на постійне проживання. Згодом він надіслав документи, згідно переліку наданого Яворівського РВ ГУ ДМС на їхню адресу, однак жодної відповіді станом на момент подачі позовної заяви до суду не отримав.

Враховуючи вищенаведене, просить суд ухвалити рішення, якимскасувати рішення, ухвалене головним спеціалістом Яворівського РВ ГУ ДМСУ у Львівській області І.О.Козак "Про примусове повернення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", від 07 вересня 2021 року.

Рух справи в суді.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 15.03.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення за межі території України передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

10.02.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, відповідно до якого ГУ ДМС у Львівській області просить у позові відмовити. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, а отже перевищив строк легального перебування в Україні. Крім того, останній добровільно сплатив штраф за ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, тим самим визнав вину у вчиненому. Позивач також надав пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.203, де зазначив, що вчасно не покинув територію України у зв`язку з незнанням міграційного законодавства. Таким чином, представник відповідача наголошує, що дії працівників територіального підрозділу ДМС України повністю відповідали законодавству.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2022 року відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання у вказаній справі.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду м. Львова від 14.07.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 про скасування ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 15.03.2022 залишено без задоволення, а вищевказану ухвалу без змін.

Позиція сторін по справі.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Соха О.Г. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Додатково зазначила, що у тексті рішення про примусове повернення за межі України громадянина РФ ОСОБА_1 та в розписці, яка є елементом вказаного рішення містяться помилки щодо громадянства та прізвища позивача, відтак неможливо однозначно ідентифікувати, що вказане рішення винесене саме щодо громадянина РФ ОСОБА_1 .

Представник відповідачав судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав викладених у відзиві.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Яворів, Львівської області. Вказане підтверджується також паспортом громадянина СРСР серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1

07 вересня 2021 року головним спеціалістом Яворівського РВ ГУ ДМСУ у Львівській області Козак І.О. відносно громадянина РФ ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЛВ №001094 за ч.1 ст.203 КУпАП. У поясненнях до вказаного протоколу, ОСОБА_1 зазначив, що вчасно не покинув територію України, у зв`язку з незнанням міграційного законодавства.

07 вересня 2021 року начальником відділу Яворівського РВ ГУ ДМСУ у Львівській області Дашавець І.Я. винесено постанову, якою громадянина РФ ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.2 Порядку, затвердженого ПКМУ №150 від 15 лютого 2012 року, відповідальність за яке передбачено ч.1ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

Згідно з квитанцією ПН 215600426655 від 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 сплатив штраф у розмірі 1700 грн.

07 вересня 2021 року головним спеціалістом Яворівського РВ ГУ ДМСУ у Львівській області Козак І.О. прийнято рішення "Про примусове повернення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яким вирішено примусово повернути за межі України позивача та зобов`язати його покинути територію України у термін до 05 жовтня 2021 року.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що при перевірці паспортного документа громадянина РФ ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , виданого 09.09.2010 органом 550-031 встановлено, що такий прибув на територію України 22.12.2010 року і до цього часу межі України не покинув. За час свого перебування громадянин «Грузії РФ» ОСОБА_1 , перевищив дозволений строк свого перебування на території України більше 90 днів на протязі 180 днів, чим порушив пункт 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ №150 від 15.02.2012. Ухилився від виїзду з України, відмітки про продовження терміну перебування на території нашої держави. В паспортному документі іноземця відсутнє, законне джерело існування на території України. 07.09.2021 року на громадянина РФ ОСОБА_1 Яворівським РВ ГУ ДМСУ у Львівській області складено адміністративний протокол за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700грн в дохід держави.

07 вересня 20201року позивачем була надана розписка, відповідно до якої йому громадянину РФ « ОСОБА_2 » повідомлено про прийняте рішення, та зобов`язано покинути територію України не пізніше 05 жовтня 2021 року.

Відповідно до повідомлення щодо рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи громадянства адресованого начальнику управління з питань імміграції тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції Росовській Ірині, Яворівським РВ ГУ ДМС України у Львівській області прийнято рішення про примусове повернення громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт№ НОМЕР_4 , виданий 550-031, до країни походження або до третьої країни у строк до 05 жовтня 2021 року.

Мотиви прийняття рішення судом

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 26 Конституції України Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває, на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи з положень частини першої статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Вимогами ч.1 ст.203 КУпАП передбачена відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 26 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус. іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацій державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець . або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Згідно частини третьої статті 26 вказаного закону один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджена Інструкцією № 353/271/150.

Відповідно до частини п`ятою статті 26 вищевказаного закону, іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк зазначений у рішенні про примусове повернення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119(далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну зокрема на підставі рішення територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, про примусове повернення або примусово видворенні на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Пункт 1.6 Інструкції вказує, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є: дії іноземців, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії іноземців, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.

Згідно пункту 4 Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті до походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусове видворення на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Згідно п. 5. розділу І Інструкції підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є:

дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;

якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції примусове повернення з підстав, передбачених пунктом 5 цього розділу, здійснюється за рішенням органів ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органу СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, оформленням відповідних документів, доведенням цього рішення до іноземця та взяттям з нього зобов`язання про добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк, а також здійсненням подальшого контролю за фактичним виконанням іноземцем цього рішення.

Як вбачається з рішення про примусове повернення в країну походження, позивач до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку, під слідством та судом в Україні не перебуває, обставин, які б забороняли б примусове повернення з України в країну походження чи третю країну відповідно до статті 31 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 міграційного законодавства України, що підтверджується, зокрема, і добровільною сплатою позивачем штрафу за таке порушення та приходить до висновку про законність рішення про примусове повернення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду дійсно було встановлено наявність технічних помилок у рішенні про примусове повернення в країну походження. Так, у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено одночасно дві країни: РФ та Грузію, а в розписці замість правильного прізвища « ОСОБА_3 » помилково зазначено « ОСОБА_4 ». Однак, оскільки у назві рішення та в резолютивній частині вказаного рішення зазначені правильні дані особи, яка підлягає примусовому поверненню за межі України, суд вважає безпідставними твердження позивача про неможливість його ідентифікації (зазначені прізвище, ім`я, по батькові позивача та дата його народження). Крім того, позивач власним підписом підтвердив свої персональні дані у вказаному рішенні, а відтак позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 243, 288 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Львівській області про про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення за межі території України, - відмовити повністю.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко